У трудових відносинах трапляються ситуації, коли працівник не одразу повідомляє роботодавця про встановлення йому інвалідності. Це може створити певні правові наслідки для сторін трудового договору.
Важливо розібратися, чи несе роботодавець відповідальність у такому випадку та які кроки має зробити, отримавши запізніле повідомлення.
Східне міжрегіональне управління Державної служби України з питань праці розповідає, що статус особи з інвалідністю виникає з моменту встановлення інвалідності, пільги для осіб з інвалідністю виникають саме з дня встановлення інвалідності (навіть якщо працівник надав відповідні документи на деякий час пізніше).
По-перше, потрібно додати копію документа, який підтверджує інвалідність, до особової справи працівника.
Роботодавцю необхідно визначити тривалість відпустки працівника за робочий рік, у якому йому встановлено інвалідність. Право на продовжену відпустку встановлено ч. 7 ст. 6 Закону України від 15.11.1996 №504/96-ВР «Про відпустки», а саме: особам з інвалідністю I і II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а особам з інвалідністю III групи – 26 календарних днів.
Право на пільгову відпустку виникає з дня встановлення працівнику інвалідності, з огляду на це потрібно перерахувати кількість належних такому працівнику днів щорічної основної відпустки виходячи не з 24 календарних днів, а з 26 чи 30 днів (залежно від групи інвалідності).
Згідно із ч. 13 ст. 8 закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», для підприємств, установ і організацій, фізичних осіб – підприємців, у тому числі тих, які обрали спрощену систему оподаткування, в яких працюють особи з інвалідністю, мають право застосовувати пільгову ставку ЄСВ – 8,41% замість загальної 22% до заробітної плати осіб з інвалідністю.
Ставку ЄСВ 8,41% можна застосовувати лише після надання працівником документа, що підтверджує встановлення йому інвалідності. Пільгова ставка діє з дати отримання відповідного документу роботодавцем, навіть якщо інвалідність встановлена раніше.
Також необхідно переконатись, що робота, яку виконує такий працівник, не протипоказана йому за станом здоров’я.
У разі якщо працівник не може виконувати попередні трудові обов’язки, то необхідно з’ясувати, чи можливо перевести працівника на іншу роботу відповідно до рекомендацій лікарів та чи погодиться працівник на переведення.
У разі переведення працівника за станом здоров’я на легшу чи на іншу постійну нижче оплачувану роботу за загальним правилом за ним зберігають попередній середній заробіток протягом 2 тижнів з дня переведення.
У разі якщо переведення такого працівника неможливе або він відмовляється від такого переведення, необхідно розглянути питання щодо початку процедури звільнення працівника на підставі п. 2 ч. 1 ст. 40 КЗпП.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.