Чи може Нацполіція вимагати документи у критичних підприємств щодо бронювання працівників

Національна поліція почала надсилати запити критично важливим підприємствам щодо працівників, яким оформлювали бронювання від мобілізації. Роботодавців просять надати списки таких працівників за 2023–2026 роки, а також копії документів про працевлаштування та підстави отримання статусу критично важливого підприємства. У листах Нацполіції зазначається, що інформація необхідна для перевірки можливого фіктивного працевлаштування військовозобов’язаних осіб з метою подальшого бронювання.

Йдеться, зокрема, про вимогу надати перелік усіх працівників, яким упродовж 2023–2026 років оформлювали бронювання, копії наказів про прийняття на роботу, трудових договорів, табелів обліку робочого часу та документів, на підставі яких підприємство отримало статус критично важливого. Національна поліція має право збирати інформацію та отримувати документи, однак лише в межах повноважень, визначених законодавством.

Відповідно до Закону України від 2 липня 2015 року №580-VIII «Про Національну поліцію», поліція здійснює виявлення кримінальних правопорушень, проводить досудове розслідування, виконує процесуальні дії та отримує інформацію, необхідну для виконання цих повноважень.

Водночас Нацполіція не є органом, який здійснює державний контроль за бронюванням працівників або перевіряє правильність надання підприємству статусу критично важливого.

Такі повноваження законом поліції не надані.

Для того щоб Національна поліція могла вимагати надання інформації та документів у межах своїх повноважень, мають бути визначені законні підстави, зокрема проведення процесуальних дій у межах кримінального провадження.

Поліція не здійснює звичайну перевірку підприємств щодо бронювання, а проводить процесуальні дії у випадках, передбачених законом. Тому сам факт отримання листа від Нацполіції не означає автоматичного обов’язку роботодавця одразу надсилати весь пакет документів.

У разі отримання листа від Національної поліції підприємству рекомендують насамперед уважно проаналізувати його зміст. Роботодавцю варто звернути увагу, чи зазначено у запиті, у межах якої саме процедури витребовується інформація, а також чи міститься посилання на конкретне кримінальне провадження.

Якщо таких відомостей немає, підприємству варто не поспішати передавати всі документи, а підготувати письмову відповідь із проханням уточнити правові підстави запиту.

Як раніше писала «Судово-юридична газета», з прийняттям Постанови КМУ № 862, уряд вніс чергові корективи в базові правила бронювання, визначені Постановами № 76 та № 692. Основна мета змін за задумом Кабміну — посилення енергетичної безпеки, підтримка оборонних IT-проектів та ліквідація прогалин у обліку військовозобов’язаних, які мають кілька підстав для відстрочки.

Нові правила створюють нову часову рамку для бізнесу: більшість діючих рішень про критичність зберігатимуть чинність лише до 1 вересня 2026 року, якщо підприємства не підтвердять свою відповідність новим критеріям. 

Уряд врегулював питання подвійного обліку військовозобов’язаних. Згідно з новою редакцією пункту 12 Порядку № 76, працівники, які мають відстрочку з інших причин, передбачених статтею 23 Закону про мобілізацію, або працюють за сумісництвом на кількох критичних підприємствах, тепер враховуються у загальній кількості військовозобов’язаних лише за одним місцем роботи. Критерієм вибору стає місце роботи, за яким строк трудових відносин є найбільшим. Це правило вступає в дію з 3 липня 2026 року.