Законопроект Зеленського про скорочення кількості нардепів: що означають застереження Конституційного Суду

19:03, 17 декабря 2019
Чому КСУ висловив застереження щодо законопроекту Володимира Зеленського стосовно зменшення конституційного складу Верховної Ради України та закріплення пропорційної виборчої системи.
Законопроект Зеленського про скорочення кількості нардепів: що означають застереження Конституційного Суду

Хоча КСУ і визнав в цілому таким, що відповідає статтям 157 та 158 Конституції, законопроект Президента Володимира Зеленського про скорочення кількості народних депутатів з 450 до 300, однак висловив окремі застереження, які, відповідно до Регламенту Верховної Ради, тягнуть за собою певні юридичні наслідки для долі законодавчої ініціативи. В чому вони полягають та які наслідки можуть мати, розбиралася «Судово-юридична газета».

Обмеження права депутатів на конституційне подання

Так, Велика Палата Конституційного Суду 16 грудня розглянула на пленарному засіданні справу про надання висновку щодо відповідності статтям 157 та 158 Конституції законопроекту Президента №1017 про зменшення конституційного складу Верховної Ради та закріплення пропорційної виборчої системи.

КСУ зазначив, що зменшення конституційного складу парламенту не впливає на його представницьку функцію.

Разом з тим, КСУ як застереження наголошує, що інші положення Конституції, зокрема її статей 150, 151, визначають певну кількість народних депутатів та передбачають право народних обранців, щонайменше 45, тобто однієї десятої від конституційного складу ВРУ, на звернення до Конституційного Суду з конституційним поданням та конституційним зверненням.

«Тобто у такому випадку, зі зменшенням конституційного складу Верховної Ради України, не відбувається домірного зменшення кількості народних депутатів України, внаслідок чого ускладнюється можливість їх звернення до Конституційного Суду України, що може призвести до обмеження прав і свобод людини і громадянина.

Отже, пропоноване законопроектом положення щодо зменшення конституційного складу ВРУ до 300 народних депутатів повинне розглядатись у взаємозв’язку з тими положеннями Конституції, які визначають певну (конкретну) кількість народних депутатів України», — застерігає КСУ.

Можна буде закріпити будь-які засади виборів

Інше зауваження стосується засад виборів. Так, наразі у ч. 1 статті 76 Конституції зазначено, що народні депутати «обираються на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування». Пропонована законопроектом Президента редакція цієї ч. 1 ст. 76 Конституції не передбачає положення «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування».

З цього приводу КСУ як застереження констатує, що вилучення з ч. 1 статті 76 Конституції положення «на основі загального, рівного і прямого виборчого права шляхом таємного голосування» зі збереженням в інших нормах Основного Закону такого ж положення створить неузгодженість між цими положеннями та може надати можливість відійти від вимог, передбачених у ч. 1 статті 71 Конституції України, і на законодавчому рівні закріпити будь-які засади виборів народних депутатів України.

Хто зможе бути кандидатом у нардепи

У ч. 2 ст. 76 Конституції встановлено перелік вимог, яким має відповідати кандидат у народні депутати України. Законопроектом пропонується розширити цей перелік, закріпивши такі вимоги, як постійне проживання в Україні не менше останніх 5 років і володіння державною мовою.

КСУ констатує, що пропоновані законопроектом зміни стосовно встановлення додаткових вимог для представників органу законодавчої влади в Україні не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Однак КСУ вважає за необхідне звернути увагу на таке.

Пропоноване законопроектом положення ч. 2 статті 76 передбачає, що «народним депутатом України може бути громадянин України» замість закріпленого наразі у ч. 2 статті 76 Конституції України положення «народним депутатом України може бути обрано громадянина України». «Така редакція дає можливість дійти висновку, що пропоновані законопроектом вимоги, яким мають відповідати представники органу законодавчої влади в Україні, поширюються на вже обраного народного депутата України, а не на громадянина України, який є кандидатом у народні депутати України», — зазначає КСУ.

КСУ як застереження констатує, що пропоноване законопроектом положення ч. 2 статті 76 Конституції спричинить юридичну невизначеність щодо кола осіб, які можуть бути кандидатами у народні депутати України, оскільки неможливо буде встановити можливість участі у виборах до ВРУ громадян України, які на момент реєстрації кандидатом у народні депутати України ще не досягли 21 року або проживали в Україні менше 5 років, однак до моменту встановлення результатів виборів можуть такого віку досягти або може настати п’ятирічний строк їх проживання в Україні.

«З огляду на зазначене пропоноване Законопроектом положення частини другої статті 76 Конституції України може призвести до обмеження, порівняно з частиною другою статті 76 Конституції України, конституційного права окремих громадян України бути обраними до Верховної Ради України», — вказує КСУ у Висновку. 

