Для адвокатів наші двері завжди відкриті, — директор Координаційного центру БПД Олексій Бонюк

Безоплатна правова допомога в Україні на сьогоднішній день викликає чимало дискусій у правничій спільноті. Про деталі роботи Координаційного центру БПД, особливості взаємодії з адвокатами та основні виклики, «Судово-юридична газета» поспілкувалася з його директором Олексієм Бонюком.

Існує певний стереотип, що  «безоплатно=неякісно». І дуже часто його можна почути й на адресу безоплатної правової допомоги.

Послуга є безоплатною лише для клієнта – особи, яка є суб’єктом права на БВПД. Послуги адвоката оплачує держава. Тобто, адвокат отримує кошти за свої послуги, як у випадку, коли його наймає клієнт, так і у випадку, коли його наймає держава для надання БВПД клієнтам, які не можуть самі оплатити ці послуги.  Надавачем послуги в обох випадках, по суті, є один і той самий адвокат. 

Чим забезпечується сьогодні в Україні якість надання безоплатної правової допомоги?

З урахуванням того, що саме держава забезпечує правову допомогу, запроваджено ряд механізмів для здійснення контролю якості її надання. 

Насамперед, це забезпечується досить вимогливим та ретельним допуском адвокатів до надання таких послуг. Відповідно до порядку проведення конкурсу, адвокат проходить дистанційний курс, що включає навчальну та тестову частини. Також проводиться індивідуальна співбесіда для перевірки кандидата на відповідність певним критеріям. Оцінюють якість надання адвокатами безоплатної вторинної правової допомоги утворені радами адвокатів регіонів комісії з оцінки якості. Моніторинг такої якості здійснюється, в свою чергу,  регіональними центрами з надання БВПД.

В адвокатській спільноті існує думка, що БПД відбирає клієнтів у платних адвокатів. Яка Ваша думка з цього питання?

Ті справи, які ведуть адвокати з БПД, просте не цікаві адвокатам, які активно працюють на платній основі. Бо в основному це малозначні спори, а також спори, які виникають у сфері трудових, виборчих правовідносин. Робота системи БПД спрямована не на конкурування з адвокатами, а на забезпечення рівного доступу до правосуддя, в тому числі осіб, які через свій фінансовий стан не можуть дозволити собі оплатити послуги адвоката – це малозабезпечені особи, особи з інвалідністю.

Припустимо ситуацію – клієнт звертається до платного адвоката й розуміє, що не може собі дозволити оплатити його послуги. Тоді він звертається до центру з надання БВПД з обґрунтуванням своєї фінансової неспроможності. А вже центр з надання БВПД наймає для нього адвоката, послуги якого оплачує держава. Якщо адвокат, до якого звертався клієнт, заключив контракт з центрами, то теоретично він може бути найнятим для захисту цього клієнта, отримає винагороду за справу.

Повне усунення НААУ та інших органів адвокатського самоврядування, на думку багатьох, призводить до порушення прав адвокатів та гарантій здійснення адвокатської діяльності. Чи вбачаєте Ви в цьому проблему? Якщо так, то які можливі шляхи її вирішення?

НААУ і вся адвокатська спільнота є ключовими партнерами системи, тому система БПД активно співпрацює з НААУ. Координаційний центр, Національна асоціація адвокатів України, Українська фундація правової допомоги, Українська Гельсінська спілка з прав людини та Харківська правозахисна група підписали меморандум щодо посилення експертного потенціалу в сфері доступу вразливих категорій населення до правосуддя.

Наразі творено Комісію з експертно-правового аналізу у складі представників НААУ, Координаційного центру та організацій громадянського суспільства. Така комісія розробляє механізми забезпечення якості БВПД у кримінальному провадженні, виявлятиме потреби у наставництві, підвищенні кваліфікації адвокатів. Ми сформуємо експертне середовище адвокатів, які надаватимуть допомогу та кваліфіковану підтримку колегам за потреби, звісно.

Також прозвучали тези щодо повної бездіяльності посадових осіб регіональних центрів (РЦ). Як здійснюється контроль за їх  роботою? В чому полягають проблемні питання РЦ?

Контроль за роботою регіональних центрів здійснюється Координаційним центром з надання правової допомоги на декількох рівнях. 

По-перше, на рівні дотримання вимог законодавства у сфері надання БПД, зокрема, щодо укладання контрактів з адвокатами, видання їм доручень для надання БВПД, оплати їх послуг за визначеною Урядом методикою тощо. 

По-друге, на рівні операційної діяльності регулярно проводяться внутрішні аудити діяльності як регіональних, так і місцевих центрів. Це дає можливість комплексно оцінити роботу центрів, у тому числі фінансово-господарську діяльність, виконання завдань та заходів, що визначені планами роботи, тощо. 

По-трете, на рівні кадрової політики. Координаційний центр призначає на посади і звільняє з посад директора та заступника директора регіонального центру з надання БВПД, а також погоджує призначення керівників ключових структурних підрозділів регіонального центру. Супровід цих процесів забезпечує відділ людських ресурсів, який діє в структурі Координаційного центру. 

Ми дуже чутливо реагуємо на всі запитання від адвокатів. У разі виникнення будь-яких проблем, адвокат може обговорити це як з керівництвом регіонального центру з надання БВПД, так і з представниками Координаційного центру, двері якого завжди відкриті.

За висновком РАУ, наявне неефективне витрачання державних коштів, яке полягає в створенні з порушенням діючого законодавства розгалуженої системи з роздутими штатами та громіздкою матеріально-технічною базою, яка утримується за рахунок коштів державного бюджету. Яка Ваша думка з цього питання?

У 2016 році ряд проведених аудитів не виявив істотних порушень. Рахунковою палатою проведений аудиту ефективності використання бюджетних коштів на формування та функціонування системи безоплатної правової допомоги. Результати такого аудиту наявні у відкритому доступі. Так само, як і всі надходження та видатки. Також адвокати можуть здійснювати контроль за виданими дорученням та станом оплати за їх виконання. 

27 травня на засіданні комітету НААУ прозвучала думка щодо порушення прав адвокатів у системі Координаційного центру БПД при Міністерстві юстиції України через  несвоєчасну сплату коштів за наданні послуги клієнту. Чи дійсно існує затримка у виплатах? З чим це пов’язано? 

Ситуація, що склалася з оплатою послуг з надання БВПД і призвела до виникнення заборгованості перед адвокатами, пов’язана з нерівномірним планом асигнувань, який формується не від потреби. На початку року коштів надходить менше, ніж потребується, проте до кінця року баланс відновлюється. Зараз ми очікуємо, що вже до кінця червня усі центри розрахуються за своїми зобов’язаннями перед адвокатами.

Які наявні проблеми зараз у функціонуванні Бюро БПД? чи є якісь шляхи та окреслені плани їх вирішення?

Зважаючи на те, що система є найуспішнішим проектом у сфері доступу до правосуддя, ми зараз можемо говорити швидше про виклики, ніж про проблеми. Зокрема, це недостатнє фінансування, неприйняття парламентом давно назрілих змін до ЗУ «Про БПД», що стосуються майнового критерію у цивільних, адміністративних справах. Також у найбільш віддалених населених пунктах України буває складно знайти адвоката. Але поступово ці всі питання ми спільно з органами адвокатського самоврядування та урядом сподіваємось вирішити.

 Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» зясовувала у членів команди Зеленського про майбутнє податкової реформи в Україні. Також ми публікували коментар Ірини Венедіктової, №3  у партійному списку «Слуги народу» щодо реформування судової системи.