Що дозволять приватним виконавцям та що буде з банківською таємницею: законопроект піде на друге читання

Верховна Рада в першому читанні підтримала пропозицію заборони забезпечувати позовні вимоги шляхом накладення арешту на кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках.

Зазначені пропозиції містяться в законопроекті «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо вдосконалення питань організації корпоративного управління в банках та інших питань функціонування банківської системи» № 4367 від 12.11.2020.  

Задля цього стаття 137 Господарського процесуального кодексу буде доповнена пунктом 6-1 , який містить відповідну заборону. Таким же положенням планують доповнити статтю 150 Цивільного процесуального кодексу.

Стягнення коштів з кореспондентських рахунків банку здійснюється у порядку, встановленому Національним банком України.

Вірогідно, йдеться про кошти, які належать самому банку, а не його клієнтам.

Про розпливчастість формулювання говорить Головне науково-експертне управління, яке у своєму висновку зазначає, що із приписів оновленої ч. 4 ст. 59 Закону, нової ч. 6-1 ст. 137 Господарського процесуального кодексу України, оновленої ч. 4 ст. 150 Цивільного процесуального кодексу України, ч. 3 ст. 52 Закону України «Про виконавче провадження», якими пропонується заборонити накладати арешт на «кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках», не зовсім зрозуміло, про що власне йдеться, зокрема з огляду на те, що у пояснювальній записці до проекту говориться про «заборону накладення арешту на кошти, що знаходяться на кореспондентських рахунках банку».

Крім того, законопроектом пропонується надати приватним виконавцям можливість виконувати рішення Національного банку України.

Загалом, розширення прав приватних виконавців, попри заперечення ГНЕУ, кореспондується з ухваленими в першому читанні урядовими законопроектами № 4330 від 05.11.2020 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо розширення повноважень приватних виконавців» та «Про внесення змін до Митного кодексу України щодо розширення повноважень приватних виконавців на примусове виконання постанов про накладення штрафу за порушення митних правил» № 4532 від 21.12.2020.

Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА), набуде право отримувати інформацію, що становить банківську таємницю, проте кошти банку, що знаходяться на його кореспондентських рахунках, в АРМА передавати заборонять.

Банкам дозволять розміщувати на своєму вебсайті відомості про боржників, які є пов’язаними із банком особами, що прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та відсотками) перед банком на строк понад 180 днів, а також вимоги банку до таких боржників.

Щоправда, на погляд ГНЕУ, вказані пропозиції не стосуються інформування споживачів послуг банку, що загалом є предметом регулювання вказаної статті, а має значення лише для цілей банківського нагляду.

Відомості про таких боржників складаються з:

 1) для фізичних осіб – прізвище, ім’я та по батькові, розмір простроченого зобов’язання, кількість днів прострочення;

 2) для юридичних осіб – повне найменування, ідентифікаційний код у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, розмір простроченого зобов’язання, кількість днів прострочення.

Оприлюднення таких відомостей не потребує отримання на це згоди боржника – фізичної особи, яка є пов’язаною із банком особою.

Що може стати банківською таємницею.

Законопроект, з одного боку, розширює зміст банківської таємниці. Засекреченою стане інформація щодо діяльності та фінансового стану клієнта, яка стала відомою банку у процесі обслуговування клієнта та взаємовідносин з ним або стала відомою третім особам при наданні послуг банку або виконанні функцій, визначених законом, а також інформація про банк.

Банківською таємницею, серед іншого, буде вважатися також:

- інформація про операції, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, вчинені ним правочини;

- інформація про організацію та здійснення охорони банку та осіб, які перебувають у приміщеннях банку;

- інформація про організацію та здійснення інкасації коштів та/або перевезення валютних цінностей;

- інформація про банки чи клієнтів, що збирається від банків під час здійснення банківського нагляду, валютного нагляду, нагляду (оверсайта) платіжних систем та систем розрахунків, а також нагляду у сфері запобігання та протидії легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення;

- інформація про банки чи клієнтів банків, отримана Національним банком України відповідно до міжнародного договору або за принципом взаємності від органу банківського нагляду іншої держави;

- рішення Національного банку України про застосування заходів впливу, крім рішень про накладення штрафів, про віднесення банку до категорії неплатоспроможного, про відкликання банківської ліцензії та ліквідація банку.

