Конкурс на достойного руководителя Национального агентства по предотвращению коррупции (НАПК) продолжается. Ранее «Судебно-юридическая газета» писала, что на руководителя НАПК претендует руководитель Департамента антикоррупционной политики Дмитрий Калмыков и Катерина Каплюк, работавшая советником председателя НАПК Александра Новикова и главным специалистом отдела мониторинга образа жизни чиновников, Александр Стародубцев, который на протяжении двух лет был заместителем председателя НАПК, а сейчас – заместитель руководителя аппарата НАПК. Также на главу претендуют экс-сотрудник НАПК и нынешний глава Госинспекции архитектуры и градостроительства (ГИАМ) Александр Новицкий и экс-заместитель председателя НАПК Андрей Вишневский.
Документы в качестве кандидата подал и бывший народный депутат, а ныне – сотрудник НАПК Андрей Тетерук.
Кар’єрний шлях
Народився 1973 року у Вінниці. Освіту отримав спочатку як курсант Московського вищого військового командного училища («Московское высшее общевойсковое командное орденов Жукова, Ленина и Октябрьской Революции Краснознаменное училище» (МВОКУ) - військовий заклад вищої освіти збройних сил рф). Там навчався з 1990 по 1994 роки.
Згодом, як вказав у автобіографії, з 1994 року по 1999 рік проходив службу у військовій частині 52753 м. Вязеський у російській федерації.
З 1999 по 2009 роки служив у військовій частині 3028 «Ягуар» у Калинівці Вінницької області. Потім був директором ТОВ «ВП Спецтехніка». Згодом, з травня по листопад 2014 року – командир ПБМОП «Миротворець».
З листопада 2014 по серпень 2019 року – народний депутат.
Чим займався з серпня 2019 року по вересень 2023 року – в автобіографії чомусь не вказав. Судячи з декларацій, працював у Національній академії внутрішніх справ України, а також помічником Голови відділу нормативно-методичного забезпечення управління моніторингу та методичної роботи Департаменту забезпечення діяльності Голови Національної поліції. При цьому певний час також отримував зарплату «за основним місцем роботи» у Головному управлінні Національної поліції в Київській області.
З вересня 2023 року – працює у НАЗК. Посаду, знов таки, не вказав. Судячи з декларації – на посаді заступника керівника управління – керівника відділу аналізу ризиків Управління формування політики доброчесності у сфері безпеки та оборони НАЗК.
Оскільки сам Андрій Тетерук описав свою біографію досить стисло, звернімося до загальних даних.
Що каже Вікіпедія про Тетерука
«Після навчання у військовому училищі МВВКУ служив п'ять років за контрактом у російській армії на Далекому Сході. Служив на посадах командира взводу, командира мотострілецької роти та командира розвідувальної роти.
У 1999 році прийняв українське громадянство і переїхав до України, де розпочав кар'єру військового в частині 3028 (м. Калинівка, Вінницька область). Пройшов шлях від командира взводу вогневої підтримки до командира роти спеціального призначення. Був старшим помічником начальника штабу, заступником начальника штабу.
У жовтні 2003 року проходив стажування в поліцейській академії ім. Хосні Мубарака (Єгипет), де пройшов підготовку на курсі по боротьбі з міжнародним тероризмом. У 2004–2005 перебував у складі миротворчої місії у Косові. Був заступником командира, начальником штабу спеціального миротворчого підрозділу МВС України.
2006—2007 рік — друга миротворча місія в Косові, по завершенню якої вийшов на пенсію й очолив відділ безпеки одного з торговельних центрів у Києві.
У 2011 році закінчив Вінницький торговельно-економічний інститут Київського національного торговельно-економічного університету. Спеціальність — менеджмент організації. Після отримання другої вищої освіти заснував власну компанію ТОВ «ВП Спецтехніка» з виготовлення паливозаправників.
У серпні 2014 року увійшов до складу Військової ради політичної партії «Народного фронту» — спеціального органу, покликаного розробити пропозиції щодо зміцнення системи оборони країни.
На позачергових виборах до Верховної Ради України 2014 року обраний народним депутатом України 8-го скликання за партійним списком (№ 5 у списку) від Народного фронту.
Був кандидатом у народні депутати від партії «Українська Стратегія Гройсмана» на парламентських виборах 2019 року, № 8 у списку.
Участь в АТО
На початку березня 2014 року записався добровольцем у військкоматі. 23 травня 2014 року Андрій Тетерук був призначений командиром батальйону патрульної служби міліції особливого призначення «Миротворець» ГУ МВС України в Київській області. 11 липня 2014 року батальйон «Миротворець» був відряджений до зони проведення АТО.
