Велика Палата Верховного Суду почала розгляд справи Логвінського після рішення ЄСПЛ: подробиці

23 лютого відбулося засідання Великої Палати Верховного Суду щодо так званої «справи Золотого мандарину». Георгій Логвінський – колишній народний депутат – звернувся до Великої Палати із проханням переглянути рішення слідчих суддів ВАКС і закрити відповідне кримінальне провадження на основі рішення Європейського суду з прав людини (ЄСПЛ) про порушення імунітету судді українськими правоохоронними органами.

Передісторія

Георгій Логвінський також є чоловіком судді ЄСПЛ від України Ганни Юдківської, чий імунітет від кримінального переслідування поширюється і на її чоловіка. Правоохоронці унаслідок певних слідчих дій прийшли до висновку щодо того, що Георгій був причетний до можливого привласнення 54 мільйонів гривень через компанію «Золотий мандарин ойл» – його розглядали як можливого організатора. Втім, через наявність імунітету колишній нардеп не міг бути ані підозрюваним, ані обвинуваченим, ані об’єктом слідчих дій. Тому Офіс Генпрокурора звернувся до ЄСПЛ із проханням зняти з Георгія Логвінського цей імунітет, після чого надав Суду відповідні матеріали, які мали б довести Судові потребу його зняття.

Втім, на основі цих матеріалів Суд прийшов до цілком зворотного та унікального висновку – імунітет з Логвинського знімати не можна. До такого висновку судді прийшли через те, що «деякі слідчі заходи, проведені НАБУ – у тому числі  приховане спостереження – поширювалися на Логвінського із чітким наміром збирання доказів стосовно нього і проведення розслідування щодо нього» попри наявність імунітету. Таким чином Суд засумнівався у тому, наскільки неупередженим було розслідування, і чи не було воно фактичним переслідуванням Логвінського.

У зв’язку із цим рішенням, Логвінський та його адвокати (сторона захисту) звернулися до Великої палати із заявою про перегляд рішень слідчих суддів під час досудового розслідування у справі Золотого мандарину та закриття відповідного кримінального провадження.

Відвід і залучення третіх осіб

Почалося все з того, що сторона захисту заявила відвід прокурору САП, стверджуючи, що встановлене ЄСПЛ порушення імунітету Логвінского було вчинення під його процесуальним керівництвом. На їхню думку, за такі дії прокурора могли притягнути до відповідальності. А тому він був прямо зацікавлений у тому, щоб Велика Палата ухвалила рішення на користь обвинувачення. Прокурор з такими доводами не погодився. Судді були вимушені видалитися до нарадчої кімнати, після чого відхилили заяву про відвід.

Невдовзі після оголошення рішення про відхилення заяви про відвід судді знову видалилися до нарадчої кімнати – цього разу для обговорення клопотання про залучення до засідання третіх осіб. Сторона захисту просила Велику Палату скасувати ухвали слідчих суддів, а тому із посиланням на відповідні норми КПК зазначала, що залучення цих суддів є необхідним. Прокурор знову не погодився з такою потребою, і знову судді відмовили стороні захисту.

Позиції сторін

Захист наполягав на тому, що відмова ЄСПЛ зняти з Георгія Логвінського імунітет має наслідком не лише неможливість його залучення у це кримінальне провадження у якості підозрюваного чи обвинуваченого. Вони наполягали на тому, що разом з імунітетом мало місце порушення його права у вигляді відкриття кримінального провадження, в якому розслідування фактично проходить щодо самого Логвінського. Крім того, сам колишній депутат стверджував, що у рамках розслідування слідчі приходили з обшуком до його брата та наклали арешт на його майно. У зв’язку з цим колишній депутат просив відновити його порушене право.

Єдиним способом відновлення права він та його адвокати називали закриття кримінальних проваджень – всіх, у яких йдеться про Логвінського. Також лише закриття провадження вони називали єдиним способом виконання рішення ЄСПЛ про відмову у знятті імунітету – думку про те, що це рішення треба виконувати, поставили під сумнів деякі судді. У зв’язку з цим, один із суддів запропонував звернутися до ЄСПЛ за роз’ясненнями щодо того, як саме мають діяти національні суди у цій безпрецедентній ситуації. Втім, на думку захисту, це призведе лише до затягування справи.

Захист також зазначав, що має серйозні сумніви щодо того, що імунітет Логвінського не буде порушений і надалі у ході слідчих дій, як це було раніше. А тому без закриття провадження не можна гарантувати дотримання його імунітету і, таким чином, дотримання Україною своїх зобов’язань щодо поваги до імунітету суддів ЄСПЛ.

Натомість прокурор із такою позицією не погоджувався. Він фактично пропонував розглядати це питання на «до рішення ЄСПЛ щодо імунітету» та «після». Так, прокурор наполягав на тому, що після рішення ЄСПЛ існували гарантії імунітету, хоча єдиним доказом цього він зазначив лише той факт, що з того часу щодо Логвінського не вживалися слідчі дії, його не було оголошено підозрюваним та йому не висунули обвинувачень. Прокурор прийшов до висновку, що закривати провадження через рішення ЄСПЛ було б недоречно, особливо зважаючи на те, що щодо самого Логвінського провадження як такого немає.

Після уточнюючих питань до сторін головуючий оголосив перерву у судовому засіданні.

Раніше «Судово-юридична газета» повідомляла, що ВАКС засудив суддю із Закарпаття до 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна.