Чи захистить новий закон тварин від жорстокого поводження

07:00, 11 серпня 2017
Чому зоозахисники не впевнені в тому, що закон про гуманне ставлення до тварин запрацює на практиці.
Чи захистить новий закон тварин від жорстокого поводження
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

«Велич і моральний прогрес нації можна виміряти тим, як ця нація ставиться до тварин». Ця фраза, сказана індійським політичним діячем Магатмою Ґанді набуває все більшої актуальності для цивілізованих держав. Українські законодавці теж вирішили не відставати на цьому терені і приступили до розробки нормативної бази, покликаної посилити покарання за негуманне ставлення до братів наших менших. Чи спрацюють нововведення на практиці, спробувала розібратися «Судово-юридична газета».

Цирк в законі

4 серпня 2017 року набрав чинності Закон від 22.06.2017 № 2120-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо запровадження гуманного ставлення до тварин». Згідно з положеннями цього акту, зміни внесено до Кодексу про адміністративні правопорушення, Кримінальний кодекс, а також Закон 21.02.2006 № 3447-IV «Про захист тварин від жорстокого поводження».

Так, знущання і побиття, заподіяння фізичного болю і страждань, а також залишення тварин напризволяще або порушення правил їх утримання, тягнуть адміністративну відповідальність у вигляді штрафу від 200 до 500 (при обтяжуючих обставинах) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, або арешту на строк до 15 діб з конфіскацією постраждалих вихованців. Також адміністративну відповідальність тягне і задоволення статевої пристрасті з чотириногим партнером: любителям гострих відчуттів доведеться сплатити штраф і розпрощатися з твариною.

Якщо ж в результаті знущань тварину буде покалічено або вона загине, мучитель може бути заарештований на строк до 6 місяців, а при обтяжуючих обставинах — посаджений на термін від 5 до 8 років.

Також в Законі № 3447-IV пропонуються термінологічні роз'яснення таких понять, як «жорстоке поводження з тваринами» і «пересувний звіринець». А ось прямої заборони на використання тварин у цирках-шапіто, якій так раділи зоозахисники і проти якої під стінами парламенту протестували кілька десятків жінок пенсійного віку, в Законі № 2120-VIII немає. Таким чином, можна припустити, що de jure діяльність цирків, звіринців, деяких дельфінаріїв і інших подібних закладів до сих пір знаходиться в правовому полі.

Разом з тим про заборону створення і діяльності пересувних звіринців, пересувних зоопарків і пересувних виставок диких тварин, а також діяльності дельфінаріїв, які не мають природної морської води, говориться в ст. 25 Закону № 3447-IV. Однак ці приписи з'явилися ще в 2015 р. і з тих пір, як показує практика, не застосовувалися ні контролюючими, що не правоохоронними органами.

З надією на суди

Чи не чекає така сама доля і Закон № 2120-VIII? Розглянемо перспективу його застосування в українських реаліях.

Отже, жорстоке поводження. Експерти кажуть, що теоретично це правопорушення може бути доказовим. І навіть мають місце випадки затримання осіб, які вчинили такий проступок, на гарячому. У той же час, як правило, подібні порушення носять латентний характер, оскільки сам порушник приховує їх від громадськості, а у «потерпілої» не має можливості заявити про посягання на свої права. Та й в коментарях до ст. 299 КК об'єктом злочину називається не життя і здоров'я тварини, а моральні принципи суспільства в частині ставлення до тварин. А це, впевнені фахівці, відводить убік основний вектор реалізації даної норми кримінального закону.

Звичайно, є ряд загальних рекомендацій. Наприклад, свідків жорстокого поводження з твариною закликають фіксувати порушення доступними засобами і викликати поліцію. Однак зоозахисники впевнені в тому, що переважна більшість громадян не стане вступати в перепалку з мучителем хвостатих. А одиницям, готовим заступитися за об'єкт зазіхань, буде не до дотримання нормативної сторони справи.

Так само, виключно теоретично, можна говорити про жорстоке поводження з тваринами з боку власників і співробітників пересувних звіринців і цирків. Сюди, скажімо, можна віднести недотримання належних умов утримання, які гарантує Закон № 3447-IV волохатим артистам. Однак в положеннях того ж акта зазначається необхідність наявності дозвільних документів, які, на противагу здоровому глузду, цілком можуть визнати допустимими і навіть комфортними маленькі клітки, відсутність води, погане харчування та ін.

Тому зоозахисники визнають, що за права тварин доведеться ще поборотися. Чималі надії на підтримку в цій боротьбі активісти покладають на національні суди. Яскравим прецедентом стала недавня історія з ведмедицею Христиною, яку правоохоронні органи в супроводі громадськості вилучили у власника пересувного цирку на Львівщині. Саме громадяни звернули увагу на те, що циркова «артистка» перебувала в тісній клітці на сонці.

На даний момент Христина переїхала до притулку для ведмедів, а її подальша доля буде вирішуватися в судовому порядку. Ось тут якраз власникам мантій і випаде можливість почати формувати судову практику в сфері захисту тварин. Правда, юристи закликають не розраховувати на застосування норм Закону № 2120-VIII, оскільки вилучили «полонянку» трохи раніше, ніж він вступив в силу. А кримінальний закон, як відомо, зворотної дії в часі не має.

Під президентським контролем

Що ж стосується самого документа № 2120-VIII, він також потребує суттєвого доопрацювання. Підписуючи акт, президент прямо вказав на це Кабінету міністрів. Так, в листі до уряду гарант звертає увагу на відсутність розмежування компетенції органів, уповноважених розглядати адміністративні порушення щодо жорстокого поводження з тваринами. Згідно ст. 89 КУпАП такими органами є районні, районні в місті, міські чи міські районні суди, а також органи Національної поліції. Разом з тим ст. 242-1 відносить розгляд тієї ж категорії правопорушень до компетенції центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику щодо здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища.

Така узгодженість, зазначає президент, може привести до виникнення суперечок між зазначеними суб'єктами.

Крім цього, президент звернув увагу на необхідність уточнення складу злочинів, передбачених ч. 2 і ч. 3 нової редакції ст. 299 КК, оскільки названі частини за один і той же злочин — жорстоке поводження з тваринами, вчинений в присутності малолітньої або неповнолітньої особи, передбачають різні види покарання. До того ж редакція ч. 3 вимагає узгодження з ст. 67 цього ж Кодексу, в якій серед обставин, що обтяжують покарання, відсутня така обставина, як вчинення злочину активним чином.

Також президент вважає за необхідне вдосконалити визначення терміна «пересувний звіринець» з метою урахування специфіки діяльності установ культури, зокрема цирків, в тому числі пересувних.

У зв'язку з викладеним, гарант пропонує вжити невідкладних заходів з підготовки необхідних законодавчих пропозицій і внести в установленому порядку на розгляд Верховної Ради відповідний законопроект.

Таким чином, не виключено, що ще до застосування Закону № 2120-VIII на практиці, він буде неодноразово перекроєний.

З правилами утримання домашніх тварин в Києві можна ознайомитися тут.

Нагадаємо, Апеляційний суд Херсонської області посилив покарання чоловікові за жорстокі тортури вихованця.

Автор:
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Гринчук
    Руслан Гринчук
    суддя Хмельницького апеляційного суду
  • Надія Губенко
    Надія Губенко
    суддя Верховного Суду у Касаційному господарському суді