Інвалідність – не перепустка через кордон: суд не дозволив чоловіку супроводжувати дружину, яка потребує догляду

В умовах воєнного стану навіть для осіб, які супроводжують членів сім’ї з інвалідністю, право на виїзд із України реалізується виключно за наявності належно оформлених документів та в межах чітко визначених процедур. Судова практика свідчить: державні інтереси у сфері безпеки та мобілізації мають пріоритет над індивідуальними правами.

Документи vs обмеження

Сам факт необхідності супроводження дружини з інвалідністю не завжди є автоматичною гарантією перетину кордону. До такого висновку дійшов Львівський окружний адміністративний суд, який розглянув у письмовому провадженні справу №380/20788/24.

Позивачем був чоловік, який супроводжував свою дружину – особу з інвалідністю. Під час контролю він пред’явив усі необхідні документи для виїзду з України: свідоцтво про шлюб, посвідчення про інвалідність дружини, акт про встановлення факту здійснення догляду за нею, а також військово-обліковий документ – військовий квиток із відміткою про взяття на облік у серпні 2024 року. Однак під час перевірки отримав відмову у перетині кордону, причому без чіткого зазначення підстав і навіть без оформлення рішення у двох примірниках із підписом отримувача (що передбачено законодавством).

У своїй відмові капітан прикордонної служби посилався не на конкретне порушення з боку чоловіка, а лише на загальні положення законодавства про правовий режим воєнного стану та мобілізаційні потреби, які встановлюють обмеження на виїзд окремих категорій громадян. Крім того, на момент розгляду справи відповідач не подав відзив на позов, хоча й отримав ухвалу про відкриття спрощеного провадження і повинен був ознайомитися з усіма наявними документами.

Намагаючись оскаржити дії посадових осіб Держприкордонслужби, позивач опирався на пункт 2-1 Правил перетину державного кордону (затверджених Постановою КМУ №57), де чітко сказано: у разі введення воєнного стану перетинати державний кордон мають право особи, «які мають дружину (чоловіка) із числа осіб з інвалідністю і супроводжують таких дружину (чоловіка) для виїзду за межі України, за наявності документів (їх нотаріально засвідчених копій), що підтверджують родинні зв’язки, інвалідність».

Суд детально проаналізував усі надані документи, включно з військово-обліковим документом та актом про догляд за дружиною з інвалідністю, а також довідки про відстрочку від призову. Як з’ясувалося, ці довідки були видані вже після прийняття рішення про відмову, що робило їх недійсними для обґрунтування правомірності перетину кордону на той момент. Суд також врахував усталену практику Верховного Суду: мобілізація є продовженням строкової служби, а порядок здійснення права на перетин кордону під час воєнного стану відрізняється від стандартних процедур. Враховуючи зазначені обставини, суд дійшов висновку, що рішення прикордонного органу не є свавільним, оскільки не порушує вимог чинного законодавства.

Різні суди – різні позиції

Звертаючи увагу на конституційне право вільно залишати територію України, суд звернув увагу на суттєвий момент: обмеження на виїзд для військовозобов’язаних осіб обумовлено необхідністю забезпечення обороноздатності держави та захисту територіальної цілісності. Ці обмеження не є абсолютними: вони поширюються лише на тих, хто не надав достатніх підстав для перетину кордону в умовах воєнного стану.

Суд також врахував, що спірне рішення мало разовий характер і фактично вичерпало свою дію. Тому навіть у разі подальшого надання всіх необхідних документів позивач зможе перетнути кордон у законний спосіб. Також суд наголосив: законодавство та практика Верховного Суду відокремлюють відстрочку від призову від права на безперешкодний виїзд, оскільки вони регулюються різними процедурами та органами компетенції. Крім того, суд згадав усталену практику ЄСПЛ: обов’язок обґрунтувати рішення не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, а обсяг обґрунтування може бути різним залежно від характеру справи.

У результаті аналізу всіх наданих документів і норм законодавства, суд відмовив у задоволенні позову, визнавши рішення про відмову в перетині кордону правомірним. На думку суду, дії прикордонного органу були співмірні з обмеженнями, встановленими воєнним станом. Хоча позивач вказував на відсутність конкретних підстав у рішенні про відмову, суд зазначив, що сама форма рішення відповідає наказу МВС №457 – містить персональні дані особи, посилання на законодавчі акти, що регулюють обмеження під час воєнного стану.

Як показує аналіз, така позиція Львівського окружного адміністративного суду є повною протилежністю позиції Черкаського окружного адміністративного суду, який під час розгляду справи №580/4040/24 наголосив: для відмови у перетині державного кордону недостатньо лише самого посилання на норми законів, – це рішення повинно містити опис фактичних підстав на яких воно базується.

Зокрема суд у Черкасах посилався на правові висновки Верховного Суду (у справі №280/4057/19), відповідно до яких загальними вимогами, що висуваються до актів індивідуальної дії, як актів правозастосування, є їх обґрунтованість та вмотивованість. Це означає, що суб`єкт владних повноважень зобов’язаний навести конкретні підстави для прийняття своїх рішень.

Наведені практики різних судів показують: в умовах воєнного стану баланс між державними інтересами та індивідуальними правами реалізується по-різному. Львівський окружний адміністративний суд надав пріоритет дотриманню процедур і безпеці держави, визнаючи правомірними відмови у перетині кордону навіть у випадках супроводу осіб з інвалідністю за відсутності довідки про відстрочку. Водночас Черкаський окружний адміністративний суд продемонстрував більш вимогливу позицію щодо обґрунтованості рішень органів влади, підкреслюючи необхідність чітко викладених фактичних підстав.

Таким чином, право на виїзд під час воєнного стану не є абсолютним: воно у значній мірі залежить від наявності належно оформлених документів і конкретного підходу суду до оцінки дій Держприкордонслужби. Для простих громадян це означає, що навіть у випадках гуманітарного характеру необхідно ретельно дотримуватися процедур та забезпечувати повне документальне підтвердження підстав для виїзду.

Автор: Валентин Коваль

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.