Нерухомість можуть витребувати навіть після кількох перепродажів: як у Дніпрі через суд скасували реєстрацію квартир

10:36, 23 травня 2026
telegram sharing button
facebook sharing button
viber sharing button
twitter sharing button
whatsapp sharing button
Самарський районний суд міста Дніпра розглянув справу щодо витребування житлового будинку та земельної ділянки, які вибули з власності жінки на підставі заочного рішення суду, що згодом було скасоване.
Нерухомість можуть витребувати навіть після кількох перепродажів: як у Дніпрі через суд скасували реєстрацію квартир
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Самарський районний суд міста Дніпра розглянув справу № 206/4431/24 про витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння. Предметом спору стали житловий будинок та земельна ділянка, право власності на які було переоформлено на колишнього чоловіка власниці на підставі заочного рішення суду, а в подальшому — відчужено третій особі. Суд досліджував питання можливості витребування майна після скасування судового рішення, на підставі якого відбулося відчуження, а також питання застосування строків позовної давності.

Обставини справи

У 2002 році позивачка придбала житловий будинок у Дніпрі на підставі договору купівлі-продажу. У подальшому старий будинок було знесено та побудовано новий на підставі дозволу органу місцевого самоврядування. Після цього позивачка приватизувала земельну ділянку для обслуговування будинку. Після розірвання шлюбу з чоловіком вона зареєструвала право власності на нерухомість.

Надалі позивачці стало відомо, що Індустріальний районний суд міста Дніпропетровська у 2016 році ухвалив заочне рішення, яким визнав право власності на будинок за її колишнім чоловіком та припинив її право власності. Додатковим рішенням за ним також було визнано право власності на земельну ділянку. На підставі цих рішень було проведено державну реєстрацію права власності, після чого нерухомість була відчужена відповідачу за договорами купівлі-продажу. У подальшому будинок було поділено на окремі квартири, а в державному реєстрі закрито попередній розділ щодо первинного об’єкта нерухомості.

Згодом заочне рішення та додаткове рішення Індустріального районного суду були скасовані. Крім того, рішенням Самарського районного суду міста Дніпропетровська, залишеним без змін судами апеляційної та касаційної інстанцій, у задоволенні позову колишнього чоловіка про визнання права власності на спірне майно було відмовлено.

Позивачка зазначала, що фактично не була повідомлена про розгляд справи, у межах якої було ухвалено заочне рішення, а про його існування дізналася лише у 2017 році. Вона просила витребувати будинок і земельну ділянку з незаконного володіння відповідача, скасувати рішення державного реєстратора та припинити право власності відповідача на квартири і земельну ділянку.

Відповідач проти позову заперечував та вказував, що придбав майно на підставі договору купівлі-продажу, не знаючи про наявність спору. Також сторона відповідача заявила про застосування строків позовної давності, вважаючи, що позивачка пропустила строк звернення до суду.

Позиція та рішення суду

Суд зазначив, що відповідно до статті 388 ЦК України власник має право витребувати майно від добросовісного набувача, якщо майно вибуло з його володіння не з його волі. Суд навів правові висновки Верховного Суду та Великої Палати Верховного Суду про те, що майно, яке вибуло з володіння власника на підставі судового рішення, яке в подальшому було скасоване, вважається таким, що вибуло поза волею власника.

Суд підкреслив, що віндикаційний позов є належним способом захисту у випадку, коли між власником та фактичним володільцем відсутні договірні відносини, а право власності зареєстроване за іншою особою. Також суд звернув увагу, що власник має право витребувати майно від останнього набувача незалежно від кількості попередніх відчужень.

Оцінюючи обставини справи, суд дійшов висновку, що спірне майно вибуло з володіння позивачки поза її волею саме на підставі заочного рішення суду, яке надалі було скасоване. Крім того, суд встановив, що між позивачкою та відповідачем не існувало жодних юридичних відносин щодо відчуження майна.

Щодо доводів про пропуск строку позовної давності суд зазначив, що ухвалою Індустріального районного суду при скасуванні заочного рішення вже було встановлено відсутність належного повідомлення позивачки про розгляд справи. Суд наголосив, що позивачка не брала участі у справі та не могла подати свої докази і заперечення, а тому підстав вважати, що строк позовної давності пропущений, немає.

За результатами розгляду справи суд задовольнив позов у повному обсязі. Суд витребував із чужого незаконного володіння житловий будинок та земельну ділянку на користь позивачки, скасував рішення про державну реєстрацію прав на квартири, припинив право власності відповідача на квартири та земельну ділянку, а також скасував рішення про закриття розділу Державного реєстру прав щодо первинного об’єкта нерухомості. Крім того, з відповідача було стягнуто судові витрати.

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

Виступ Генерального прокурора Руслана Кравченка на Ministerial Dialogue Group