На голову НАЗК претендує екс-нардеп, а нині співробітник НАЗК Андрій Тетерук, який закінчив Московське вище військове командне училище

Конкурс на гідного очільника Національного агентства з питань запобігання корупції (НАЗК) триває. Раніше «Судово-юридична газета» писала, що на очільника НАЗК претендує керівник Департаменту антикорупційної політики Дмитро Калмиков та  Катерина Каплюк, яка працювала радником голови НАЗК Олександра Новікова та головним спеціалістом відділу моніторингу способу життя чиновників, Олександр Стародубцев, який протягом двох років був заступником голови НАЗК, а зараз – заступник керівника апарату НАЗК. Також на голову претендують екс-співробітник НАЗК і нинішній очільник Держінспекції архітектури та містобудування (ДІАМ) Олександр Новицький і екс-заступник голови НАЗК Андрій Вишневський.

Документи в якості кандидата подав і колишній народний депутат, а нині – співробітник НАЗК Андрій Тетерук.

Кар’єрний шлях

Народився  1973 року у Вінниці. Освіту отримав спочатку як курсант Московського вищого військового командного училища («Московское высшее общевойсковое командное орденов Жукова, Ленина и Октябрьской Революции Краснознаменное училище» (МВОКУ) - військовий заклад вищої освіти збройних сил рф). Там навчався з 1990 по 1994 роки.

Згодом, як вказав у автобіографії, з 1994 року по 1999 рік проходив службу у військовій частині 52753 м. Вязеський у російській федерації.

З 1999 по 2009 роки служив у військовій частині 3028 «Ягуар» у Калинівці Вінницької області. Потім був директором ТОВ «ВП Спецтехніка». Згодом, з травня по листопад 2014 року – командир ПБМОП «Миротворець».

З листопада 2014 по серпень 2019 року – народний депутат.

Чим займався з серпня 2019 року по вересень 2023 року – в автобіографії чомусь не вказав. Судячи з декларацій, працював у Національній академії внутрішніх справ України, а також помічником Голови відділу нормативно-методичного забезпечення управління моніторингу та методичної роботи Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції. При цьому певний час також отримував зарплату «за основним місцем роботи» у Головному управлінні Національної поліції в Київській області.

З вересня 2023 року – працює у НАЗК. Посаду, знов таки, не вказав. Судячи з декларації – на посаді заступника керівника управління – керівника відділу аналізу ризиків Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони НАЗК.

Оскільки сам Андрій Тетерук описав свою біографію досить стисло, звернімося до загальних даних.

Що каже Вікіпедія про Тетерука

«Після навчання у військовому училищі МВВКУ служив п'ять років за контрактом у російській армії на Далекому Сході. Служив на посадах командира взводу, командира мотострілецької роти та командира розвідувальної роти.

У 1999 році прийняв українське громадянство і переїхав до України, де розпочав кар'єру військового в частині 3028 (м. Калинівка, Вінницька область). Пройшов шлях від командира взводу вогневої підтримки до командира роти спеціального призначення. Був старшим помічником начальника штабу, заступником начальника штабу.

У жовтні 2003 року проходив стажування в поліцейській академії ім. Хосні Мубарака (Єгипет), де пройшов підготовку на курсі по боротьбі з міжнародним тероризмом. У 2004–2005 перебував у складі миротворчої місії у Косові. Був заступником командира, начальником штабу спеціального миротворчого підрозділу МВС України.

2006—2007 рік — друга миротворча місія в Косові, по завершенню якої вийшов на пенсію й очолив відділ безпеки одного з торговельних центрів у Києві.

У 2011 році закінчив Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Спеціальність — менеджмент організації. Після отримання другої вищої освіти заснував власну компанію ТОВ «ВП Спецтехніка» з виготовлення паливозаправників.

У серпні 2014 року увійшов до складу Військової ради політичної партії «Народного фронту»  — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.

На позачергових виборах до Верховної Ради України 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 5 у списку) від Народного фронту.

Був кандидатом у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку.

Участь в АТО

На початку березня 2014 року записався добровольцем у військкоматі. 23 травня 2014 року Андрій Тетерук був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області. 11 липня 2014 року батальйон «Миротворець» був відряджений до зони проведення АТО.

