Звільнення з військової служби одного із синів для догляду за батьком – особою з інвалідністю – Верховний Суд вказав, що мають враховувати суди

При вирішенні питання про звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I групи, слід враховувати не лише фізичну наявність інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, але й їхню реальну можливість здійснювати такий догляд. На це вказав Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у постанові від 27 лютого 2025 року по справі №380/16966/24 за позовом особи до військової частини про стягнення середнього грошового забезпечення за несвоєчасний розрахунок.

Обставини справи

Позивач – військовослужбовець, який звернувся до військової частини з рапортом про звільнення з військової служби для догляду за своїм батьком, який є особою з інвалідністю I групи та потребує постійного стороннього догляду. Командування відмовило у звільненні, посилаючись на те, що у позивача є брат, який також є членом сім’ї першого ступеня споріднення.

Суд першої інстанції рішенням, залишеним без змін постановою суду апеляційної інстанції, визнав відмову у звільненні позивача протиправною та зобов’язав військову частину звільнити його з військової служби на підставі підпункту «г» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону від 25 березня 1992 року № 2232-XII «Про військовий обов`язок та військову службу», оскільки брат позивача також проходить військову службу та через це не може здійснювати догляд.

Позиція Верховного Суду

Верховний Суд касаційну скаргу залишив без задоволення, рішення судів попередніх інстанції – без змін.

При вирішенні питання про звільнення військовослужбовця з військової служби за сімейними обставинами у зв’язку з необхідністю догляду за одним із батьків, який є особою з інвалідністю I групи, слід враховувати не лише фізичну наявність інших членів сім’ї першого або другого ступеня споріднення, але й їхню реальну можливість здійснювати такий догляд.

Військова служба є об’єктивною обставиною, яка унеможливлює фактичне здійснення догляду, оскільки військовослужбовці не можуть вільно розпоряджатися своїм місцеперебуванням та часом.

Тому, якщо інший член сім’ї першого ступеня споріднення (наприклад, брат позивача) також проходить військову службу, він вважається відсутнім у розумінні підпункту «г» пункту 3 частини п’ятої статті 26 Закону № 2232-XII.

Відтак, у разі відсутності інших осіб, здатних здійснювати догляд, один із військовослужбовців має право на звільнення з військової служби для виконання цього обов’язку. Проходження військової служби братом позивача не може бути достатньою підставою для відмови у звільненні іншого військовослужбовця, оскільки такий член сім`ї не може взяти на себе фактичну опіку і здійснювати необхідний догляд. Звільнення одного з військовослужбовців для забезпечення належного догляду за особою з інвалідністю I групи у цьому випадку є правомірним також з точки зору дотримання принципів соціальної справедливості та гарантій соціального захисту.

Водночас, відмова у звільненні позивача за наявності в нього обов`язку щодо догляду за особою з інвалідністю та відсутністю іншої особи, спроможної реально забезпечити необхідний догляд особі з інвалідністю в ситуації, що склалася, суперечить принципам: державних гарантій соціального захисту; недопущення перешкод у реалізації прав людини; пріоритетності прав осіб з інвалідністю на отримання належного догляду.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.