Сергій Гупяк, який разом з Семеном Кривоносом був у трійці переможців конкурсу на директора НАБУ, бажає очолити НАЗК

У конкурсі на посаду нового голови Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) відразу два фіналісти минулорічного конкурсу на директора НАБУ: Віктор Павлущик та Сергій Гупяк. Останній у березні 2023 року дійшов до «списку трьох» - його прізвище направили на Кабмін, але Уряд тоді обрав іншого претендента.

Фіналіст конкурсу на директора НАБУ

Отже, це не перша спроба керівника слідчого відділу ТУ ДБР Сергія Гупяка зайняти керівну посаду в іншому органі.

Так, у березні 2023 року Сергій Гупяк разом із нинішнім директором НАБУ Семеном Кривоносом увійшов до трійки переможців конкурсу на посаду директора Національного антикорупційного бюро (НАБУ), коли кандидатів відбирали разом із міжнародними експертами. Кабмін тоді обрав із трійки Семена Кривоноса.

6 березня прем'єр-міністр Денис Шмигаль рекомендував новому директору НАБУ розглянути можливість призначення інших двох фіналістів конкурсу – Сергія Гупяка й Романа Осипчука на керівні посади в НАБУ. Однак Гупяк так і лишився працювати у ДБР.

Під час співбесіди на директора НАБУ у конкурсної комісії до кандидата виникли запитання у зв’язку з оприлюдненням в соцмережі ГО «Софія» у квітні 2022 року матеріалів щодо обставин смерті слідчого. На час цієї історії, у 2010 році, кандидат працював слідчим прокуратури у Вінниці.

«Надійшов сигнал з райвідділу поліції, що в одному з кабінетів від вогнепального поранення помер слідчий. На місце події виїхали керівник прокуратури тощо. За фактом смерті слідчого провадження триває. Є вирок Верховного Суду, за яким засуджено особу за фактом службової недбалості і неправильного використання зброї», розповів кандидат. При цьому Гупяк, за його словами, розглядав спочатку 4 версії: умисне вбивство, вбивство, доведення до самогубства і службова недбалість. Це провадження у нього перебувало менше місяця.

«Потерпілі у даному провадженні залишаються на позиції того, що смерть їх сина трапилася внаслідок умисного вбивства. Свою позицію вони неодноразово висвітлювали у ЗМІ, а інші версії, на їх думку, є сфабрикованими. І звинувачення лунали стосовно всіх, хто торкався даного провадження», розповів Гупяк.

Також тоді виникли запитання щодо результатів службового розслідування, яке стосувалося порушення строків направлення обвинувального акта підлеглими на той час Сергію Гупяку прокурорами до суду.

До Сергія Гупяка у цих висновках було застосовано формулювання про допущені ним «прорахунки у роботі, які сприяли несвоєчасному направленню до суду обвинувальних актів». Це розслідування відбувалося у той час, коли він вже мав намір змінити роботу на ДБР.

Розслідування стосувалося того періоду, коли Гупяк був керівником відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України та органами які ведуть боротьбу з організованою та транснаціональною злочинністю Вінницької обласної прокуратури.

Як зазначив кандидат, пояснюючи ситуацію Комісії, «до його повноважень не входило супроводження обвинувального акта від прокурора до суду».

«Пропуск строку звернення з обвинувальним актом призводить до закриття провадження і фактично нівелювання роботи слідчих та прокурорів.

І я розумію, що Ви ознайомилися з матеріалами службового розслідування вже після того, як перейшли працювати у ДБР. Але чи вважаєте Ви, що прокурор, який курує іншими прокурорами, не повинен контролювати такі питання? Інструкцією на Вас не було це покладено?»  - запитав кандидата член Комісії Кирило Легких.

«Я не вважаю, що як керівник відділу не повинен був контролювати підлеглих прокурорів, Водночас контролювати вихід від прокурора до канцелярії суду кожного обвинувального акта, а нами тоді в рік направлялося більше 100-120 актів до суду, фізично неможливо. І КПК покладає цей обов’язок саме на прокурора. Зрозуміло, що на мене було покладено роз’яснювальну роботу. Але слідкувати саме за супровідними листами я не повинен», - зазначив кандидат.

Разом з тим, до кандидата виникли питання, як він буде керувати цілим НАБУ, де можуть виникати не менш проблемні ситуації.

Також виникли питання щодо можливого конфлікту інтересів, адже дружина кандидата працює у прокуратурі.

«Дружина працює у відділі представництва Вінницької обласної прокуратури, і він не має процесуальних повноважень нагляду щодо ДБР», - відповів кандидат.

Також до нього виникли запитання стосовно його прес-конференції, де було надано негативну оцінку рішенню суду щодо виправдувального вироку (Кирило Легких запитав, чи не вважає кандидат втручанням заяви щодо оцінки дій суду), і питання, чому кандидат не повідомляє імена третіх осіб, які були контрагентами його родини у правочинах щодо майна.

