До 17 тисяч гривень штрафу: у Верховній Раді хочуть карати посадовців за ігнорування викликів парламенту

У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт №14215-1 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких законів України щодо унормування та підвищення ефективності реалізації парламентського контролю».

 Документ пропонує комплексно змінити процедуру виклику та заслуховування посадових осіб на пленарних засіданнях, а також встановити відповідальність за їх неявку без поважних причин. Йдеться про неприбуття запрошених посадовців на засідання, відсутність реальної можливості ставити їм запитання, а також неналежне реагування на запити парламентських комітетів.

Що пропонує законопроєкт

Зокрема, законопроєкт передбачає запровадження адміністративної відповідальності для посадових осіб. Пропонується встановити штрафи за такі порушення:

• Порушення строків відповіді на звернення парламентських комітетів, тимчасових слідчих чи спеціальних комісій, а також ненадання, надання неправдивої або неповної інформації — штраф від 350 до 500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (5 950–8 500 грн).
• Повторне протягом року вчинення такого порушення, якщо особу вже притягували до відповідальності, — штраф від 500 до 700 НМДГ (8 500–11 900 грн).
• Неявка без поважних причин на пленарне засідання Верховної Ради, якщо такий виклик був здійснений згідно з процедурним рішенням відповідно до статті 6 Регламенту парламенту, — штраф від 800 до 1000 НМДГ (13 600–17 000 грн).

Окрім цього, законопроєкт пропонує доповнення до Регламенту Верховної Ради. Ними пропонується:

• унормувати порядок заслуховування посадових осіб, запрошених на пленарні засідання;
• забезпечити можливість народним депутатам ставити запитання посадовцям після їх виступу;
• визначити чітку процедуру:
  – доповідь — до 5 хвилин;
• запитання та відповіді від фракцій і груп — до 24 хвилин;
• запитання від народних депутатів — до 12 хвилин;
• виступи фракцій за результатами — до 8 хвилин.

У пояснювальній записці зазначається, що чинні норми Регламенту передбачають лише право посадової особи виступити, але не гарантують можливості депутатам поставити запитання. Це призводило до ситуацій, коли запрошені представники органів влади уникали відповідей, що знижувало ефективність парламентського контролю.

Крім того, траплялися випадки ігнорування посадовцями запрошень парламенту. Через відсутність чітко визначених поважних причин та відповідальності за неявку депутати не могли впливати на ситуацію.

У документі підкреслюється, що схожа норма вже ухвалювалася у 2025 році, однак Президент застосував вето через відсутність чіткого переліку поважних причин. Саме тому новий законопроєкт передбачає деталізацію цих умов.

Законопроєкт №14215-1 подано як альтернативний до основного проєкту №14215. На відміну від нього, альтернативний документ містить розширений пакет норм, що не лише встановлюють адміністративну відповідальність, а й системно унормовують процедуру заслуховування посадовців у парламенті.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.