Цивільна конфіскація у законопроекті Зеленського: to be or not to be

17 липня Президент України Володимир Зеленський вніс на розгляд до Верховної Ради повторно законопроект про відповідальність за незаконне збагачення та висловив сподівання, що парламент нового скликання розгляне та ухвалить його якнайшвидше.

Законопроектом передбачається запровадження у Цивільному кодексі України окремої підстави припинення права власності, визначення видів активів, які можуть визнаватися необґрунтованими, та межу вартості таких активів (вартість, яка у 500 і більше разів перевищує розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб).

Під час презентації проекту Антикорупційної стратегії на 2019–2023 роки номер 8 у списку партії «Слуга народу», член Національної ради з питань антикорупційної політики Анастасія Красносільська наголосила, що серед першочергових ініціатив президентської команди є впровадження цивільної конфіскації: «Наша ініціатива — запровадити інструмент цивільної конфіскації активів високопосадовців. Це працює у багатьох європейський країнах. Зокрема, конвенцією щодо боротьби з корупцією цивільну конфіскацію визнано як один з можливих та якісних інструментів».

Саме норма про «цивільну конфіскацію» викликала чимало обговорень. Директор з наукового розвитку Центру політико-правових реформ, член Національної ради з питань антикорупційної політики Микола Хавронюк поділився із «Судово-юридичною газетою» своєю думкою щодо впровадження цивільної конфіскації в українському просторі:

«Ризики, звісно, є, і вони є завжди. Особливо в даному випадку, коли ми говоримо про такі комплексні і масштабні речі, як цивільна конфіскація, яка поєднується із застосуванням статті про незаконне збагачення. І на фоні того рішення Конституційного Суду, яке ми отримали, нам треба бути дуже й дуже обережними. І я не є прихильником того, щоб цей законопроект розглянули і прийняли дуже швидко. Нехай ми його ще трішки «поваримо» і викинемо з цієї «каструлі» все зайве, а потім вже будемо приймати.

Наша країна, на жаль, славетна тим, що є випадки переслідування невинуватих і непереслідування винуватих. В цій ситуації є острах, що станеться так, що буде конфісковано майно у людей, не причетних до корупції. І навпаки. Треба все дуже гарно зважити».

Суддя Вищого антикорупційного суду Віра Михайленко погоджується з експертом та вважає, що законопроект варто доробити більш детально та узгодити з українськими реаліями:

«Цивільна конфіскація — це процедура, притаманна для багатьох країн. Тобто пропозиції, що були надані в президентському законопроекті, не є якимось ноу-хау. Але, на мій особистий погляд, ці положення треба імплементувати в сучасну українську реальність. З одного боку, сам інститут цивільної конфіскації не є поганим, він може бути ефективним для того, щоб здійснювати один із векторів боротьби з корупцією в контексті повернення коштів до державного бюджету. Але з іншого боку, закон повинен бути чітко виписаний в сучасних реаліях законодавчого, правового та суспільно-політичного контексту».

Натомість Галина Янченко, номер 5 виборчого списку ПП «Слуга народу», підтримує колегу по партії та вважає, що президентська команда опрацювала законопроект достатньо, і він вже готовий до розгляду в парламенті:

«Цей законопроект був поданий президентом. Звичайно, ми будемо його розглядати на антикорупційному комітеті, але в Офісі Президента працює дуже фахова і професійна команда, і тому я думаю, що вони зробили хорошу роботу».

Нагадаємо, раніше «Судово-юридична газета» публікувала коментар Руслана Рябошапки про правки Лозового, суди та майбутню посаду Генпрокурора.

Також ми оприлюднили проект Антикорупційної стратегії.