Суперечать Конституції, - ГНЕУ Верховної Ради оцінило норми законопроекту про мобілізацію щодо обмеження ухилянтів у розпорядженні коштами та нерухомістю

12:53, 8 січня 2024
Законопроект про мобілізацію пропонує заборонити операції з майном та обмежити у розпорядженні грошима ухилянтів, але це не узгоджується з чинним законодавством, зазначили у ГНЕУ Верховної Ради.
Суперечать Конституції, - ГНЕУ Верховної Ради оцінило норми законопроекту про мобілізацію щодо обмеження ухилянтів у розпорядженні коштами та нерухомістю
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Головне науково-експертне управління Апарату Верховної Ради проаналізувало внесений 25 грудня законопроект про посилення мобілізації №10378.

Зокрема, як відомо, даний законопроект пропонує зміни до Закону «Про правовий режим воєнного стану». Згідно з пропонованою новою ст. 20-1 Закону військовозобов’язані та резервісти, які не виконали обов’язки визначені ч. 3 ст. 22 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», за повідомленням керівника ТЦК вносяться до Єдиного реєстру боржників та до них можуть застосовуватися такі обмеження:

  • заборона виїзду за кордон;
  • заборона на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном;
  • обмеження на право керування власним транспортним засобом та отримання посвідчення водія;
  • обмеження права на користування та розпорядження коштами та іншими цінностями;
  • відмова в укладенні кредитного договору, договору позики;
  • призупинення отримання пільг та послуг від держави.

Щодо внесення до Єдиного реєстру боржників військовозобов’язаних та резервістів, які не виконали обов’язки визначені Законом про мобілізаційну підготовку та мобілізацію, то, як вказало ГНЕУ, ця пропозиція не враховує, що Єдиний реєстр боржників є складовою автоматизованої системи виконавчого провадження та створений з метою оприлюднення в режимі реального часу інформації про невиконані майнові зобов’язання боржників.

Основною метою створення безпосередньо Реєстру боржників є запобігання відчуження боржниками майна при невиконанні ними майнових зобов`язань. Крім того, обраний у проекті нормотворчий підхід не узгоджується з вимогами ч. 5 ст. 9 Закону «Про виконавче провадження», за якими відомості про боржника, які вносяться до Єдиного реєстру боржників, може бути внесено з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження, а також те, що відповідно до ч. 2 ст. 15 цього ж Закону боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, на яких покладається обов’язок щодо виконання рішення.

Крім цього, із змісту вказаної пропозиції залишається незрозумілим, хто саме вносить відповідну інформацію до Єдиного реєстру боржників, що свідчить про відсутність належного механізму реалізації відповідного положення.

Щодо встановлення заборони на проведення операцій з рухомим та нерухомим майном за повідомленням керівника ТЦК, насамперед, у ГНЕУ звернули увагу на невизначеність змісту поняття «операції» щодо рухомого та нерухомого майна, що може суттєво ускладнити реалізацію відповідних положень.

Це положення (щодо нерухомого майна) не узгоджується із нормами Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», згідно із якими заборона розпоряджатися або користуватися нерухомим майном, встановлюється законом, актами уповноважених на це органів державної влади, їх посадових осіб або така, що виникла на підставі договору.

Крім того, ст. 25 Закону «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» встановлено, що проведення реєстраційних дій зупиняється на підставі рішення суду про заборону вчинення таких дій, що набрало законної сили, або на підставі заяви власника об’єкта нерухомого майна про заборону вчинення реєстраційних дій щодо власної нерухомості. До того ж, заборона вчинення реєстраційних дій, встановлюється рішенням суду. Зокрема, ст. 152 ЦПК передбачено, що одним із способів забезпечення позову є заборона вчиняти певні дії.

«Варто звернути увагу, що ініційована пропозиція в цілому створює ризики порушення вимог положень ст. 41 Конституції України, згідно із якою «кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю»; «ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним», додали у ГНЕУ. Також там нагадали про відповідні позиції КСУ та Конвенцію про захист прав людини.

«Передбачена проектом можливість обмеження вчинення реєстраційних дій з майном не відповідає вищезазначеним конституційним нормам, законам України та міжнародним документам у сфері захисту прав людини. До того ж варто зазначити, що не всі операції з рухомим майном підлягають державній реєстрації, тому незрозуміло, яким чином реалізуватиметься заборона на їх здійснення», зазначили у ГНЕУ.

Щодо обмеження в користуванні та розпорядженні коштами та іншими цінностями то у ч. 1 ст. 1074 Цивільного кодексу передбачено, що «обмеження прав клієнта щодо розпоряджання грошовими коштами, що знаходяться на його рахунку, не допускається, крім випадків обмеження права розпоряджання рахунком за рішенням суду або в інших випадках, встановлених законом або умовами обтяження, предметом якого є майнові права на грошові кошти, що знаходяться на рахунку».

Подібні обмеження на даний час застосовуються тільки у сфері виконавчого провадження, зокрема, як накладення арешту на кошти боржника. При цьому арешт на кошти боржника накладається на підставі відкриття виконавчого провадження шляхом винесення постанови про арешт коштів боржника або про опис та арешт коштів боржника.

