Кассационный хозяйственный суд признал злоупотреблением правами и неуважением ссылку адвоката на «вывод» искусственного интеллекта ChatGPT

15:00, 24 февраля 2024
Судьи КХС Верховного Суда решили, что адвокат, обращаясь за разъяснением их решения, поставил под сомнение их судейское усмотрение тем, что сослался на толкование, сделанное ChatGPT.
Кассационный хозяйственный суд признал злоупотреблением правами и неуважением ссылку адвоката на «вывод» искусственного интеллекта ChatGPT
Следите за актуальными новостями в соцсетях SUD.UA

Адвокат обратился к судьям Кассационного хозяйственного суда Верховного суда за разъяснением их решения. В обоснование необходимости разъяснить понятие «добровольное обязательство», принятое в постановлении КХС ВС, он в частности сослался на ответ, который предоставил искусственный интеллект ChatGPT в ходе анализа этого понятия, а также указал, что употребленное судом понятие противоречит теоретическому понятию, закрепленному в нормах материального права.

Судьи КХС ВС сочли, что таким образом заявитель «поставил под сомнение судейское усмотрение» и «судебное толкование этого вопроса в решении», что приобрело статус окончательного, чем «пренебрег авторитетом судебной власти».

По их мнению, противопоставление участником судебного процесса в процессуальном заявлении выводов судебной палаты Верховного Суда по правовому вопросу и искусственного интеллекта, который не имеет нормативного регулирования и научно доказанной основы для использования, как основание для разъяснения решения суда «неизбежно влечет проблемы с точки зрения влияния на авторитет Верховного Суда, его судебной практики и доверия к судебной власти в целом».

Соответствующее постановление Кассационный хозяйственный суд в составе Верховного Суда вынес 8 февраля 2024 по делу 925/200/22.

Следует отметить, что судья КХС ВС Анна Вронская высказала по этому вопросу особое мнение. Так, она подчеркнула, что сама по себе ссылка на информацию, сгенерированную с помощью технологий ИИ, при отсутствии других обоснованных обстоятельств, свидетельствующих о недобросовестных процессуальных действиях личности, не может признаваться злоупотреблением процессуальными правами.

Історія справи

У лютому 2022 року Приватне підприємство (ПП) звернулось до господарського суду з позовом, в якому просило стягнути з особи 4,7 млн грн заборгованості.

Рішенням Господарського суду Черкаської області, яке залишено без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, у задоволенні позову відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 11.12.2023 касаційну скаргу ПП задоволено частково: судові рішення змінено, виключено з їх мотивувальних частин висновки про застосування статті 18 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю». У решті оскаржувані судові рішення залишено без змін.

Верховний Суд у цій постанові вирішував питання заповнення прогалини в законодавстві щодо наслідків невнесення учасниками товариства додаткових внесків для збільшення статутного капіталу, прийнятого до набрання чинності новим Законом від 6.02.2018 №2275-VIII «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю», який регламентує інакше порядок збільшення статутного капіталу та наслідків несплати додаткових внесків. Суд виснував, що невнесення учасником додаткового внеску не дає підстави для стягнення з нього цього внеску через суд. Суд також зазначив, що нове законодавство не може застосовуватися до правовідносин, що виникли до його прийняття.

Верховний Суд погодився з попередніми судами, що позов товариства про стягнення додаткового внеску з учасника є необґрунтованим.

На що послався заявник

22 січня 2024 року представник позивача подав до Верховного Суду заяву про роз`яснення постанови суду касаційної інстанції від 11.12.2023, стверджуючи, що встановив ряд обставин та понять, які підлягають роз`ясненню, з метою їх вірного розуміння та майбутнього застосування норм права при вирішенні спірних правовідносин.

Заявник просив з метою правильного застосування норм права у спірних правовідносин роз`яснити окремі поняття та висновки, а саме:

1) поняття «добровільного зобов`язання», сформованого Верховним Судом, обґрунтовуючи рішення в частині відмови у застосуванні способу захисту заявленому позивачем, в системному аналізі з поняттям «зобов`язання» відповідно до чинних норм цивільного законодавства та теорії права;

2) застосування норм Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» при проведенні загальних зборів з метою врегулювання спірних правовідносин, відповідно до висновку Верховного Суду щодо вирішення спору шляхом прийняття рішення загальними зборами учасників.

Заявник стверджує, що у пунктах 80, 81 постанови Верховний Суд застосував термін «добровільне зобов`язання» щодо правової природи обов`язку відповідача, що виник у нього на підставі рішення загальних зборів учасників. Такий висновок підлягає роз`ясненню та узгодженню з загальними поняттями норм матеріального права та концептуальних положень теорії держави та права.

В обґрунтування цієї необхідності заявник цитує норми статей 509, 510, 526 ЦК України, положення підручнику «Цивільне право» (том 2. За редакцією професорів В. І. Борисової, І. В. Спасибо-Фатєєвої, В. Л. Яроцького), а також зміст поняття «добровільне зобов`язання», що надав штучний інтелект «ChatGPT».

Скаржник звертає увагу, що штучний інтелект «ChatGPT» ідентифікував дану правову конструкцію як зобов`язання (у теоретичному розумінні), до якого сторони дійшли добровільно (за власним волевиявленням), без втручання в зміст поняття.

Тому, на думку заявника, враховуючи теоретичне визначення поняття «зобов`язання», підлягає роз`ясненню поняття «добровільне зобов`язання», яке вжите судом - визначення суб`єктів, об`єкту та змісту такого поняття, та визначення його відмінності від теоретичного визначення «зобов`язання» (суб`єкту, об`єкту, змісту даного поняття).

