У документах Єврокомісії, де нещодавно були викладені рекомендації Україні стосовно подальших реформ, немає вимог про додаткову перевірку суддів Верховного Суду. На цьому наголосив, відповідаючи на питання «Судово-юридичної газети», голова Верховного Суду Станіслав Кравченко в інтерв’ю.
«Насправді це не так. У звіті Європейської комісії в межах Пакету розширення Європейського Союзу 2024 року зазначається: «Для посилення підзвітності судової влади та підвищення довіри до неї з боку громадськості Україна має ухвалити зміни до законодавства, переглянувши систему декларування доброчесності. Оновлена система має включати тимчасову, але змістовну процедуру перевірки суддів вищих судів із залученням незалежних експертів».
Також у звіті йдеться про «використання вдосконалених декларацій доброчесності та перевірок ВККС, перевірок майнових декларацій та моніторингу способу життя НАЗК, а також вдосконаленого добору суддів Верховного Суду на основі нової законодавчої бази та єдиних критеріїв оцінки доброчесності суддів, затверджених ВРП».
Як бачите, таких формулювань тут немає. Загалом ідеться про посилення доброчесності та подолання корупційних ризиків, що, звісно, не є тією перевіркою, про яку говорять деякі особи, значною мірою перекручуючи термінологію» - зазначив Станіслав Кравченко.
Також, за словами Станіслава Кравченка, «Верховний Суд послідовно займає позицію, що наявних інструментів перевірки доброчесності суддів загалом і суддів ВС зокрема нині більш, ніж достатньо».
«Це і майнові декларації, і декларації доброчесності, і моніторинг способу життя суддів та інші можливості, передбачені в межах дисциплінарних процедур. Складно уявити, які нові інструменти були б ефективнішими, ніж ті, що існують зараз. Тож питання швидше в тому, як ефективно використовувати вже наявні інструменти» - зазначив він, відповідаючи на питання стосовно згадки у проєкті Стратегії розвитку системи правосуддя та конституційного судочинства на період до 2029 року опції перевірки доброчесності суддів Верховного Суду.
Нагадаємо, раніше заступниця керівника Офісу Президента Ірина Мудра в інтерв’ю «Судово-юридичній газеті» повідомляла, що «у проекті Стратегії діяльності Верховного Суду присвячено окремий підрозділ, водночас питання «переатестації» суддів Верховного Суду окремо не виділено, але йдеться про перевірку їх доброчесності та статків на підставах і в порядку встановленому законом». Крім того, наразі у ВС наявна значна кількість вакансій, а отже, виникає питання добору суддів. З огляду на це у Стратегії передбачено питання удосконалення кваліфікаційних вимог до кандидатів на посаду судді Верховного Суду та конкурсних процедур.
Як зауважив Станіслав Кравченко, «вимоги до суддів ВС на сьогодні визначені Конституцією і законами України. Думаю, що тут ідеться про зміну не самих кваліфікаційних вимог, а лише процедури їх перевірки».
«Ми бачимо, що поточний конкурс в апеляційні суди вже певною мірою відрізняється від конкурсів до Верховного Суду, що проводились у 2016 і 2018–2019 роках. Мова йде, зокрема, про тестування на когнітивні здібності та знання історії української державності, і, вочевидь, такі ж вимоги будуть і до потенційних кандидатів на посади суддів Верховного Суду.
Щодо транспарентності конкурсних процедур – ми всі розуміємо важливість цього процесу. Тому необхідно спільно напрацювати такий формат проведення нового конкурсу, який задовольнив би всіх і зняв би всі можливі сумніви стосовно тих кандидатур, які зрештою стануть його переможцями» - підкреслив голова ВС.
Крім того, Станіслав Кравченко зазначив, що наразі немає необхідності у перегляді структури Верховного Суду.
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.