Повноваженнями щодо розгляду справ про порушення військового обліку наділені виключно керівники ТЦК, а не начальники структурних підрозділів РТЦК – рішення суду

21:30, 3 серпня 2024
На думку суду, повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП наділені виключно керівники ТЦК, а начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.
Повноваженнями щодо розгляду справ про порушення військового обліку наділені виключно керівники ТЦК, а не начальники структурних підрозділів РТЦК – рішення суду
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210 КУпАП про порушення військового обліку. Таку позицію висловив Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області у рішенні від 3 червня 2024 року по справі №373/967/24.

Обставини справи

Позивач просив суд скасувати постанову про адмінправопорушення від 19 квітня 2024 року, винесену начальником першого відділу Бориспільського РТЦК про притягнення до відповідальності за ч. 2 ст. 210 КУпАП та закрити провадження у справі.

В обґрунтування відзначив, що 21.02.2024 він брав участь в засіданні комісії депутатів з питань соціального захисту та охорони здоров`я Переяславської міської ради. Під час його виступу на засіданні комісії до зали засідань увійшли працівники ТЦК, які намагались вручити йому повістку.

В результаті таких подій, ним було викликано поліцію, в присутності представників якої він надав свій обліковий документ (довідку) з відміткою про виключення з військового обліку.

15.03.2024 сталась аналогічна ситуація, а саме представники ТЦК знову намагались вручити йому повістку в приміщенні міської ради. Того ж дня він прибув до ТЦК, де повідомив, що надає соціальні послуги по догляду інваліду І групи та взяв в РТЦК перелік документів, необхідних для подачі з метою отримання відстрочки.

26.03.2024 він знову прийшов до ТЦК з пакетом документів для отримання відстрочки, однак у прийнятті заяви йому було відмовлено з тієї підстави, що він не перебуває на обліку військовозобов`язаних.

2.04.2024 він прибув до ТЦК для того, щоб отримати витяг з реєстру «Оберіг», де працівник РТЦК усно повідомив про розгляд справи про адміністративне правопорушення відносно нього 4.04.2024.

3.04.2024 позивач подав заяву до ТЦК про ознайомлення з матеріалами справи відносно нього, проте йому було відмовлено та повідомлено усно, що зазначена заява буде розглянута протягом 30 днів. За даним фактом позивач викликав поліцію та написав відповідну заяву.

4.04.2024 позивач прибув до ТЦК для розгляду справи. Працівник РТЦК повідомив про те, що його справа передана на розгляд до Бориспільського РТЦК. В телефонному режимі представнику Бориспільського РТЦК він повідомив про неналежне повідомлення його про розгляд справи і неможливість прибути в м. Бориспіль в зв`язку з важким станом здоров`я його підопічного.

16.04.2024 позивач був повідомлений про розгляд справи 18.04.2024 о 12:00. В клопотанні про ознайомлення з матеріалами справи для підготовки до розгляду йому було відмолено. 18.04.2024 він з`явився до ТЦК, де йому повідомили про те, що розгляд справи відбувся 17.04.2024 без його участі, а 18.04.2024 буде винесена постанова.

Вважає, що оскаржувану постанову винесено неповноважною на те особою, всупереч вимог ст. 235 КУпАП. Крім того, кваліфікація його дій є такою, що не відповідає фактичним обставинам, зазначеним в змісті постанови, а саме ч.2 ст.210 КУпАП вимагає повторного протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цієї статті (порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку), за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню.

Що вирішив суд

Суд дійшов наступного висновку. У відповідності до ст.235 КУпАП ТЦК розглядають справи про адміністративні правопорушення, зокрема про порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку. Від імені ТЦК розглядати справи про адміністративне правопорушення і накладати адміністративне стягнення мають право керівники ТЦК.

З метою забезпечення виконання завдань та визначених функцій районних ТЦК у їх складі утворюються структурні підрозділи (відділи, відділення, групи, служби), які провадять діяльність відповідно до положення про структурний підрозділ районного ТЦК, що затверджується керівником районного ТЦК.

Керівник ТЦК має право, в тому числі, розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, і накладати адміністративні стягнення.

Як вбачається, справу про адміністративне правопорушення розглянуто керівником структурного підрозділу районного ТЦК та за результатами розгляду справи цією ж особою винесено постанову про накладення адміністративного стягнення.

Разом з тим, повноваженнями щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП, наділені виключно керівники ТЦК, начальники структурних підрозділів РТЦК та СП таких повноважень не мають.

Відповідно, начальник структурного відділу РТЦК не наділений повноваженнями згідно із законом проводити розгляд справ про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 КУпАП, зокрема й за ст. 210 КУпАП.

Даних про те, що начальник структурного відділу РТЦК виконував обов`язки керівника ТЦК під час розгляду справи про адміністративне правопорушення щодо позивача, у справі не міститься.