Комісія поцікавилася і стосунками з особами, які надали рекомендацію Сергію Гупяку, а саме з радником Генерального прокурора Максимом Поповим (кандидат зазначив, що, окрім радника, ця особа одночасно працює у міжнародній організації, є адвокатом та його однокласником) та заступником начальника відділу в ОГП Олегом Кокоріним (кандидат зазначив, що з ним теж добре знайомий досить давно).

Декларація

Сергій Гупяк у декларації за 2023 рік вказав, що має квартиру 55 кв м у місті Вінниці, яку надав в користування батькам.

Натомість він користується квартирою у Вінниці 56 кв м, яку надали батьки.

Також у нього є у спільній сумісній власності квартира 64,2 кв м у Вінниці. У дружини Ольги Гупяк є частка у квартирі в Житомирі.

Кандидат користується авто «Сеат Ібіца» 2005 р. в., яку надали родичі. У спільній власності з матір’ю Сергій Гупяк має з травня 2021 року авто TOYOTA RAV-4 HYBRID 2021 р. в., яке придбане за 929,7 тисяч грн.

У ДБР Сергій Гупяк за 2023 рік заробив 1114910 грн, тобто, приблизно 93 тис. грн на місяць.

Дружина працює у Вінницькій обласній прокуратурі, де за 2023 рік заробила 950324, тобто, приблизно 79 тис. грн на місяць.

Ольга Гупяк зберігає готівкою 14700 доларів США та 7000 євро. Сам Сергій Гупяк має готівкою 970 тис. грн.

У 2021 році кандидат задекларував отриману компенсація за невикористану відпустку при звільненні з Вінницької обласної прокуратури у сумі 223 тис. грн.

Коли ще працював у прокуратурі, за 2020 рік, отримав 544 578 грн, тобто, близько 45 тис. грн на місяць.

У 2018 році відчужив, судячи з декларацій, на користь Шацького Сергія Олександровича земельну ділянку 2576 кв м та нежитлову будівлю 268 кв м у Лукашівці Вінницької області. 

Кар’єра

У 2007 році Сергій Гупяк отримав диплом бакалавра, а у 2008 році – диплом спеціаліста у Національній юридичній академії України імені Ярослава Мудрого. У 2012 році отримав диплом магістра у Національній академії прокуратури. Слід зауважити, що в свій час до академії прокуратури неможливо було вступити з дипломом спеціаліста.

Працював у органах прокуратури з квітня 2008 року по березень 2021 року.

Почав зі слідчого Вінницької міжрайонної природоохоронної прокуратури Вінницької області. З жовтня 2013 року по квітень 2015 року працював заступником начальника відділу процесуального керівництва при провадженні до судового розслідування органами внутрішніх справ та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні прокуратури Вінницької області.

З органів прокуратури звільнився за власним бажанням 16 березня 2021 року, у зв’язку з проходженням конкурсу на зайняття керівної посади в органах Державного бюро розслідувань.

На теперішній час працює керівником четвертого слідчого відділу (з дислокацією у місті Вінниці) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Хмельницькому.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що на очільника НАЗК претендує керівник Департаменту антикорупційної політики Дмитро Калмиков та  Катерина Каплюк, яка працювала радником голови НАЗК Олександра Новікова та головним спеціалістом відділу моніторингу способу життя чиновників, Олександр Стародубцев, який протягом двох років був заступником голови НАЗК, а зараз – заступник керівника апарату НАЗК. Також на голову претендують екс-співробітник НАЗК і нинішній очільник Держінспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександр Новицький і екс-заступник голови НАЗК Андрій Вишневський. Документи в якості кандидата подав і колишній народний депутат, а нині – співробітник НАЗК Андрій Тетерук. Серед кандидатів на посаду голови НАЗК нинішній заступник керівника апарату НАЗК Агія Загребельська, яка, як вказано на сайті Агентства, є очільницею напряму мінімізації корупційних ризиків в санкційній політиці НАЗК. Також кандидатом є Роман Норець, який по серпень 2023 року був у НАЗК керівником управління. Крім того, на посаду голови НАЗК претендує Ірина Мостова, яка після звільнення з НАЗК встигла попрацювати у ДП «Адміністрація морських портів України», та компанія якої активно брала участь у тендерах «Укравтодору» на оцінку корупційних ризиків. Кандидатами є також керівник відділу аналітичної роботи НАЗК Павло Кулик та член ВККС Віталій Гацелюк.

Крім того, кандидат на голову НАЗК – заступник керівника Головного підрозділу детективів НАБУ Олександр Скомаров показав у декларації Bitcoin, Ethereum і 2,1 млн грн зарплати.

На голову НАЗК претендує прокурор САП з досвідом роботи директором детективного агентства Станіслав Броневицький, який за 2023 рік заробив 2,17 млн грн.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.