Що не буде вважатися банківською таємницею:

• інформація, яка підлягає опублікуванню. Перелік інформації, що підлягає обов'язковому опублікуванню, установлюється Національним банком України.
• відомості про боржників, які є пов’язаними із банком особами, які прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та відсотками) перед банком на строк понад 180 днів та про вимоги банків до таких боржників, а щодо банку, процедура ліквідації якого розпочата відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» - відомості про всіх боржників, які згідно даних бухгалтерського обліку банку прострочили виконання зобов’язань (за основною сумою та відсотками) перед таким банком незалежно від строку прострочення;
• інформація із системи депозитарного обліку, що знаходиться у володінні Національного банку України та банків як учасників депозитарної системи України. Розкриття та захист інформації, що міститься в системі депозитарного обліку, здійснюється Національним банком України та банками на підставі та у порядку, установлених законом про депозитарну систему України.

Як та кому розкриють банківську таємницю.

Інформація щодо юридичних та фізичних осіб, що становить банківську таємницю, розкривається банками:

• органам прокуратури України, СБУ, ДБР, Національної поліції, НАБУ, Антимонопольному комітету України, НАЗК, АРМА – на їх запит щодо банківських рахунків клієнтів та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, у тому числі операцій без відкриття рахунків, а саме:

відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та щодо конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи – підприємця про:

наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунку контрагента та код банку контрагента.

• особам, зазначеним власником рахунку (вкладу) у відповідному розпорядженні банку, у разі смерті такого власника рахунку (вкладу) – на їх запит щодо наявності рахунків (вкладів) померлого власника та залишку коштів на рахунках (вкладах);
• державним нотаріальним конторам, приватним нотаріусам, посадовим особам органів місцевого самоврядування, уповноваженим на вчинення нотаріальних дій, іноземним консульським установам (для вчинення такими особами нотаріальних дій з охорони спадкового майна, з видачі свідоцтв про право на спадщину, про право власності на частку в спільному майні подружжя в разі смерті одного з подружжя) – на їх запит щодо наявності рахунків (вкладів) та залишку коштів на рахунках (вкладах) померлих власників цих рахунків та/або щодо рухомого майна таких осіб, що перебуває на збереженні та/або у заставі банку як заклад, щодо наявності індивідуального банківського сейфа та/або договорів про надання в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, та/або щодо наявності рахунків умовного зберігання (ескроу) та грошових коштів на цих рахунках, призначених для перерахування померлим бенефіціарам.
• органам державної виконавчої служби, приватним виконавцям – на їх запит з питань виконання рішень судів та рішень, що підлягають примусовому виконанню відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" – стосовно банківських рахунків клієнтів та операцій, які були проведені на користь чи за дорученням клієнта, а саме

відомості на конкретно визначену дату або за конкретний проміжок часу та щодо конкретної юридичної або фізичної особи, фізичної особи – підприємця про:

наявність рахунків, номери рахунків, залишок коштів на рахунках, операції списання з рахунків та/або зарахування на рахунки, призначення платежу, ідентифікаційні дані контрагента, номер рахунку контрагента та код банку контрагента, а також щодо договорів боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в майновий найм (оренду) індивідуального банківського сейфа, що охороняється банком.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, юридичним та фізичним особам для забезпечення виконання ними своїх функцій або надання послуг банку відповідно до укладених між такими особами (організаціями) та банком договорів, у тому числі про відступлення права вимоги до клієнта, за умови, що передбачені договорами функції та/або послуги стосуються діяльності банку.

Банк має право надавати інформацію, що становить банківську таємницю, суду, третейському суду, міжнародному комерційному арбітражу, для захисту своїх прав та законних інтересів у справах, учасником у яких він є, як в Україні так і за кордоном.

Раніше ми розповідали, як в парламенті намагаються спростити порядок приєднання до електричних мереж.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал та на Twitter, щоб бути в курсі найважливіших подій.