13 років спільного життя не гарантують право на спадок: Верховний Суд роз’яснив права співмешканців
Верховний Суд підтвердив, що проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без державної реєстрації шлюбу не надає права успадковувати майно як одному з подружжя. Якщо особа претендує на спадщину, вона повинна діяти в межах правил черговості спадкування, встановлених Цивільним кодексом України, або заявляти вимоги про її зміну. Такого висновку Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду дійшов у постанові від 2 січня 2026 року у справі № 308/4969/24.
За даними справи, до суду звернувся чоловік, який стверджував, що понад 13 років проживав із жінкою однією сім'єю без реєстрації шлюбу. За його словами, вони вели спільний побут, повінчалися, разом виплачували іпотечний кредит за квартиру, оформлену на співмешканку, а також він фінансував її лікування під час тяжкої хвороби.
Після початку повномасштабної війни чоловіка мобілізували до лав ЗСУ. Поки він проходив військову службу, жінка померла. Її брат у встановлений строк звернувся до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини, а після повернення зі служби позивач дізнався, що не має доступу до квартири, та звернувся до суду з вимогою визнати за ним право власності на житло в порядку спадкування. Позивач зазначав, що після смерті співмешканки саме він займався оформленням організацією поховання. Також він посилався на показання свідків, довідку про спільне проживання та вважав, що квартира є їхньою спільною сумісною власністю, оскільки кредит за неї виплачувався під час спільного проживання.
Ужгородський районний суд відмовив у задоволенні позову. Обґрунтовуючи відмову суд виходив з того, що проживання однією сім`єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення в них права на спадкування за законом у першу чергу на підставі статті 1261 ЦК України. Апеляційний суд погодився з такими висновками.
Чому Верховний Суд відмовив
Верховний Суд нагадав, що до складу спадщини входять усі права та обов’язки, які належали спадкодавцю на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті відповідно до статті 1218 ЦК України. Спадкоємцями за заповітом або за законом можуть бути фізичні особи, які були живими на час відкриття спадщини, а також зачаті за життя спадкодавця і народжені після його смерті, що передбачено статтями 1222 та 1223 ЦК України.
Суд звернув увагу, що у разі відсутності заповіту спадкування здійснюється за законом у порядку черговості. Право на спадкування в першу чергу мають діти спадкодавця, той із подружжя, який його пережив, та батьки відповідно до статті 1261 ЦК України. До другої черги належать рідні брати та сестри, баба і дід з боку батька та матері згідно зі статтею 1262 ЦК України.
Водночас спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на момент відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв її автоматично, якщо протягом шестимісячного строку не заявив про відмову від спадщини. Це передбачено частиною третьою статті 1268 ЦК України. Також суд наголосив, що стаття 1258 ЦК України встановлює принцип почерговості спадкування: кожна наступна черга набуває право на спадщину лише за відсутності спадкоємців попередньої черги, їх усунення від спадкування, неприйняття спадщини або відмови від неї.
Верховний Суд звернув увагу, що стаття 74 Сімейного кодексу України регулює майнові права чоловіка та жінки, які проживають однією сім’єю без реєстрації шлюбу. Вона передбачає, що майно, набуте під час такого спільного проживання, може належати їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором. При цьому застосування цієї норми можливе лише за умови, що жоден із них не перебуває в іншому зареєстрованому шлюбі.
Зокрема, Верховний Суд уже неодноразово зазначав, що проживання чоловіка та жінки однією сім’єю без реєстрації шлюбу є спеціальною підставою для виникнення між ними майнових прав та обов’язків, у тому числі права спільної сумісної власності на майно, набуте за час такого проживання. Водночас для застосування статті 74 Сімейного кодексу України необхідно встановити, що між особами фактично склалися усталені сімейні відносини, притаманні подружжю, і що вони не перебували в іншому шлюбі.
Верховний Суд наголосив, що визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, який застосовується лише тоді, коли існують перешкоди для оформлення спадщини в нотаріальному порядку. При цьому вимога про визнання права може бути самостійним способом захисту цивільних прав, зокрема й спадкових.
Разом із тим Суд зазначив, що під час вирішення спорів про спадкування осіб, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років до відкриття спадщини, судам необхідно враховувати положення статті 3 Сімейного кодексу України, відповідно до яких сім’ю складають особи, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом та мають взаємні права й обов’язки.
Водночас Верховний Суд підкреслив, що саме по собі проживання однією сім’єю без реєстрації шлюбу не надає особі статусу спадкоємця першої черги за законом відповідно до статті 1261 ЦК України. Особи, які проживали зі спадкодавцем однією сім’єю не менше п’яти років, можуть спадкувати лише у четверту чергу на підставі статті 1264 ЦК України, якщо відсутні спадкоємці попередніх черг або існують інші передбачені законом підстави для набуття ними права на спадкування.
Оцінюючи обставини цієї справи, Верховний Суд зазначив, що позивач просив визнати за ним право власності на квартиру, стверджуючи, що є спадкоємцем першої черги як чоловік померлої, оскільки вони тривалий час проживали однією сім’єю без реєстрації шлюбу.
Однак Суд дійшов висновку, що проживання однією сім’єю без державної реєстрації шлюбу саме по собі не створює права на спадкування у першій черзі. Навіть встановлення факту проживання зі спадкодавцем однією сім’єю понад п’ять років не призводило б до виникнення у позивача права на спадщину в цій справі, оскільки у встановлений законом шестимісячний строк із заявою про прийняття спадщини звернувся спадкоємець другої черги — брат померлої.
За таких обставин Верховний Суд погодився з висновками судів попередніх інстанцій, залишив касаційну скаргу без задоволення, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій — без змін.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
