Суддівське навантаження та розгляд справ поза межами строку: яку позицію займає ВП ВС

Велика Палата Верховного Суду у справі № 990SCGC/35/25 наголосила, що фактор надмірного суддівського навантаження одночасно повинен оцінюватися ВРП у сукупності з іншими обставинами щодо розгляду суддею судових справ, зокрема правовою та/або фактичною складністю справ, необхідністю вжиття процесуальних та/або організаційних заходів щодо підготовки справи до розгляду; процесуальною поведінкою учасників справи.

Не можуть відкидатися при оцінці впливу суддівського навантаження на розгляд справи поза межами встановленого законом строку наслідки пропуску строку.

Саме по собі суддівське навантаження не може бути єдиним та достатнім виправданням розгляду справи поза межами встановленого законом строку, якщо встановлені обставини, що свідчать про невжиття суддею всіх можливих процесуальних і організаційних заходів задля належної підготовки та розгляду справи.

Щодо доводів про надмірне суддівське навантаження як причину розгляду справи поза межами строку, то, безумовно, навантаження є тим чинником, яке повинно враховуватися при вирішенні питання, чи вчинив суддя дисциплінарний проступок, який підпадає під ознаки пункту 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що надмірне навантаження з урахуванням конкретних обставин та принципу пропорційності може розглядатися як обставина, що зумовлює потребу в пом'якшенні стягнення, якщо такий фактор не був спричинений діями особи, що притягується до відповідальності, а виник з незалежних від неї підстав. Водночас це не означає, що в разі наявності такого чиннику до судді не може бути застосоване найсуворіше дисциплінарне стягнення. Проте у такому разі ВРП зобов`язана проявити особливу обережність і навести достатньо переконливі аргументи на користь того, що з огляду на фактичні обставини вчиненого проступку і дані про особу судді до нього неможливе застосування менш суворого заходу дисциплінарного впливу.

Такий підхід повністю узгоджується з положеннями КАС України, за якими у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони, серед іншого, пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія) (пункт восьмий частини другої статті 2 КАС України).

За пунктом 1 частини сьомої статті 56 Закону № 1402-VIII суддя зобов`язаний справедливо, безсторонньо та своєчасно розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства.

Пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII передбачено, що суддю може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності в порядку дисциплінарного провадження у разі, зокрема, безпідставного затягування або невжиття суддею заходів щодо розгляду заяви, скарги чи справи протягом строку, встановленого законом.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах неодноразово висловлювалася, що обов`язковою умовою для встановлення у діях судді ознак дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII, є наявність обставин, які свідчать, що таке мало місце у зв`язку з безпідставним невчиненням суддею дій, спрямованих на забезпечення розгляду справи (заяви, скарги) у строк, визначений законом, або умисним вчиненням дій (бездіяльності), що призвело до затягування строків розгляду справи (заяви, скарги). Сам факт порушення строку розгляду справи (заяви, скарги) без встановлення вказаних обставин не може бути підставою для дисциплінарної відповідальності судді.

Відповідно до статті 129 Конституції України розумні строки розгляду справ судом відносяться до основних засад судочинства в Україні.

Відповідно до пункту 10 частини третьої статті 2 ЦПК України однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є розумність строків розгляду справи судом.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

Статтями 120, 121 ЦПК України передбачено, що строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом. Суд має встановлювати розумні строки для вчинення процесуальних дій. Строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню цивільного судочинства.

Згідно зі статтею 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Велика Палата Верховного Суду у своїх постановах (до прикладу, але не виключно, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 12 грудня 2024 року в справі № 990SCGC/20/24, провадження № 11-222сап24, та від 21 липня 2025 у справі № 990SCGC/19/25, провадження № 11-155сап25) неодноразово висновувала, що пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402- VIII передбачено два різні за складом дисциплінарні проступки: безпідставне затягування розгляду справи (перший) і (або) невжиття суддею заходів щодо розгляду справи протягом строку, встановленого законом (другий).

Якщо йдеться про безпідставне затягування розгляду справи, то таке може бути вчинено тільки умисно. Суддя усвідомлює, що немає об`єктивних перешкод для розгляду справи (заяви, скарги) у строки, встановлені законом, однак цього не виконує, а спрямовує свої дії чи бездіяльність на затягування розгляду.

Натомість суб`єктивна сторона дисциплінарного проступку «невжиття суддею заходів щодо розгляду справи (заяви, скарги) у строки, передбачені законом» характеризується недбалістю як формою вини. Суддя через погану організацію своєї роботи, недостатню компетентність тощо, не маючи об`єктивно непереборних перешкод, не вжив відповідні процесуальні заходи для своєчасного розгляду справи (заяви, скарги), хоча повинен був і міг усвідомлювати можливість внаслідок цього порушення строків розгляду справи (заяви, скарги) та інших негативних наслідків.