У Верховній Раді 8 скликання обіймав посаду Голови підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони.

Конфлікт між Кужель і Тетеруком

5 листопада 2015 року нардеп Тетерук після закінчення пленарного засідання біля приймальні голови ВРУ в присутності інших вдарив Олександру Кужель скляною пляшкою з водою. Зі слів Андрія Тетерука, він, виходячи з приймальні спікера, був у словесній перепалці з Олександрою Кужель. Олександра Кужель раптово розвернулася і спробувала його вдарити своєю сумкою. Він тримав у руках півлітрову пляшку з водою і спробував облити Олександру Кужель водою, щоб зупинити її. Однак при цьому він випадково потрапив шийкою пляшки в обличчя Олександри Кужель.

Винесення димової гранати

6 жовтня 2017 А. Тетерук виніс із сесійної зали ВРУ димову гранату, запалену Юрієм Левченком з метою зірвати голосування за президентський законопроєкт № 7164 «про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», при цьому давши потиличника Семену Семенченку», - йдеться у біографічній довідці Андрія Тетерука у Вікіпедії.

Декларація

У декларації за 2023 рік вказав квартиру 99,4 км м у Вишгороді, яку має у спільній частковій власності разом з родиною. Право власності набув в лютому 2019 року.

Цікаво, що судячи з декларацій, квартира такою ж площею 99,4 кв м у Вишгороді була надана Андрію Тетеруку в оренду від Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області. Така оренда вказана у декларації за 2015 рік, яку він подавав як народний депутат. Дата набуття права – 27.07.2015.

При цьому за 2015 рік він також вказав оренду готельного номеру у готелі «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради. Отримав тоді 45 тис. грн. компенсації вартості оренди (винайму). До того ж, він декларував оренду квартири 86,1 кв м у Вишгороді.

При цьому у декларації, поданій перед звільненням за час депутатства в 2019 році (01.01.2019 - 29.08.2019), тобто, якраз у період, коли була набута у спільну власність квартира 99,4 кв м у Вишгороді, він вказав, що має разом із дружиною та двома синами по 25% власності цієї квартири. В той же час, вказав, що його син Артем Тетерук з 27.07.2015 має 25% власності квартири 99,4 кв м у Вишгороді. Отже, незрозуміло, чи є це та сама квартира, право на користування якої колись надавало Управління МВС.

Також за 2023 рік задекларував набуті 15 лютого 2022 року дві земельні ділянки у Хотянівці Вишгородського району Київської області.

Придбав ці земельні ділянки у Хотянівці площею кожна по 967 кв м у 2022 році він за однакову ціну – по 76 тисяч грн, вказав кандидат на голову НАЗК.

Має у власності авто Toyota Land Cruiser Prado 150 2019 р. в., яке купив у серпні 2019 року за 1,12 млн грн.

Також має криптовалюту, яку придбав у лютому 2023 року.

Це NEAR у кількості 146.4061 вартістю 16 000 грн. А також VRA у кількості 17266.104 вартістю 8000 грн.

Дружина має частку у квартирі 66,6 кв м у Вінниці.

У Національній академії внутрішніх справ України отримав зарплати за сумісництвом за 2023 рік у сумі 175 тис. грн. Також отримав пенсії 355 тисяч грн.

У НАЗК за 4 місяці встиг заробити 279 562 грн.

Має готівкою рівно 250 тисяч грн.

У декларації за 2022 рік вказав зарплату у НАВС 188 909 грн та пенсії 355 395, а також соцвиплати.

За 2020 рік отримав у Головному управлінні Національної поліції України в Київській області  за основним місцем роботи 18 тисяч грн, а також пенсію 202,5 тис. грн.

При цьому у 2020 році мав готівкою 200 тисяч грн, а у 2022 – вже 320 тисяч грн. За 2021 рік декларацію не подавав, так як, ймовірно, не підпадав під декларування (хоча у 2020 році працював у Нацполіції, про що, до речі, не вказав у своїй автобіографії).

У Верховній Раді за 2019 отримав 352,8 тисяч грн. Також отримав у Національній поліції України 69,7 тисяч грн за основним місцем роботи та у ГУ Нацполіції у Київській області також за основним місцем роботи – 18 тисяч грн.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.