Верховний Суд пояснив, коли починається строк звернення у спорах про виплати військовослужбовцям

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду уточнив, як саме визначати момент, з якого починається строк звернення до суду у спорах про грошове забезпечення військовослужбовців. Йдеться про ситуації, коли особа вважає, що їй неправильно нарахували виплати, але не одразу звертається до суду. У таких справах ключовим є не сам факт отримання коштів або звільнення зі служби, а момент, коли людина дізналася або об’єктивно могла дізнатися про можливе порушення свого права.

КАС ВС наголосив, що отримання виплат саме по собі не завжди дає змогу оцінити правильність їх розрахунку. Якщо особа не має достатньої інформації про складові грошового забезпечення — зокрема про застосовані показники та коефіцієнти — вона не може встановити, чи були нарахування здійснені законно. Відтак початок перебігу строку звернення до суду пов’язується з моментом отримання належної та документально підтвердженої інформації про такі нарахування, а не лише з датою виплати або звільнення.

Обставини справи №240/15039/25

Позивач — військовослужбовець — звернувся до суду з вимогою визнати протиправною бездіяльність територіального центру комплектування та зобов’язати провести перерахунок грошового забезпечення.

Спір виник у зв’язку з тим, що, на думку позивача, відповідач неправильно визначав розміри посадового окладу та окладу за військовим званням у 2022–2024 роках. Позивач наполягав, що розрахунок мав здійснюватися відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України № 704 — шляхом множення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого на 1 січня відповідного року, на тарифний коефіцієнт. Це, за його твердженням, призвело до заниження як базових виплат, так і пов’язаних із ними сум — допомог, компенсацій і виплат при звільненні.

У зв’язку з цим позивач просив провести перерахунок і доплату грошового забезпечення за спірний період.

Що вирішили суди першої та апеляційної інстанцій

Суди першої та апеляційної інстанцій дійшли висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду в частині вимог за період з липня 2022 року по травень 2024 року.

Вони виходили з того, що позивач щомісячно отримував грошове забезпечення і мав можливість з’ясувати його складові. Крім того, при звільненні 6 травня 2024 року він був повідомлений про суми, які підлягають виплаті. Саме з цієї дати, на думку судів, розпочався перебіг строку звернення до суду. Оскільки позивач не навів поважних причин пропуску цього строку, частину позовних вимог було повернуто без розгляду.

Аргументи касаційної скарги

Позивач заперечував такий підхід і зазначав, що не отримував належної інформації про складові грошового забезпечення. За його доводами, грошовий атестат не містить відомостей про застосований розмір прожиткового мінімуму та тарифні коефіцієнти, а отже не дає можливості перевірити правильність нарахувань.

Він також стверджував, що відповідач не надав йому письмового повідомлення про здійснені виплати, у зв’язку з чим у нього не було об’єктивної можливості своєчасно звернутися до суду.

Правова позиція Верховного Суду

Верховний Суд зазначив, що у спорах щодо грошового забезпечення військовослужбовців підлягають застосуванню положення статті 233 Кодексу законів про працю України, які визначають строки звернення до суду з вимогами про оплату праці, з урахуванням змін законодавства, що набрали чинності з 19 липня 2022 року.

Суд частково погодився з необхідністю застосування цих норм до спірних правовідносин, однак не погодився з висновками судів попередніх інстанцій щодо початку перебігу строку.

Верховний Суд підкреслив, що перебіг строку звернення до суду починається з моменту, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права. При цьому визначальним є не лише формальний факт отримання виплат чи ознайомлення з наказом про звільнення, а наявність у особи об’єктивної можливості оцінити правильність нарахувань.

Такий момент пов’язується з отриманням достовірної та документально підтвердженої інформації про складові грошового забезпечення, зокрема розрахункових листів або довідок про нараховані суми.

У цій справі матеріали свідчать, що принаймні з листа відповідача у травні 2025 року позивач отримав відповідну інформацію про розрахунок виплат, тоді як інших доказів його обізнаності суди попередніх інстанцій не встановили.

Верховний Суд звернув увагу, що висновки про можливість позивача дізнатися про порушення своїх прав лише на підставі факту звільнення або ознайомлення з наказом мають припущувальний характер і не підтверджені належними доказами.

КАС ВС дійшов висновку, що суди першої та апеляційної інстанцій передчасно визначили початок перебігу строку звернення до суду та не з’ясували належним чином обставини щодо обізнаності позивача про складові грошового забезпечення.

Зокрема, суди не встановили, чи отримував позивач документи, які містять детальну інформацію про нарахування, та не перевірили наявність доказів такого ознайомлення.

Це призвело до неправильного застосування норм процесуального права та безпідставного повернення частини позовних вимог.

Рішення Верховного Суду

Верховний Суд задовольнив касаційну скаргу, скасував рішення судів першої та апеляційної інстанцій і направив справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.