Боржник «сховав» своє майно після вступу в силу судового рішення: як має діяти виконавець

Не секрет, що в Україні розповсюджена практика, коли боржники-юридичні особи приховують своє майно та доходи відразу після вступу в силу судового рішення щодо них шляхом закриття рахунків у банках та переведення майна на інших осіб. Отже, стягувач вже не може розраховувати на вчасне відшкодування, незважаючи на те, що пройшов всі кола судового оскраження і отримав судове рішення на свою користь.

Як у такому випадку має діяти державний виконавець, який відкрив виконавче провадження і виявив відсутність майна у юрособи для звернення стягнення? Чи можна у такому випадку порушувати питання щодо відповідальності керівництва, засновників юрособи - боржника або ж виконавче провадження підлягає закриттю, прокоментував «Судово-юридичній газеті» заступник міністра юстиції України Андрій Гайченко.

Андрій ГАЙЧЕНКО:

Перш за все зауважу, що робота у захисті прав стягувачів має починатись далеко до примусового виконання рішень. Рекомендую подбати про належне забезпечення позову ще на етапі розгляду справи в суді. 

Коли відповідне рішення надходить до виконавців (чи державних, чи приватних), виконавець зобов’язаний вживати заходів щодо примусового виконання рішень: неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Це, зокрема, звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об’єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами.

Відтак, звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Проте у разі відсутності у боржника будь-якого майна, виконавчий документ повертається стягувачу (на підставі пункту 2 частини першої статті 37 Закону).

Додам, що арешт, накладений виконавцем на майно боржника, у такому випадку не знімається. Тобто, якщо надалі юридична особа буде мати намір здійснювати свою діяльність, за нею буде тягнутись шлейф непогашених боргів. При цьому повернення виконавчого документа не позбавляє його права повторно пред’явити виконавчий документ до виконання. Виняток становлять випадки, коли виконавчий документ не підлягає виконанню або покладені виконавчим документом на боржника зобов’язання підлягають припиненню відповідно до умов угоди про врегулювання спору (мирової угоди). Мирова угода може бути укладена між іноземним суб’єктом та державою Україна на будь-якій стадії урегулювання спору або розгляду справи, включаючи стадію визнання та виконання рішення, незалежно від дати укладення такої угоди.

Щодо порад для юридичних осіб, то в даному випадку, я б радив краще бути добросовісним гравцем ринку та вчасно виконувати рішення суду. Ухилення від сплати боргів може тільки додати витрат, зокрема штрафів, та навіть загрожує позбавленням волі. У разі злісного ухилення виконавець звертається до територіального органу поліції з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення. Відповідно до статті 382 Кримінального кодексу України умисне невиконання вироку, рішення, ухвали, постанови суду, що набрали законної сили, або перешкоджання їх виконанню - карається штрафом від п'ятисот до однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням волі на строк до трьох років.

Також Андрій Гайченко розповів, який відсоток судових рішень було завершено виконанням державними виконавцями у 2021 році та за 8 місяців 2022 року.

Зокрема, за його словами, «протягом 2021 року державними виконавцями завершено 3,2 млн виконавчих проваджень, що складає 59,4% від загальної кількості документів, які підлягали виконанню».

«Звісно, війна залишає значний слід у всіх сферах життя українців, «виконання рішень» не є виключенням. Протягом 8 місяців 2022 року державними виконавцями завершено 978,3 тис. виконавчих проваджень, що складає 26,1% від загальної кількості документів, які підлягали виконанню.

Діджиталізація та цифровізація державних послуг торкнулась і системи виконання рішень. Сторони виконавчого провадження можуть ознайомитись зі всіма кроками щодо ВП через Автоматизовану систему виконавчого провадження (АСВП) у будь-який час доби всього у кілька кліків мишкою. Система доступна за спеціальним ідентифікатором доступу, а також за qr-кодом», - додав він.

Чи має державний виконавець інформувати стягувача про хід виконавчого провадження та чи передбачена відповідальність для державних виконавців, які не інформують про це?

«За загальним правилом копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження простим поштовим чи рекомендованим відправленням або доставляються кур’єром.  Відтак, боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

Документи виконавчого провадження доводяться до відома або надсилаються адресатам не пізніше наступного робочого дня з дня їх винесення.

Якщо ж відповідне повідомлення не було здійснено, то буде відповідальність. Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державні виконавці, керівники та спеціалісти органів державної виконавчої служби є державними службовцями, а за невиконання або неналежне виконання посадових обов’язків державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності.

У свою чергу приватний виконавець несе за рішення, дії чи бездіяльність та завдану третім особам шкоду цивільно-правову, дисциплінарну, адміністративну чи кримінальну відповідальність. Частиною першою статті 41 цього Закону встановлено, що за вчинення дисциплінарного проступку за рішенням Дисциплінарної комісії приватних виконавців до приватного виконавця може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:

попередження;

догана;

зупинення діяльності приватного виконавця на строк до шести місяців;

припинення діяльності приватного виконавця.

Водночас зазначаємо, що дисциплінарним проступком приватного виконавця є, зокрема, невиконання або неналежне виконання своїх обов’язків», - розповів заступник міністра юстиції.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.