Заявник вважає, що вжите судом поняття «добровільне зобов`язання» суперечить теоретичному поняттю «зобов`язання», закріпленому в нормах матеріального права.

Також заявник просить Верховний Суд з метою практичного виконання запропонованого шляху, вказаного у рішенні суду, вирішення спірних правовідносин розкрити:

  • за якою процедурою загальні збори мають привести статутний капітал у відповідність до фактично внесеного учасниками розміру, якщо стаття 18 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» не підлягає застосуванню? Шляхом зменшення чи перерозподілу статутного капіталу?
  • як враховуються голоси учасників при проведенні таких загальних зборів з врахуванням положень статей 2, 14, 15, 30, 34 Закону «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю»? Голоси учасника, який має заборгованість з внесення статутного капіталу при голосуванні враховуються у повному обсязі чи у частині внесеного статутного капіталу?

Що вирішив Верховний Суд

Верховний Суд зазначив, що постанова суду касаційної інстанції, із заявою про роз`яснення якої звернувся заявник, не є судовим рішенням, право на роз`яснення якого передбачено статтею 245 ГПК, оскільки воно не підлягає виконанню в порядку, визначеному Законом «Про виконавче провадження». Питання, на які заявник хоче отримати роз`яснення у порядку статті 245 ГПК, стосуються мотивів прийнятого рішення, поставлені у такому аспекті, що вимагають від суду додаткового обґрунтування вже прийнятого рішення щодо правовідносин сторін, що не були предметом розгляду (щодо процедури приведення статуту у відповідність, порядку підрахунку голосів на наступних загальних зборах).

Заявник в обґрунтування необхідності роз`яснити поняття «добровільне зобов`язання», вжите у постанові, серед іншого посилається на відповіді, що надав штучний інтелект «ChatGPT» в ході аналізу цього поняття, а також вказує, що вжите судом поняття суперечить теоретичному поняттю, закріпленому в нормах матеріального права.

Тобто, заявник фактично просить Верховний Суд спростувати чи підтвердити те, що з окресленого питання згенерував штучний інтелект «ChatGPT», який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом в судовому рішенні.

У такий спосіб, зазначили судді, заявник поставив під сумнів суддівський розсуд та судове тлумачення цього питання у рішенні, що набуло статусу остаточного, чим знехтував авторитет судової влади.

«Технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права. Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень», - підкреслили судді КГС ВС.

Натомість у справі, що розглядається, учасник, на їх думку, використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.

«Протиставлення учасником судового процесу у процесуальній заяві висновків судової палати Верховного Суду з правового питання та штучного інтелекту, що немає нормативного регулювання та науково доведеного підґрунтя для використання, як підстава для роз`яснення рішення суду неминуче спричиняє проблеми з точки зору впливу на авторитет Верховного Суду, його судової практики та довіри до судової влади в цілому», - підкреслили судді.

Зміст права на справедливий суд несумісний зі свідомим виявом учасником судового процесу чи його представником неповаги до суду. Правова система має бути спроможною ефективно себе захистити від вияву цієї неповаги. І саме на такий захист спрямовані заходи, які суд застосовує через зловживання учасником судового процесу процесуальними правами.

Адвокати, усвідомлюючи роль Верховного Суду у демократичному суспільстві, мають виявляти високий рівень професійної обачності і конструктивної співпраці з судом, позбавляючи його від подачі завідомо необґрунтованих скарг (заяв). Навмисне чи недбале зловживання ресурсами суду, в тому числі використання штучного інтелекту без належного розуміння його можливостей як підстава для протиставлення його висновків висновкам суду, можуть підірвати довіру до судової системи. Така поведінка суперечить меті права на звернення до суду.

Підсумовуючи викладене, Верховний Суд вважає, що дії заявника у сукупності (подання завідомо безпідставної заяви на роз`яснення постанови касаційної інстанції, право на роз`яснення якої не передбачено статтею 245 ГПК України, апелювання до "позиції" штучного інтелекту "ChatGPT", згенерованого ним у відповідях з окремого питання, що вже розглянув суд) є виявом неповаги до суддів Верховного Суду, не спрямовані на ефективний захист прав, свобод та інтересів позивача від імовірних порушень з боку відповідача.

Заява є явно необґрунтована та завідомо безпідставна (фактично зводиться до незгоди з рішенням суду, повторного перегляду висновків суду з наданням іншого судового тлумачення та наданні відповіді на питання, що взагалі не були предметом спору), не відповідає завданню господарського судочинства та є зловживанням правом на подання заяви, тому Верховний Суд вважає її неприйнятною згідно зі статтею 43 ГПК.

Отже, КГС ВС вирішив визнати подання представником ПП заяви про роз`яснення постанови Верховного Суду від 11.12.2023 у справі № 925/200/22 зловживанням процесуальними правами і залишити її без розгляду.

Автор: Наталя Мамченко 

Подписывайтесь на наш Тelegram-канал t.me/sudua и на Google Новости SUD.UA, а также на нашу страницу в Facebook и в Instagram, чтобы быть в курсе самых важных событий.

Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Telegram канал Sud.ua
Закон об усилении мобилизации: военный учет и другие изменения для украинцев за границей
Главное о суде
Сегодня день рождения празднуют
  • Олександр Завітневич
    Олександр Завітневич
    голова Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки, оборони та розвідки