Коли відсутня ознака повторності у вчиненні крадіжки – позиція Верховного Суду

Якщо з усього обсягу пред’явленого обвинувачення особу визнано винуватою лише за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення майна, а інших судимостей за вчинення будь-яких із злочинів, передбачених статтями 185, 186 та 189–191 або статтями 187, 262 КК, в особи не було, то кваліфікація дій засудженої особи за ознакою «повторність» є неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність. Про це йдеться у постанові колегії суддів Касаційного кримінального суду від 15 лютого 2024 року по  справі № 740/3306/20.

Позиції судів першої та апеляційної інстанцій

Місцевий суд визнав невинуватою та виправдав особу за ч. 2 ст. 185 КК, ч. 2 ст. 15–ч. 2 ст. 185 КК у зв’язку з недоведеністю вчинення нею зазначених кримінальних правопорушень. Апеляційний суд скасував цей вирок, і ухвалив новий, яким визнав особу винуватою та засудив її за ч. 2 ст. 15–ч. 2 ст. 185 КК. На підставі ст. 75 КК, звільнив особу від призначеного покарання з випробуванням.

У касаційній скарзі прокурор стверджує, що апеляційний суд визнавши особу винуватою лише за одним епізодом закінченого замаху на таємне викрадення чужого майна, неправильно кваліфікував її дії за ч. 2 ст. 185 КК, оскільки в них відсутня кваліфікуюча ознака – повторність.

Позиція Касаційного кримінального суду ВС

Верховний Суд змінив вирок апеляційного суду. Перекваліфікував дії особи на ч. 2 ст. 15 – ч. 1 ст. 185 КК. На підставі ст. 75 КК звільнив особу від призначеного покарання з випробуванням.

В обґрунтування позиції ККС вказує, що ухвалюючи свій вирок, апеляційний суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, кваліфікуючи дії засудженої за ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака «повторність», з огляду на таке.

Відповідно до Примітки ст. 185 КК, у статтях 185, 186 та 189–191 повторним визнається злочин, вчинений особою, яка раніше вчинила будь-який із злочинів, передбачених цими статтями або статтями 187, 262 КК.

Як убачається зі справи та вироку апеляційного суду, з усього об’єму пред’явленого особі обвинувачення, вказаним судом визнано її винуватою лише за епізодом закінченого замаху на таємне викрадення майна від 18.01.2021. На час скоєння вказаного епізоду таємного викрадення майна, у обвинуваченої інших судимостей за вчинення будь-який із злочинів, передбачених статтями 185, 186 та 189–191 або статтями 187, 262 КК, не було.

Тому, ухвалюючи свій вирок, апеляційний суд допустив неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність, кваліфікуючи дії засудженої за ч. 2 ст. 15 – ч. 2 ст. 185 КК як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно, оскільки відсутня кваліфікуюча ознака «повторність».

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.