Щороку в Україні відкривають сотні кримінальних проваджень за статтею 301 Кримінального кодексу — щодо виготовлення та поширення порнографічних матеріалів за участю повнолітніх. Попри жорсткі покарання, передбачені законом, реальні наслідки таких справ залишаються мінімальними, а витрати держави — значними.
Як пише Економічна Правда, за даними Офісу Генерального прокурора, у січні–серпні 2025 року правоохоронці зареєстрували 1 464 кримінальні справи, пов’язані зі створенням або розповсюдженням такого контенту. Водночас лише частина з них доходить до суду.
З початку повномасштабної війни суди винесли 247 вироків, за якими 287 осіб визнано винними. Переважна більшість — за поширення власних матеріалів через сайти, вебкамери чи месенджери.
Попри це, практично всі засуджені уникають реального ув’язнення: покарання у вигляді позбавлення волі замінюють іспитовим терміном. Лише десятеро осіб мали б відбути покарання за ґратами, але й ці вироки ще розглядають в апеляції.
Скільки держава витрачає на «боротьбу за моральність»
Кожне таке розслідування супроводжується експертизами: фахівці переглядають відео та фото, після чого складають висновки, за які платять з державного бюджету.
Як вказує ЕП, середня вартість експертиз у межах одного вироку — близько 11,3 тис. грн. Загальні витрати з 2022 року могли сягати 4,9 млн грн, хоча ці витрати потім намагаються перекласти на засуджених.
«Згідно з одним рішенням суду, за 33 години перегляду відео експерт отримав близько 15 тис. грн, тобто близько 500 грн за годину. Іншими словами, держава щедро платить за перегляд порно під грифом "боротьби за моральність"», - пише ЕП.
«Контрольні закупки» і провокації
Ще одна стаття витрат — «контрольні закупки», коли поліцейські під виглядом звичайних користувачів купують чи замовляють еротичний контент, щоб зафіксувати збут. За даними журналістів, таких операцій було близько 25, а їх загальна вартість склала приблизно 60 тис. грн.
Судові витрати
За три роки війни у справах за ст. 301 КК проведено понад 1,7 тис. судових засідань. Якщо врахувати, що держава щороку витрачає 20-25 млрд грн на утримання судової системи, яка проводить близько 8 млн засідань, то одне судове засідання коштує державі в середньому 3 тис. гривень.
Відтак лише на судовий процес у справах щодо такого контенту витрати становлять близько 5,1 млн грн. Це без урахування роботи прокурорів та експертних установ, слідчих дій і часу залучених сторін, йдеться у матеріалі.
Таким чином, боротьба з «заборонкою» коштує державі мільйони гривень, тоді як реальні наслідки для обвинувачених — мінімальні, наголошують журналісти.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.