Міністр культури презентував законопроект про протидію дезінформації

Володимир Бородянський, Міністр культури, молоді та спорту України, презентував законопроект про боротьбу з дезінформацією. Законопроект незабаром буде оприлюднений для публічного обговорення. Зауваження до нього можна буде подати протягом одного місяця. Поки що представники міністерства оперували лише слайдами, які відображали позицію міністерства.

Призначенням законопроекту є захист інформаційного простору України від дезінформації та гібридних загроз. Мова йде про дезінформацію з питань, які становлять суспільний інтерес і стосуються національної безпеки, територіальної цілісності, обороноздатності тощо.

Не будуть вважатися дезінформацією критичні судження, сатира, гумор, пародії та недобросовісна реклама.

Ключові тези виступу міністра полягали у наступному.

1. Запровадження посади Уповноваженого з питань інформації. Така особа буде призначатися Кабінетом Міністрів із кандидатів, які запропонують Мінкульт, Мін’юст, Уповноважений з прав людини.

Основні його функції полягатимуть у моніторингу інформаційного простору, відповідях на звернення; він буде звертатися до поширювачів недостовірної інформації або до суду (з вимогою про обмеження доступу до інформації), до правоохоронних органів.

Допомагати Уповноваженому виконувати його функції будуть його офіс та зовнішні незалежні компанії.

2. Журналістів поділять на професійних та звичайних

Монополії на журналістику не буде, проте професійні журналісти будуть захищатися державою, а звичайні — ні. Професійними журналістами будуть вважатися ті, хто визнає кодекс професійної етики та входить до лав самоврядівної журналістської організації.

Держава гарантує таким журналістам особливий порядок слідчих дій щодо них, безкоштовну правову допомогу та фізичну охорону за рахунок державного бюджету у випадку загрози життю, здоров’ю або майну.

До речі, такі гарантії поширюються і на фотокореспондентів.

Під час презентації міністр зауважив, що журналісти, які не увійдуть до самоврядівної організації, втрачають право вважатися професійними журналістами. Такі особи можуть вважатися звичайними журналістами, проте держава не буде їх захищати.

3. Запровадження індексу довіри

Індекс довіри — це спеціальний знак якості, який буде присвоюватися тому засобу масової інформації, який дотримується стандартів журналістики.

Такий індекс буде присвоюватися тому медіа, яке у добровільному порядку звернеться до однієї з незалежних організацій, що працюють за певною методологією. Ці організації перевіряють медіа, а витрати на проведення перевірки будуть компенсовані державою тому ЗМІ, яке звернулося за отриманням індексу довіри. Критерії, за якими будуть обиратися організації, які присвоюють індекси довіри, будуть визначатися Уповноваженим з питань інформації.

 При визначенні індексів довіри будуть враховуватися три складові:

1. Дотримання кодексу етики;
2. Наявність вихідних даних;
3. Дотримання законодавства (у тому числі наявність скарг).

      4. В законі буде визначатися обов’язок поширювача інформації ідентифікувати себе

Розміщення ідентифікаційних даних при розміщенні інформації стане обов’язковим. Обов’язковим стане також посилання на першоджерело.

5. Іноземні компанії зобов’яжуть реєструватися в Україні

За задумом міністерства великі іноземні компанії повинні будуть мати представництва або дочірні компанії в Україні. Це потрібно чиновникам, щоб своєчасно реагувати на розповсюдження дезінформації з боку таких юридичних осіб.

В уявленні Мінкульта у такому випадку до них простіше буде звернутися.

6. Створення самоврядівних організацій

Права журналістів будуть захищати самоврядівні організації. Саме вони створять кодекс професійної етики та будуть видавати посвідчення професійного журналіста. Кодекс професійної етики має бути самостійною ініціативою журналістської спільноти.

Процес їх створення та функціонування у Міністерстві бачать за аналогією з Національною асоціацією адвокатів або з іншими саморегулівними організаціями.

7. Запровадження відповідальності за поширення недостовірної інформації

Буде впроваджена адміністративна та кримінальна відповідальність.

Адміністративна відповідальність буде застосовуватися виключно судом за заявою (зверненням) Уповноваженого з питань інформації.

Кримінальна відповідальність буде наступати за системне умисне масове розповсюдження дезінформації. Покаранням за такі дії стануть штраф та виправні роботи.

Норми про кримінальну відповідальність будуть діяти до встановлення Україною повного контролю над своєю територією і втратять чинність із закінченням гібридної війни. Позбавлення волі передбачено за цілеспрямовані інформаційні атаки та їх фінансування.

При оскарженні судових рішень у касаційному порядку перед зверненням до касаційного суду в обов’язковому порядку необхідно буде отримати консультативний висновок Європейського суду з прав людини.

 Раніше ЗМІ виступили проти намірів влади криміналізувати діяльність журналістів та блогерів. 

«Судово-юридична газета» повідомляла, які сигнали посилала влада ЗМІ у ході парламентських слухань.