Україна отримає кошти від ЄС під конкретні політичні умови, які будуть встановлені у Меморандумі – єврокомісар Дідьє Рейндерс

25 жовтня в Нью-Йорку країни «Великої сімки» (G7) оголосять про свої внески в ініціативу щодо надання Україні виняткової позики в розмірі 50 мільярдів доларів, яка буде погашена за рахунок надходжень від знерухомлених російських активів. Про це повідомив європейський комісар з питань юстиції Дідьє Рейндерс в Європейському парламенті в рамках дебатів щодо звіту про внесок Європейського Союзу в розмірі 35 мільярдів євро в ініціативу.

«Пізніше цього тижня, 25 жовтня, у Вашингтоні партнери G7 оголосять про свої внески», - сказав єврокомісар.

«Механізм кредитної співпраці з Україною – це інструмент, спрямований на збирання прибутків, отриманих від знерухомлених російських активів, і надання їх Україні для погашення позик партнерів ЄС і G7, і потенційно інших країн, які бажають приєднатися.

Внесок ЄС в ініціативу G7 відбуватиметься через виняткову макрофінансову позику на суму до 35 мільярдів євро.

Подібно до наших попередніх операцій, ця макрофінансова позика буде пов’язана з виконанням політичних попередніх умов і конкретних політичних умов, які будуть встановлені в рамках Меморандуму про взаєморозуміння з Україною», – зазначив він.

Раніше «Судово-юридична газета» публікувала документ, де описаний механізм, за яким планується надати цю макрофінансову позику від ЄС. Так, нова операція буде пов’язана з політичними умовами, які узгоджуються з раніше прийнятим Планом Ukraine Facility, який містить для України різні умови, зокрема реформи (прийняття законів, кадрових, організаційних змін), за реалізацію яких Україна отримує відповідні «транші». При цьому якщо Україна не виконує умови, стає відомо про корупцію з коштами ЄС чи шахрайство, то наступні виплати за Планом Ukraine Facility можуть і не схвалити.

Скоріш за все, аналогічний механізм може бути задіяний і при наданні коштів від ЄС у сумі 35 млрд євро.

Як зазначали у Єврокомісії, моніторинг з боку служб Єврокомісії відбуватиметься на основі конкретних заходів, узгоджених з українською владою у Меморандумі про взаєморозуміння (MoU).

Меморандум про взаєморозуміння включатиме політичні умови, які мають узгоджуватися з якісними та кількісними кроками, що містяться в Додатку до Виконавчого рішення Ради (ЄС) 2024/1447 про схвалення оцінки Плану щодо України та будь-яких поправок до нього.

До 30 червня кожного року Єврокомісія подаватиме Європейському Парламенту та Раді ЄС звіт про впровадження Регламенту за попередній рік, де буде вказано прогрес, досягнутий у впровадженні макрофінансової допомоги Союзу, та оцінка економічної ситуації та перспектив України, а також прогрес, досягнутий у виконанні політичних умов, включених до Меморандуму про взаєморозуміння.

Разом з тим, як йдеться у проекті Регламенту, «існує ризик використання кредитів у шахрайський спосіб».

«Оскільки пропозиція не призначена для конкретних витрат (на відміну від проектного фінансування), цей ризик пов’язаний із такими факторами, як загальна якість систем управління в Національному банку України та Міністерстві фінансів, адміністративними процедурами, контролем та функціями нагляду, безпекою ІТ-систем і відповідністю можливостей внутрішнього та зовнішнього аудиту» - зазначено у документі.

Також попереджається про те, що «якщо безповоротна підтримка з боку Механізму кредитної співпраці з Україною є недостатньою для погашення позики МФА, а інші джерела погашення неможливі, ризик виникає через можливість того, що Україна не зможе обслуговувати позику МФА, що може бути спричинене, наприклад, значним додатковим погіршенням платіжного балансу та фіскального становища партнера».

Всі операції підлягатимуть процедурам перевірки, контролю та аудиту.

«Переривання та призупинення платежів, фінансові виправлення (впроваджені Комісією) та повернення коштів можуть застосовуватися, якщо це необхідно (наразі цього не відбувалося), і це має бути чітко передбачено в угодах з Україною» - зазначається у регламенті.

Передбачено, що «цей внесок сплачується до тих пір, поки діють обмежувальні заходи, пов’язані із забороною операцій, пов’язаних з управлінням активами та резервами Центрального банку росії, а отже, поки росія не припинить свою агресивну війну проти України та не компенсує Україні збитки, завдані цією війною».

«Безповоротна фінансова підтримка повинна бути виділена Україні для погашення позики МФА та прийнятних двосторонніх позик пропорційно основної суми відповідної позики до суми основної суми позики МФА та всіх прийнятних двосторонніх позик» - йдеться у документі.

Підтримка Україні в рамках позики МФА повинна надаватися за умови, що Україна продовжує підтримувати та поважати ефективні демократичні механізми, включаючи багатопартійну парламентську систему та верховенство права, а також гарантувати повагу до прав людини, в тому числі осіб, які належать до меншин.

Угода про позику, яка буде укладена між Єврокомісією та українськими органами влади, повинна містити положення, узгоджені з правами, відповідальністю та зобов’язаннями, передбаченими Рамковою угодою, згаданою у статті 9 Регламенту (ЄС) 2024/792, підписаного між ЄС та Україна, який набув чинності 20 червня 2024 року. Це забезпечить ефективний захист фінансових інтересів Союзу, пов’язаних із винятковою макрофінансовою допомогою Союзу, забезпечуючи відповідні заходи щодо запобігання та боротьби з шахрайством, корупцією та будь-які інші порушення, пов'язані з допомогою. Він також, відповідно до фінансового регламенту, надасть необхідні права та доступ Єврокомісії, OLAF, Європейському суду аудиторів і, де це застосовно, Європейській прокуратурі.

Відповідно до статті 15 наведеного Радою ЄС Регламенту детальні фінансові умови надання коштів будуть визначені в окремій Угоді про позику.

Нагадаємо, як раніше писала «Судово-юридична газета», представники ЄС зможуть проводити технічні, наукові, фінансові та інші види огляду та аудиту в приміщенні будь-якої фізичної особи, яка проживає в Україні та управляє коштами ЄС, бере участь у їх використанні чи користується ними, або будь-якої юридичної особи, яка створена в Україні і отримує фінансування від ЄС, а також будь-якої третьої сторони, залученої до використання коштів ЄС, котра проживає або створена в Україні. Такі огляди та аудити можуть проводити представники установ й органів ЄС, зокрема Єврокомісії та Європейського суду аудиторів або інші особи, уповноважені Єврокомісією.

Відповідні норми передбачає підписаний Президентом закон 3904-IX «Про ратифікацію Угоди між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, з іншої сторони, про участь України в програмі Союзу щодо боротьби із шахрайством» (законопроект 0281).

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.