Згідно з ч. 3 ст. 18 Закону «Про виконавче провадження» виконавець зобов’язаний накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають у касах, на рахунках у банках, інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг та органах, що здійснюють казначейське обслуговування бюджетних коштів (крім коштів на єдиному рахунку, відкритому у порядку, визначеному статтею 35-1 Податкового кодексу України, коштів на рахунках платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, коштів на електронних рахунках платників акцизного податку, коштів на рахунках із спеціальним режимом використання, спеціальних та інших рахунках, звернення стягнення на які заборонено законом), на рахунки в цінних паперах, на електронні гроші, які зберігаються на електронних гаманцях в емітентах електронних грошей, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей.

Враховуючи вищенаведене, незрозуміло, яким чином банківськими рахунками військовозобов’язаних зможуть користуватися члени їх сімей, як військовозобов’язані сплачуватимуть податки, оплачуватимуть комунальні послуги тощо.

Крім того, у проекті немає обов’язків банків та небанківських фінансових установ з приводу згаданих обмежень, в проекті відсутні зміни до відповідного фінансового законодавства.

Стосовно обмеження щодо укладання договорів позики та кредитних договорів, то у ГНЕУ зауважили, що загальними нормами цивільного законодавства щодо регулювання договірних відносин обмежень щодо укладення договорів ЦК не передбачено.

Одночасно слід врахувати, що у положеннях статей 3, 6, 627 ЦК проголошено принцип свободи договору. Крім того, учасники цивільних правовідносин не обмежені в можливості реалізації свого права на посвідчення цивільно-правового договору нотаріально (ст. ст. 205, 209 ЦК), крім випадків, коли особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії щодо відчуження належного їй майна, внесена до Єдиного реєстру боржників (п. 81 ч. 1 ст. 49 Закону «Про нотаріат»).

Пропозиція про те, що тимчасові заходи анулюються за повідомленням керівника ТЦК, а відомості про військовозобов’язаного та резервіста будуть виключатися з Єдиного реєстру боржників, не узгоджуються із ст. 39 Закону «Про виконавче провадження», якою визначений перелік випадків за якими здійснюється виключення з реєстру боржників. Запропонована проектом підстава відсутня у переліку випадків виключення боржника з Єдиного реєстру боржників. При цьому зазначене положення проекту так само не узгоджується із ч. 7 ст. 9 Закону «Про виконавче провадження», згідно із якою «відомості про боржника виключаються з Єдиного реєстру боржників одночасно з винесенням постанови про закінчення виконавчого провадження, повернення виконавчого документа стягувачу на підставі пунктів 1, 3, ч. 1 ст. 37 цього Закону або постанови, передбаченої ч. 4 ст. 40 цього Закону, чи в день встановлення виконавцем факту відсутності заборгованості за виконавчими документами про стягнення періодичних платежів».

Виключення відомостей про боржника з Єдиного реєстру боржників здійснюється системою автоматично одночасно з винесенням виконавцем постанови (ст. ст. 8 та 9 Закону «Про виконавче провадження»).

Загалом щодо правових механізмів регулювання запропонованих обмежень, то, як зауважили у ГНЕУ, зміни до Закону «Про правовий режим воєнного стану» містять незавершений правовий механізм регулювання, оскільки не визначені механізми накладення заборони на нерухоме майно; обмеження на права користування коштами; порядок виконання тимчасового обмеження у праві керування транспортними засобами, а також порядок розблокування коштів тощо.

«Такий правовий механізм неможливий без взаємодії із банківськими установами, виконавцями та нотаріусами, Державною прикордонною службою України, сервісними центрами МВС», - підкреслили у ГНЕУ.

Адже, згідно з ст. 34 Закону «Про нотаріат» нотаріуси наділені правом накладати та знімати заборону щодо відчуження нерухомого майна (майнових прав на нерухоме майно) і транспортних засобів, що підлягають державній реєстрації; нотаріуси посвідчують договори позики (ця ж стаття Закону); виконавці приймають постанову про встановлення тимчасового обмеження боржника у праві керування транспортними засобами (ч. 9 ст. 71 Закону «Про виконавче провадження»); пунктом 8 ст. 19 Закону «Про Державну прикордонну службу України» встановлено, що на Державну прикордонну службу покладається, зокрема, запобігання та недопущення в’їзду в Україну або виїзду з України осіб, яким згідно із законодавством не дозволяється в'їзд в Україну або яких тимчасово обмежено у праві виїзду з України, у тому числі згідно з дорученнями правоохоронних органів. Варто нагадати, що правова позиція Конституційного Суду України (викладена у Рішеннях від 30.05.2001 № 7-рп/2001, від 30.09.2010 № 20-рп/2010, від 22.12.2010 № 23-рп/2010) полягає у тому, що принцип правової держави вимагає наявності у законодавчому акті достатніх і завершених правових механізмів реалізації його положень, підсумували у ГНЕУ.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Telegram канал Sud.ua
Відповідальності за порушення правил військового обліку не уникнути – ефір на Право ТВ
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Світлана Гелета
    Світлана Гелета
    суддя Сумського окружного адміністративного суду
  • Ганна Коломієць
    Ганна Коломієць
    суддя Верховного Суду у Касаційному цивільному суді
  • Оксана Рудніченко
    Оксана Рудніченко
    суддя Київського апеляційного суду