Судьи КСУ приняли участие в просветительском мероприятии на тему «Решение ЕСПЧ по делу «Украина против россии по Крыму», видео

Состоялось просветительское мероприятие по теме «Решение Европейского суда по правам человека по межгосударственному делу «Украина против россии (по Крыму)», участие в котором принимали судьи Конституционного Суда Украины Виктор Городовенко, Алла Олейник, Олег Первомайский, Галина Юровская, судья Европейского суда по правам человека Николай Гнатовский, выступивший главным докладчиком, а также ректор Национальной школы судей Украины Николай Онищук, представители НШСУ, научных учреждений и учебных заведений.

Під час заходу суддя Європейського суду з прав людини Микола Гнатовський зазначив, що 25 червня 2024 року Європейський суд з прав людини (далі – ЄСПЛ) публічно оголосив рішення в першій із чотирьох міждержавних справ „Україна проти росії (щодо Криму)“ за заявами № 20958/14 та № 38334/18. Цим рішенням Суд установив численні та систематичні порушення прав людини, що мали місце у Криму після його незаконної анексії російською федерацією, починаючи з лютого 2014 року, порушення прав українських політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, які виступали проти російської окупації.

Суддя пояснив механізм звернення до ЄСПЛ, розуміння поняття „міждержавна справа“, розкрив суть заяв у цій справі, сфокусував увагу на основних позиціях ухваленого рішення та тих статтях Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі – Конвенція), що зазнали порушень.

ЄСПЛ визнав прийнятними скарги Уряду України про існування адміністративної практики російської федерації щодо порушень Конвенції та протоколів до неї за переважною більшістю статей, наведених Україною.

Зокрема, ЄСПЛ у рішенні встановив, що мало місце існування адміністративної практики щодо: 

- зникнень українських військових, етнічних українців, кримських татар та відсутність ефективного розслідування цих випадків (стаття 2 Конвенції);

- жорстокого поводження, незаконного утримання українських військових, політичних в’язнів, етнічних українців, кримських татар, журналістів (статті 3, 5 Конвенції);

- незаконного поширення законодавства росії на територію Криму, у результаті чого суди із 27 лютого 2014 року в АР Крим не можуть вважатися такими, що встановлені відповідно до закону (стаття 6 Конвенції); 

- примусового нав’язування російського громадянства, незаконних обшуків приватних помешкань (стаття 8 Конвенції);

- утисків, переслідування та конфіскації майна релігійних організацій, що не належать до російської православної церкви; припинення діяльності українських медіа; заборони публічних зібрань, затримання їх організаторів (статті 9, 10, 11 Конвенції).

ЄСПЛ також вказав у рішенні на порушення прав людини, що визначені приписами статей протоколів до Конвенції, зокрема такі порушення мали місце стосовно експропріації (націоналізації) майна цивільних осіб і приватних підприємств без компенсації, заборони української мови у школах і переслідування україномовних дітей у школі, обмеження свободи пересування між Кримом і материковою частиною України та переслідування кримських татар.

У цій справі ЄСПЛ виявив елемент „офіційної толерантності“ з боку держави-відповідача, яка є відповідальною за адміністративну практику порушень Конвенції.

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на наш VIBER, страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.