«Немає потреби для закріплення типу виборчої системи в Конституції України»

Конституційний Суд України констатує, що пропоновані законопроектом зміни щодо закріплення пропорційної виборчої системи при обранні Верховної Ради не передбачають скасування чи обмеження прав і свобод людини і громадянина. Разом з тим він вважає за необхідне звернути увагу на таке.

«Законопроектом пропонується на конституційному рівні закріпити пропорційну виборчу систему для обрання народних депутатів України.

Визначення типу виборчої системи, її ознак та особливостей, як зазначив КСУ у Рішенні від 21 грудня 2017 року №3-р/2017, є питанням політичної доцільності та має вирішуватися парламентом відповідно до його конституційних повноважень…

…Визначення типу виборчої системи, її ознак та особливостей є питанням політичної доцільності та має вирішуватися парламентом відповідно до його конституційних повноважень за умови дотримання конституційних принципів та демократичних стандартів організації й проведення виборів. З огляду на це немає потреби (імперативності) для закріплення типу виборчої системи в Конституції України», — вважає КСУ.

Принцип безперервності функціонування законодавчої влади

Також КСУ вважає, що у разі ухвалення пропонованого законопроектом пункту 17 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України виникне суперечність між положеннями зазначеного пункту та положеннями ч. 1 статті 90 Конституції, якими врегульовано припинення повноважень Верховної Ради.

«Застосування  пункту 17 розділу XV «Перехідні положення» Конституції України може призвести до розриву в часі між моментом (днем) припинення повноважень парламенту і моментом (днем) набуття їх новообраним парламентом, а отже, до порушення конституційного принципу безперервності функціонування законодавчої влади», — зазначено у Висновку.

КСУ також звертає увагу, що Основний Закон України містить поняття «чергові вибори» та «позачергові вибори» і не застосовує поняття «наступні вибори», яке пропонується законопроектом.

Таким чином, хоча КСУ визнав таким, що відповідає вимогам статей 157 і 158 Конституції України, законопроект Президента №1017, однак вказані застереження є досить суттєвими. Окрім того, за ст. 150 Регламенту Верховної Ради вони мають певні наслідки.

Так, відповідно до ст. 150 Закону «Про Регламент Верховної Ради України», якщо у висновку Конституційного Суду України законопроект про внесення змін до Конституції України в цілому або його окремі положення визнано такими, що не відповідають вимогам статей 157 і 158 Конституції України, а також у разі якщо у висновку Конституційного Суду України є застереження до положень такого законопроекту, Верховна Рада вирішує питання про подальшу роботу над законопроектом і визначає:

1) строк подання відповідними суб'єктами, зазначеними в частині другій статті 142 цього Регламенту, пропозицій, поправок до законопроекту;

2) строк опрацювання пропозицій, поправок до законопроекту головним та іншими визначеними комітетами;

3) строк надання відповідних документів народним депутатам;

4) дату розгляду питання про розгляд пропозицій, поправок до законопроекту про внесення змін до Конституції України.

  1. Підготовка законопроекту про внесення змін до Конституції України для прийняття до нього пропозицій, поправок здійснюється в порядку підготовки законопроектів до другого читання, передбаченому розділом IV цього Регламенту. При цьому в порівняльній таблиці законопроекту розміщується текст визначеного Верховною Радою законопроекту про внесення змін до Конституції України, щодо якого Конституційним Судом України надано відповідний висновок (пункт 1 частини першої статті 118 цього Регламенту), а щодо ініціатора внесеної народними депутатами пропозиції, поправки вказується чисельність народних депутатів, що її подали, та зазначаються прізвища народних депутатів, уповноважених представляти пропозиції, поправки (не більше трьох осіб).
  2. Головний комітет та інші комітети, яким була доручена підготовка питання про розгляд пропозицій, поправок до законопроекту, готують щодо кожної пропозиції, поправки та остаточної редакції законопроекту, запропонованої головним комітетом відповідно до пункту 4 частини першої статті 118 цього Регламенту, висновки з питань, зазначених у пунктах 1-7, 9-12, 14 частини другої статті 145 цього Регламенту з урахуванням висновку Конституційного Суду України щодо законопроекту про внесення змін до Конституції України. Зазначені висновки комітетів разом з підготовленою порівняльною таблицею законопроекту про внесення змін до Конституції України та іншими необхідними документами надаються народним депутатам у строки, визначені Верховною Радою.

Таким чином, «визнання таким, що відповідає статтям Конституції» та «визнання таким, що відповідає статтям Конституції, але з висловленням застережень» з боку КСУ — різні речі.

Следите за самыми актуальными новостями в наших группах в Viber и Telegram.
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Нужно ли забирать у ГНЭУ полномочия критиковать законопроекты и кто этим должен заниматься
Loading...
Сегодня день рождения празднуют
  • Інна Калугіна
    Інна Калугіна
    суддя Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду
  • Микола Місечко
    Микола Місечко
    суддя Оболонського районного суду міста Києва
загрузка...