Верховний Суд підтвердив позицію апеляції у спорі щодо порушення прав на корисну модель за патентом України

Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене, або підлягає захисту. Реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у господарській діяльності. Про це заявив Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду у справі № 911/1272/24.

Деталі справи

КГС ВС розглянув касаційну скаргу ФОП-2 у справі за позовом ФОП-1 до ФОП-2 про зобов’язання припинити порушення прав на корисну модель за патентом України, яка належить позивачу і він використовує її у своїй господарській діяльності.

Позивач просив суд:

• зобов’язати відповідача припинити порушення прав на корисну модель позивача за патентом України шляхом заборони її використання або виготовлення продуктів із застосуванням запатентованої корисної моделі, пропонування таких продуктів для продажу, зокрема, через мережу «Інтернет», продажу товару, виготовленого із застосуванням запатентованої корисної моделі, імпорту (ввезення) та іншого введення таких товарів в цивільний оборот чи їх зберігання для зазначених цілей;
• зобов’язати відповідача вилучити з цивільного обороту та знищити медичні вироби, вироблені ним із застосуванням одного незалежного та восьми залежних пунктів патенту України на корисну модель позивача, які знаходяться на балансі у відповідача.

Суд першої інстанції ухвалою відмовив у задоволені клопотання позивача про відкладення розгляду справи та закрив провадження у справі, роз’яснивши що розгляд справи належить до юрисдикції загальних судів за правилами цивільного судочинства.

Ухвалу мотивовано тим, що позивач отримав права інтелектуальної власності за патентом на корисну модель як фізична особа та не надав належних доказів на підтвердження використання ним корисної моделі у господарській діяльності як фізичною особою–підприємцем. Апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою зазначену ухвалу скасував, а справу направив до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Апеляційний суд зазначив, що з огляду на надані позивачем докази він систематично використовує у своїй господарській діяльності як фізична особа-підприємець належну йому корисну модель. Тож, враховуючи зміст спірних правовідносин, суб’єктний склад сторін цього спору та законодавство, що має застосовуватися до цих правовідносин, цей спір є господарським, а тому суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про віднесення розгляду спору у справі до суду цивільної юрисдикції.

ОЦІНКА СУДУ

У частині доводів скаржника щодо питання юрисдикції спору у справі зазначив, зокрема, таке:

Суд нагадав, що у вирішенні питання про те, чи можна вважати правовідносини і відповідний спір господарськими, слід орієнтуватися:

• чи є участь у спорі суб’єкта господарювання;
• наявність між сторонами, по-перше, господарських відносин, урегульованих ЦК України, іншими актами господарського й цивільного законодавства, і, по-друге, спір про право, що виникає з відповідних відносин;
• наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом;
• відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

 Цивільні суди розглядають спори, де об’єкт інтелектуальної власності стосується цивільних прав та інтересів фізичних осіб, або коли спір виникає в межах цивільних правовідносин, не пов’язаних із господарською діяльністю, або де закон прямо відносить спір до цивільного судочинства. Це може бути спадкування прав інтелектуальної власності, поділ майна між подружжям, визнання прав інтелектуальної власності між фізичними особами, інші випадки, коли немає елемента господарської діяльності.

П. 1 ч. 1 ст. 231 ГПК України підлягає застосуванню, якщо позов подано внаслідок помилкового уявлення особи про її право на звернення до господарського суду у випадках, коли предмет спору чи суб’єктний склад його учасників не охоплюється юрисдикцією господарських судів, або коли право чи інтерес не підлягають судовому захисту.

Вирішуючи питання юрисдикції спору, слід мати на увазі і зміст права, яке порушене або підлягає захисту.

У цьому випадку позивач стверджує, що він є володільцем корисної моделі.

Верховний Суд виходить з того, що реєстрація корисної моделі за своїм змістом має на меті захист об’єкта інтелектуальної власності та його використання у господарській діяльності.

Сторони спору мають подвійний статус – фізичних осіб і підприємців, втім з обґрунтування позову та його підстав, наведеного і тверджень сторін вбачається, що спір виник саме по суті господарської діяльності суб’єктів та відповідного ймовірного порушення прав.

Постановою КГС ВС залишив оскаржену постанову без змін.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.