У Верховній Раді 8 скликання обіймав посаду Голови підкомітету з питань соціального і правового захисту військовослужбовців та членів їх сімей Комітету ВР з питань національної безпеки і оборони.
Конфлікт між Кужель і Тетеруком
5 листопада 2015 року нардеп Тетерук після закінчення пленарного засідання біля приймальні голови ВРУ в присутності інших вдарив Олександру Кужель скляною пляшкою з водою. Зі слів Андрія Тетерука, він, виходячи з приймальні спікера, був у словесній перепалці з Олександрою Кужель. Олександра Кужель раптово розвернулася і спробувала його вдарити своєю сумкою. Він тримав у руках півлітрову пляшку з водою і спробував облити Олександру Кужель водою, щоб зупинити її. Однак при цьому він випадково потрапив шийкою пляшки в обличчя Олександри Кужель.
Винесення димової гранати
6 жовтня 2017 А. Тетерук виніс із сесійної зали ВРУ димову гранату, запалену Юрієм Левченком з метою зірвати голосування за президентський законопроєкт № 7164 «про створення необхідних умов для мирного врегулювання ситуації в окремих районах Донецької та Луганської областей», при цьому давши потиличника Семену Семенченку», - йдеться у біографічній довідці Андрія Тетерука у Вікіпедії.
Декларація
У декларації за 2023 рік вказав квартиру 99,4 км м у Вишгороді, яку має у спільній частковій власності разом з родиною. Право власності набув в лютому 2019 року.
Цікаво, що судячи з декларацій, квартира такою ж площею 99,4 кв м у Вишгороді була надана Андрію Тетеруку в оренду від Головного Управління Міністерства внутрішніх справ України в Київській області. Така оренда вказана у декларації за 2015 рік, яку він подавав як народний депутат. Дата набуття права – 27.07.2015.
При цьому за 2015 рік він також вказав оренду готельного номеру у готелі «Київ» Управління справами Апарату Верховної Ради. Отримав тоді 45 тис. грн. компенсації вартості оренди (винайму). До того ж, він декларував оренду квартири 86,1 кв м у Вишгороді.
При цьому у декларації, поданій перед звільненням за час депутатства в 2019 році (01.01.2019 - 29.08.2019), тобто, якраз у період, коли була набута у спільну власність квартира 99,4 кв м у Вишгороді, він вказав, що має разом із дружиною та двома синами по 25% власності цієї квартири. В той же час, вказав, що його син Артем Тетерук з 27.07.2015 має 25% власності квартири 99,4 кв м у Вишгороді. Отже, незрозуміло, чи є це та сама квартира, право на користування якої колись надавало Управління МВС.
Також за 2023 рік задекларував набуті 15 лютого 2022 року дві земельні ділянки у Хотянівці Вишгородського району Київської області.
Придбав ці земельні ділянки у Хотянівці площею кожна по 967 кв м у 2022 році він за однакову ціну – по 76 тисяч грн, вказав кандидат на голову НАЗК.
Має у власності авто Toyota Land Cruiser Prado 150 2019 р. в., яке купив у серпні 2019 року за 1,12 млн грн.
Також має криптовалюту, яку придбав у лютому 2023 року.
Це NEAR у кількості 146.4061 вартістю 16 000 грн. А також VRA у кількості 17266.104 вартістю 8000 грн.
Дружина має частку у квартирі 66,6 кв м у Вінниці.
У Національній академії внутрішніх справ України отримав зарплати за сумісництвом за 2023 рік у сумі 175 тис. грн. Також отримав пенсії 355 тисяч грн.
У НАЗК за 4 місяці встиг заробити 279 562 грн.
Має готівкою рівно 250 тисяч грн.
У декларації за 2022 рік вказав зарплату у НАВС 188 909 грн та пенсії 355 395, а також соцвиплати.
За 2020 рік отримав у Головному управлінні Національної поліції України в Київській області за основним місцем роботи 18 тисяч грн, а також пенсію 202,5 тис. грн.
При цьому у 2020 році мав готівкою 200 тисяч грн, а у 2022 – вже 320 тисяч грн. За 2021 рік декларацію не подавав, так як, ймовірно, не підпадав під декларування (хоча у 2020 році працював у Нацполіції, про що, до речі, не вказав у своїй автобіографії).
У Верховній Раді за 2019 отримав 352,8 тисяч грн. Також отримав у Національній поліції України 69,7 тисяч грн за основним місцем роботи та у ГУ Нацполіції у Київській області також за основним місцем роботи – 18 тисяч грн.
Автор: Наталья Мамченко
Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.