За приписами ст. 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.

Постанова по справі про адміністративне правопорушення підписується посадовою особою, яка розглянула справу, а постанова колегіального органу - головуючим на засіданні і секретарем цього органу.

Постанова від 19.04.2024 підписана посадовою особою, яка розглянула справу, тобто начальником структурного відділу РТЦК як начальником ТЦК.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку про те, що доводи позивача про те, що розгляд справи проведено неповноважною особою є слушними.

Поряд з цим, як вбачається з оскаржуваної постанови, позивача визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 210 КУпАП, тобто у тому, що він не прибув за викликом для постановки на військовий облік та проходження ВЛК для встановлення ступеню придатності до проходження військової служби у строки, зазначені в повістці від 21.02.2024.

За змістом постанови, він відмовився отримати та підписати розписку про отримання повістки від 21.02.2024. Разом з тим, у зв`язку з тим, що громадянин у визначений у повістці про виклик час не з`явився, у зв`язку із порушенням ним правил військового обліку, до відділу поліції № 1 Бориспільського РУП ГУНП у Київській області 23.02.2024 було направлено звернення про його доставляння.

15.03.2024 під час здійснення мобілізаційних заходів з оповіщення громадян позивачу повторно було запропоновано отримати повістку про явку до ТЦК. Проте, останній відмовився від отримання повістки. 2.04.2024 на нього під час його особистої явки було складено протокол про адміністративне правопорушення за ч.2 ст.210 КУпАП та повідомлено, що розгляд справи відбудеться 4.04.2024. Від підпису у протоколі про адміністративне правопорушення він відмовився в присутності свідків, про що було складено відповідний акт. 3.04.2024 позивач подав заяву про ознайомлення з матеріалами справи, на що йому було запропоновано ознайомитися 4.04.2024. 4.04.2024 позивач для розгляду справи не з`явився, в зв`язку з чим останньому було вручено повідомлення про розгляд справи на 18.04.2024.

Частиною 2ст. 210 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за повторне протягом року порушення призовниками, військовозобов`язаними, резервістами правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, а також вчинення такого порушення в особливий період.

Норма вказаної статті є бланкетною нормою, у диспозиції якої не встановлено певних правил поведінки і при її застосуванні необхідно використовувати нормативно-правові акти, які визначають правила військового обліку.

При цьому, кваліфікація дій особи, за ч.2 ст.210 КУпАП вимагає встановлення додаткових ознак: повторне протягом року вчинення правопорушення правил військового обліку, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, та/або вчинення правопорушення в особливий період.

З постанови за справою про адміністративне правопорушення від 19.04.2024 вбачається, що фабула адміністративного правопорушення, у вчиненні якого визнано винуватим позивача, не містить посилань на конкретні правила поведінки, встановлені нормативно-правовими актами у сфері військового обліку, які були порушені, а дослівний витяг із нормативно-правових актів, наведений у постанові окремо від фабули правопорушення, не може вважатись викладом суті правопорушення, яке вчинила особа.

Крім того, викладені обставини щодо суті скоєного правопорушення в оскаржуваній постанові відповідають кваліфікації за ч.1 ст.210 КУпАП, проте, стягнення на позивача накладено за ч.2 ст.210 КУпАП. Жодних кваліфікуючих ознак, які утворюють склад адміністративного правопорушення за ч. 2 ст.210 КУпАП, у постанові не наведено.

Кваліфікація дій особи є одним із найважливіших елементів встановлення винуватості особи та вирішення питання про притягнення до адміністративної відповідальності, оскільки саме особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення повинна з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення. В даному випадку це питання залишилося поза увагою.

Також суд зазначив, що перелік ознак, закріплених у складі проступку, є достатньою та необхідною умовою для кваліфікації діяння. Це означає, що діяння визнається адміністративним проступком, коли воно містить усі ознаки складу, відсутність хоча б однієї з них означає відсутність складу взагалі.

Крім того, як вказав суд, начальник першого відділу Бориспільського РТЦК формально врахував положення ст.33 КУпАП та без належного обґрунтування застосував до позивача адміністративне стягнення у найбільшому розмірі, передбаченому санкцією статті.

Суд наголошує, що постанова про притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб`єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов`язки для особи, щодо якої він винесений.

Таке рішення суб`єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб`єктів приватного права, що знаходяться в нерівному положенні відносно суб`єкта владних повноважень.

Отже, суд позов задовольнив частково – скасував постанову за справою про адміністративне правопорушення, а справу за протоколом про адміністративне правопорушення направив на новий розгляд до ТЦК.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Андрій Єрмак
    Андрій Єрмак
    керівник Офісу Президента України
  • Ярослава Білоусова
    Ярослава Білоусова
    суддя Східного апеляційного господарського суду