Суди закрили кримінальне провадження через відсутність потерпілого – ОП ККС ВС визнала це помилкою
Верховний Суд роз'яснив важливу процесуальну деталь: сама по собі неявка потерпілого до суду ще не означає, що він відмовився від обвинувачення. Для закриття кримінального провадження з цієї підстави мають бути виконані визначені законом умови.
У цій справі, інакше кажучи, спочатку прокурор має заявити, що більше не підтримує обвинувачення, а вже потім суд може оцінювати поведінку потерпілого та наслідки його неявки.
Що відомо
У цьому кримінальному провадженні досудове розслідування розпочалося та здійснювалося у формі приватного обвинувачення. Оскільки представник юридичної особи, яка є потерпілою стороною, будучи належним чином повідомленим про день і час розгляду справи, тривалий час не з’являвся в судове засідання, то суди попередніх інстанцій розцінили це як відмову від обвинувачення та закрили кримінальне провадження на підставі ч. 6 ст. 340, п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК.
У касаційній скарзі прокурор вказував, що суд першої інстанції помилково послався на ч. 6 ст. 340 КПК, як на підставу для закриття кримінального провадження, оскільки вказана процесуальна норма діє лише після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Верховний Суд роз’яснив, що відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 284 КПК кримінальне провадження закривається в разі, якщо потерпілий, а у випадках, передбачених цим Кодексом, його представник, відмовився від обвинувачення у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення, крім кримінального провадження щодо кримінального правопорушення, пов’язаного з домашнім насильством.
У ч. 1 ст. 340 КПК зазначено, що якщо в результаті судового розгляду прокурор дійде переконання, що пред’явлене особі обвинувачення не підтверджується, після виконання вимог ст. 341 цього Кодексу він повинен відмовитися від підтримання державного обвинувачення і викласти мотиви відмови у своїй постанові, яка долучається до матеріалів кримінального провадження.
Згідно з ч. 6 ст. 340 КПК повторне неприбуття в судове засідання потерпілого, який був викликаний у встановленому цим Кодексом порядку (зокрема, наявне підтвердження отримання ним повістки про виклик або ознайомлення з її змістом у інший спосіб), без поважних причин або без повідомлення про причини неприбуття після настання обставин, передбачених у частинах другій і третій цієї статті, прирівнюється до його відмови від обвинувачення і має наслідком закриття кримінального провадження за відповідним обвинуваченням.
Отже, законодавцем ст. 340 КПК викладена у певній послідовності і це означає, що одній дії повинна передувати інша, з огляду на що суд вправі застосувати положення ч. 6 вказаної процесуальної норми лише після відмови прокурора від підтримання державного обвинувачення.
Застосуванню ч. 6 ст. 340 КПК повинна передувати відмова прокурора від підтримання державного обвинувачення, оскільки без такої, навіть за умови неявки потерпілої у судові засідання, не можна вважати, що кримінальне провадження набуло форми приватного і прирівнювати таку неявку до відмови від обвинувачення. Адже відповідне обвинувачення набуває статусу приватного і здійснюється за процедурою приватного обвинувачення, якщо потерпілий висловив згоду на підтримання обвинувачення в суді.
Постанова ОП ККС ВС від 22 вересня 2025 року у справі № 463/2671/17 (провадження № 51-3458кмо24).
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
