Умови договору зберігання: Верховний Суд вказав на важливий аспект

Розглянувши касаційну скаргу у справі № 643/14079/17 за позовом про відшкодування збитків, завданих внаслідок втрати майна за договором зберігання, КЦС ВС зазначив, що такий договір може бути укладений зі зберігачем чи професійним зберігачем. Про це повідомляє прес-служба Верховного Суду.

Правильне визначення правового статусу відповідальної за збереження речі сторони договору (зберігач чи професійний зберігач) впливає на обставини, які виключають відповідальність такої сторони за втрату речі, прийнятої на зберігання. Апеляційний суд таких обставин, які мають важливе правове значення для правильного вирішення спору, не встановив.

Кваліфікуючою ознакою професійного зберігача є здійснення зберігання на засадах підприємницької діяльності. Тобто таку діяльність суб’єкт господарювання (підприємець) має здійснювати систематично.

За загальним правилом за втрату речі під час строку зберігання зберігач відповідає, якщо: відбулося порушення обов’язку повернути поклажодавцеві річ у схоронності; поклажодавцеві завдано збитків у вигляді втрати речі; наявний причинний зв’язок між діями (бездіяльністю) зберігача і негативними наслідками, що виявились результатом таких дій (бездіяльності); вини зберігача в настанні щодо речі негативних наслідків, яка проявилась у будь-якій формі, тобто умислу чи необережності зберігача до невиконання чи неналежного виконання своїх обов’язків.

Натомість професійний зберігач має довести, що річ втрачена внаслідок непереборної сили або через такі властивості речі, про які зберігач, приймаючи її на зберігання, не знав і не міг знати, або внаслідок умислу чи грубої необережності поклажодавця.

У всіх інших випадках, навіть якщо вини професійного зберігача немає, він зобов’язаний відшкодувати збитки поклажодавцеві.

У разі якщо зберігач зберігає річ після закінчення строку зберігання, то він відповідає за її втрату лише за наявності його умислу або грубої необережності.

Розмір збитків, завданих втратою зберігачем речі, має доводити поклажодавець (кредитор).

Із повним текстом постанови Верховного Суду від 15 квітня 2020 року у справі № 643/14079/17 (провадження № 61-7080св19) можна ознайомитися за посиланням.

Раніше ми розповідали про застосування законодавства про продовження процесуальних строків під час дії карантину: роз’яснення КЦС ВС

Також «Судово-юридична газета» повідомляла про те, що достовірність показань свідків у справі майже 30-річної давнини можна поставити під сумнів: КЦС ВС

Підписуйтесь на наш Telegram-канал, щоб бути в курсі найважливіших подій.