Верховний Суд вказав, що встановлення факту смерті військовослужбовця можливе лише за наявності незаперечних доказів

Верховний Суд вказав, що за відсутності достовірних доказів смерті особи, коли наявні лише припущення про факт смерті фізичної особи у зв'язку з воєнними діями, належним способом захисту є звернення до суду із заявою про оголошення особи померлою, а не про встановлення факту смерті. Встановлення факту смерті можливе лише за наявності незаперечних доказів, які достовірно свідчать про смерть особи у точно визначений час та за конкретних обставин.

Обставини справи

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу Міністерства оборони України у справі за заявою матері, заінтересовані особи: Сквирський відділ державної реєстрації актів цивільного стану у Білоцерківському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, про встановлення факту смерті.

Заявниця просила встановити факт смерті її сина (військовослужбовця) у певний час – 24 січня 2024 року з метою отримання свідоцтва про смерть у відділі державної реєстрації актів цивільного стану відповідно до ч. 1 ст. 17 ЗУ «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» та призначення одноразової грошової допомоги на підставі ЗУ «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».

Суд першої інстанції, з висновками якого погодився суд апеляційної інстанції, задовольнив заяву, мотивував своє рішення, зокрема, тим, що позивач позбавлена можливості в іншому, аніж у судовому порядку, встановити факт смерті сина на тимчасово окупованій території, а також надати для реєстрації смерті відповідні документи, передбачені законодавством.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд не погодився з такими висновками.

ЦПК України містить чотири процедури, наслідком яких є ухвалення судового рішення, на підставі якого органами Державної реєстрації актів цивільного стану може бути видано свідоцтво про смерть, зокрема:

• встановлення факту смерті особи в певний час в разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру (п. 9 ч. 1 ст. 315 ЦПК України);
• встановлення факту смерті особи на тимчасово окупованій території України або на території, на якій введено воєнний чи надзвичайний стан (ст. 317 ЦПК України);
• визнання фізичної особи померлою (ст. ст. 305–309 ЦПК України).

Встановлення факту смерті фізичної особи на підставі п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України можливе лише тоді, якщо суд на підставі незаперечних доказів ствердить, тобто доведе обставини, які вірогідно свідчать про смерть особи у точно визначений час, за яких настала смерть, і факт неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті.

Водночас оголошення фізичної особи померлою – це ствердження судовим рішенням припущення про смерть цієї особи, тобто констатація високого ступеня ймовірності смерті.

Підставою для оголошення особи померлою є не факти (докази), які напевне свідчать про її загибель, а обставини, що дають підставу припускати смерть такої особи.

У цій справі встановлено, що в копії сповіщення сім’ї від 26 січня 2024 року та в акті службового розслідування, складеному 25 березня 2024 року, затвердженому командиром військової частини, вказано, що до отримання відповідних документів, які засвідчують факт смерті або потрапляння в полон військовослужбовця, вважати таким, що зник безвісти за особливих обставин 24 січня 2024 року поблизу м. Авдіївка Покровського р-ну Донецької обл. під час виконання бойового завдання. Тобто вказані докази у своїй сукупності достовірно не свідчать про смерть чоловіка 24 січня 2024 року, а лише дають підстави для обґрунтованого припущення смерті за обставин, що підтверджені цими доказами, які можуть свідчити про смерть останнього.

Таким чином, Верховний Суд з огляду на зміст положень статей 43, 46 ЦК України, статей 305, 306 ЦПК України вважає, що за наявності припущень про факт смерті фізичної особи, у тому числі у зв`язку з воєнними діями, без достовірних доказів, які свідчать про цей факт, правильним буде звернення до суду із заявою про оголошення судом особи померлою (ч. 2 ст. 46 ЦК України), а не із заявою про встановлення факту смерті цієї фізичної особи (п. 8 ч. 1 ст. 315 ЦПК України).

Постанова Верховного Суду від 8 жовтня 2025 року у справі № 357/9150/24 (провадження № 61-2282св25).

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.