Чи можуть особи з судимістю за тяжкі злочини вимагати виключення з військового обліку: позиція апеляції
Сьомий апеляційний адміністративний суд дійшов висновку, що після змін до законодавства, які набрали чинності 18 травня 2024 року, попереднє засудження до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин більше не належить до передбачених законом підстав для виключення особи з військового обліку. Суд також відхилив доводи про порушення принципу незворотності дії закону в часі, зазначивши, що спірні правовідносини виникли вже після набрання чинності новими нормами.
Колегія суддів залишила без задоволення апеляційну скаргу чоловіка, який вимагав внести до реєстру відомості про його виключення з військового обліку на підставі норми закону, що діяла до травня 2024 року, та підтвердила законність рішення суду першої інстанції про відмову в позові.
Обставини справи
Позивач був засуджений у 2011 році за вчинення тяжких злочинів та відбував покарання у вигляді позбавлення волі. У 2018 році його виключили з військового обліку на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» у редакції, чинній на той час. Ця норма передбачала виключення з військового обліку громадян, які раніше були засуджені до позбавлення волі за вчинення тяжкого або особливо тяжкого злочину.
Згодом чоловік виявив, що у застосунку «Резерв+» він значиться військовозобов’язаним. Після звернення до ТЦК та СП йому повідомили, що 1 червня 2025 року його було взято на військовий облік відповідно до чинного законодавства.
У липні 2025 року позивач звернувся до органів військового обліку із заявами про внесення до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів відомостей про його виключення з військового обліку з 12 жовтня 2018 року відповідно до запису у тимчасовому посвідченні військовозобов’язаного. Після отримання відмови він звернувся до суду.
Позиція позивача
Позивач наполягав, що був законно виключений з військового обліку ще у 2018 році через наявність судимості за тяжкий злочин. На його думку, повторне взяття на облік є неправомірним, а відомості про виключення повинні бути внесені до державного реєстру.
Що встановив суд
Апеляційний суд звернув увагу, що 11 квітня 2024 року Верховна Рада ухвалила Закон №3633-IX, який набрав чинності 18 травня 2024 року. Цим законом статтю 37 Закону «Про військовий обов’язок і військову службу» було викладено у новій редакції. Зокрема, із закону виключили норму, яка передбачала виключення з військового обліку осіб, раніше засуджених до позбавлення волі за тяжкі або особливо тяжкі злочини.
Крім того, 18 травня 2024 року набрав чинності Порядок проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, затверджений постановою Кабінету Міністрів №560. Суд зазначив, що цей порядок прямо передбачає можливість мобілізації осіб, які раніше були засуджені за тяжкі злочини, а щодо окремих категорій осіб, засуджених за особливо тяжкі злочини, — за спеціальною процедурою та за відповідними рішеннями уповноважених органів.
На думку суду, після законодавчих змін такі особи можуть перебувати на військовому обліку та за визначених законом умов бути призваними на військову службу під час мобілізації. Відтак орган військового обліку не мав обов’язку виключати позивача з реєстру на підставі норми, яка вже втратила чинність.
Суд також підкреслив, що позивач просив зобов’язати відповідача внести до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов’язаних та резервістів інформацію про його виключення з військового обліку саме на підставі пункту 6 частини шостої статті 37 Закону №2232-ХІІ. Однак на момент виникнення спірних правовідносин ця норма вже не діяла, тому правові підстави для задоволення такої вимоги були відсутні.
Чому суд відхилив аргумент про незворотність дії закону
Окремо колегія суддів розглянула доводи про порушення принципу незворотності дії закону в часі.
Суд зазначив, що спірні правовідносини щодо перебування позивача на військовому обліку виникли вже після 18 травня 2024 року, коли набули чинності зміни, внесені Законом №3633-IX. Тому в цій справі не йдеться про поширення нових норм на правовідносини, які завершилися раніше, а про застосування чинного законодавства до правовідносин, що існували на момент звернення позивача та розгляду його заяв.
Також суд наголосив, що позивач не навів жодного конституційного права чи свободи, які були б обмежені через його взяття на військовий облік. Сам по собі факт перебування на військовому обліку відповідно до закону не свідчить про звуження змісту чи обсягу конституційних прав особи.
Рішення суду
Сьомий апеляційний адміністративний суд погодився з висновками Чернівецького окружного адміністративного суду та залишив апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції — без змін.
Колегія суддів у справі 600/4107/25-а дійшла висновку, що після змін, внесених Законом №3633-IX, попереднє засудження до позбавлення волі за тяжкий або особливо тяжкий злочин більше не є передбаченою законом підставою для виключення особи з військового обліку. Відтак вимога про внесення до реєстру відомостей про таке виключення на підставі норми, яка втратила чинність, є безпідставною.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
