Чоловік доглядав брата з інвалідністю, бо сестра відмовилася – суд визнав незаконною відмову ТЦК у відстрочці

12:23, 19 червня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Позивач надав докази інвалідності, спільного проживання та відсутності інших осіб, здатних допомагати.
Чоловік доглядав брата з інвалідністю, бо сестра відмовилася – суд визнав незаконною відмову ТЦК у відстрочці
Фото ілюстративне
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Кіровоградський окружний адміністративний суд розглянув в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом військовозобов’язаного до Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період при територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки про визнання протиправним та скасування рішення.

Обставини справи

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення комісії, оформлене протоколом №134 від 6.05.2025, про відмову у наданні йому відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а також зобов’язати комісію повторно розглянути його заяву та прийняти рішення.

Позивач обґрунтовував вимоги тим, що здійснює постійний догляд за рідним братом, який є особою з інвалідністю I групи (підгрупа «Б»), загальне захворювання, інвалідність встановлена до 1.12.2026. Брат потребує стороннього догляду, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальної експертної комісії. Позивач отримує компенсацію за надання соціальних послуг з догляду на непрофесійній основі. Батько брата помер. Сестра брата нотаріально завіреної заявою відмовилася від догляду та не заперечувала проти здійснення догляду позивачем. Позивач проживає разом з братом.

Раніше позивачу вже надавали відстрочку на підставі пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» до 1.12.2024 та до 9.05.2025. Для продовження відстрочки він подав відповідну заяву з необхідними документами.

Комісія відмовила у наданні відстрочки, посилаючись на те, що у брата є мати 1951 року народження, а також сестри 1978 року народження, і позивач не надав документів, що підтверджують неможливість інших членів сім’ї першого ступеня споріднення здійснювати постійний догляд.

Що вирішив суд

Кіровоградський окружний адміністративний суд задовольнив адміністративний позов у справі  № 340/5296/25.

Суд визнав протиправним та скасував рішення Комісії з надання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період про відмову у наданні відстрочки. Суд зобов’язав комісію повторно розглянути заяву позивача щодо надання відстрочки відповідно до пункту 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та прийняти відповідне рішення з урахуванням правової оцінки, наданої судом.

Суд стягнув на користь позивача судові витрати на сплату судового збору в сумі 1 211,20 грн за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.

Суд встановив, що позивач надав достатні документи, які підтверджують родинні зв’язки, інвалідність брата I групи (підгрупа «Б»), потребу в постійному сторонньому догляді, фактичне здійснення такого догляду позивачем (включаючи отримання компенсації) та неможливість інших членів сім’ї здійснювати догляд (смерть батька, відмова сестри, відсутність підтверджень можливості догляду матір’ю). Посилання комісії на відсутність документів щодо неможливості догляду іншими родичами суд визнав безпідставним.

Суд керувався пунктом 14 частини 1 статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», положеннями Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 №560 (зокрема пунктами 56–60, додатком 5), Положенням про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України.

Суд підкреслив, що постійний догляд є фактичною соціально-побутовою дією, а надані позивачем докази підтверджують відсутність інших осіб, здатних здійснювати такий догляд, та ризик залишення особи з інвалідністю без необхідної допомоги у разі призову позивача.

Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group