Що стало причиною для висновків ВП ВС

Третя Дисциплінарна палата ВРП встановила, що цивільна справа за позовом про захист прав споживачів перебувала у провадженні судді Октябрського районного суду міста Полтави понад 1 рік 5 місяців.

У цій справі було призначено 7 судових засідань, із них 4 судові засідання (11 травня та 9 листопада 2023 року, 5 березня та 20 травня 2024 року) не відбулися через неявку сторін.

Судові засідання, призначені на 15 липня 2024 року та на 9 вересня 2024 року, не відбулися у зв`язку з перебуванням судді у відпустці.

Під час розгляду дисциплінарної справи встановлено, що розгляд справи щоразу відкладався зі значними інтервалами: з 11 травня на 9 листопада 2023 року - 5 місяців 28 днів; з 9 листопада 2023 року на 5 березня 2024 року - 3 місяці 26 днів; із 5 березня на 20 травня 2024 року - 2 місяці 15 днів; з 20 травня на 15 липня 2024 року - 1 місяць 25 днів; із 15 липня на 9 вересня 2024 року - 1 місяць 24 дні.

Третя Дисциплінарна палата ВРП констатувала, що суддя під час розгляду цивільної справи відкладала судові засідання у зв`язку з неявкою учасників справи, які були належно повідомлені про призначені судові засідання, ухвал суду про визнання обов`язковою участі учасників справи в судовому засіданні не постановляла, призначала судові засідання на період її відпустки, не вчиняла необхідних процесуальних дій, які були спрямовані на з`ясування обставин справи.

Третя Дисциплінарна палата ВРП наголосила, що у 2023 році у провадженні судді перебувало 1897 справ і матеріалів, вона розглянула 987 справ і матеріалів (52 % від усіх справ, що надійшли в її провадження), залишок становив 910 справ і матеріалів.

 У першому півріччі 2024 року у провадженні судді перебувало 1443 справи і матеріали, вона розглянула 618 справ і матеріалів (42 % від усіх справ, що надійшли в її провадження), залишок становив 825 справ і матеріалів. У 2023 році вона фактично розглянула 52 % усіх справ, у першому півріччі 2024 року - 42 %. Середня тривалість розгляду справи у суді за 2023 рік - 58 днів, суддею - 131 день; середня тривалість розгляду справи у суді за перше півріччя 2024 року - 68 днів, суддею - 248 днів.

Згідно з інформацією про показники часу, необхідного для розгляду справ і матеріалів, які надійшли до загальних місцевих судів, та орієнтовною нормативною чисельністю суддів, за даними звітності за 9 місяців 2024 року, до Октябрського районного суду міста Полтави надійшло 17 693 справи та матеріали, нормативний час, необхідний для розгляду справ і матеріалів, 44 597 годин. Октябрський районний суд міста Полтави є найбільш завантаженим місцевим судом Полтавської області.

Наведені вище показники розгляду суддею справ, за висновками Третьої Дисциплінарної палати ВРП, дають підстави вважати, що рівень судового навантаження не є об`єктивним чинником, який вплинув на строк розгляду цивільної справи, адже фактично інші її колеги розглядають справи швидше, ніж вона.

Узагальнивши наведене та належно оцінивши встановлені під час розгляду дисциплінарної справи обставини, Третя Дисциплінарна палата ВРП дійшла висновку про вчинення суддею Октябрського районного суду міста Полтави дисциплінарного проступку, визначеного пунктом 2 частини першої статті 106 Закону № 1402-VIII.

Суддя подала до ВРП скаргу, у якій просила скасувати рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25 та закрити дисциплінарне провадження. ВРП за результатами розгляду цієї скарги залишила без змін рішення Третьої Дисциплінарної палати ВРП від 5 лютого 2025 року № 177/3дп/15-25.

ВРП констатувала, що дії судді, які полягали в неодноразовому безпідставному відкладенні розгляду справи за наявності заяв позивача про розгляд справи без його участі, заяв представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції, а також призначенні судових засідань у період, коли суддя перебувала у відпустці, свідчать про недбале використання наданих їй законом повноважень під час розгляду цивільної справи, що призвело до порушення строку її розгляду.

ВРП зазначила, що під час ухвалення рішення про застосування дисциплінарного стягнення у виді попередження Третя Дисциплінарна палата ВРП врахувала аргументи судді про наявність інших об'єктивних причин, які вплинули на строк розгляду цивільної справи, зокрема запровадження воєнного стану, оголошення повітряних тривог, повідомлення про замінування Октябрського районного суду міста Полтави, відсутність електропостачання, часті заміни секретаря судового засідання.

Одночасно ВРП констатувала, що характер допущеного суддею дисциплінарного проступку, ступінь вини судді, її характеристика, стаж роботи, інші обставини, що впливають на можливість притягнення судді,  дозволяють застосувати до дисциплінарне стягнення у виді попередження, яке є пропорційним і достатнім заходом впливу за такі дії.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.