Громадянам за кордоном складно пройти ВЛК та оформити інвалідність: які проблеми виявили юристи та МОЗ
Українці за кордоном стикаються з труднощами під час проходження ВЛК та оцінювання функціонування
Попри те, що українське законодавство дозволяє окремим категоріям громадян, які перебувають за кордоном, проходити військово-лікарські та медико-соціальні процедури дистанційно, на практиці люди часто стикаються з низкою бюрократичних та організаційних перешкод.
Як зазначається, порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений постановою Кабміну від 15.11.2024 №1338, передбачає проходження оцінювання для громадян, які перебувають за кордоном. Однак складнощі виникають із пацієнтами, які не мають декларацій з лікарями або лікарів, які ведуть їх в Україні. Окремою проблемою є актуальність медичної інформації, адже частина громадян перебуває за кордоном уже роками, а експертним командам для ухвалення рішення потрібні актуальні дані про стан здоров’я.
У Міноборони вказали, що дистанційна ВЛК для військовослужбовців, які лікуються за кордоном, передбачена постановою Кабміну від 10.09.2025 №1125 про реалізацію експериментального проєкту. Водночас зміни до Положення про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України (наказ МО від 14.08.2008 №402) щодо порядку проведення дистанційної ВЛК на встановлення придатності ще перебувають на стадії погодження.
Разом із тим, зазначили у Міноборони, під час дистанційної експертизи вже виявлені практичні труднощі. Частина військовослужбовців не знає, як діяти, або фізично не може самостійно зібрати документи. Це стосується, зокрема, лежачих пацієнтів або осіб без свідомості. Тому військовослужбовці, які лікуються за кордоном, потребують супроводу.
Щодо проходження ЕКОПФО за кордоном, то тут у НААУ звернули увагу, що оцінювання повсякденного функціонування особи стосується не лише діагнозу, а насамперед ступеня порушення функціонування людини. Законодавство передбачає заочну форму оцінювання за документами та телемедичну форму, коли експертна команда вважає, що документів недостатньо і потрібне додаткове спілкування з особою.
Найбільшою практичною проблемою виявилося формування направлення. Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи передбачає, що направлення може сформувати сімейний лікар, профільний лікар, голова ВЛК, голова медичної або лікарської експертної комісії. Але на практиці виникають труднощі, якщо людина не має декларації з лікарем, тривалий час не зверталася до української системи охорони здоров’я або перебуває за кордоном і не може пройти очний огляд.
Відтак, лікар фактично несе професійну відповідальність за достатність поданих документів, але може не бачити пацієнта особисто і не мати чіткого алгоритму оцінки документів, виданих іноземними медичними закладами. Через це пацієнтам можуть пропонувати особисту явку в Україну або повідомляти про недостатність документів. При цьому така відмова не завжди оформлюється письмово.
Окремо існує проблема перекладів та підтвердження іноземних медичних документів. В країнах ЄС значна частина медичної документації формується через електронні системи охорони здоров’я. Такі документи можуть не містити мокрої печатки, власноручного підпису або кодів міжнародної класифікації хвороб, хоча у державі перебування пацієнта вони можуть бути офіційними.
Через це виникають питання, що саме має подаватися до українських органів, як підтверджувати справжність електронного документа і хто має оцінювати якість перекладу медичної термінології. Переклад великих пакетів медичних документів може бути дорогим, а помилки в медичних термінах створюють додаткові труднощі для лікарів та експертних команд.
У Департаменті консульської служби МЗС пояснили, що засвідчення перекладу, апостилювання і легалізація документів є різними процедурами. Також там зазначили, що конкретні випадки проблем із вчиненням консульських дій або засвідченням перекладів можуть бути опрацьовані окремо за наявності відповідних звернень і документів.
Серед можливих рішень адвокати вбачають створення відповідальних координаторів для громадян, які перебувають за кордоном, спеціальну процедуру для військовослужбовців на лікуванні або реабілітації, а також визначення строків для формування направлення чи надання мотивованої відповіді про відмову або необхідність усунення недоліків.
Також розглядають можливість спеціалізації окремих експертних команд або відповідальних посадових осіб на роботі з документами з-за кордону, а також залучення фахових перекладачів для роботи з медичною документацією. Це може зменшити кількість повернень документів на доопрацювання та спростити проходження процедур.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER та WhatsApp, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
