Судово-юридична газета дізналася, які корективи були внесені в кодифіковані акти

16:15, 21 липня 2017
Які зміни в кодифіковані акти внесли парламентарії за півроку роботи.
Судово-юридична газета дізналася, які корективи були внесені в кодифіковані акти
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Поки юридична громадськість продовжує обговорювати глобальні зміни до Цивільного та Господарського процесуальних кодексів, а також Кодекс адміністративного судочинства, за час дії 6 сесії VIII скликання народні депутати внесли корективи в ряд інших кодифікованих актів. До яких наслідків ці зміни призвели для пересічних українців, спробувала розібратися «Судово-юридична газета».

Присяжні в цивільному процесі

09.02.2017 прийнятий Закон 1847-VIII «Про внесення змін до Цивільного процесуального кодексу України щодо розгляду справ за участю присяжних». Необхідність його прийняття була зумовлена тим, що змінами до Конституції, а також новим законом про судоустрій в 2016 р. було ліквідовано інститут народних засідателів. При цьому, в ЦПК залишилися категорії справ, що розглядаються за їх участю. До таких справах, скажімо, відносяться обмеження цивільної дієздатності, визнання особи безвісно відсутньою, усиновлення, надання психіатричної допомоги в примусовому порядку та ін. У зв'язку з ліквідацією інституту народних засідателів суди були змушені призупинити розгляд зазначених справ через невідповідність складу суду вимогам Основного Закону. З набранням чинності Закону 1847-VIII ця проблема начебто була вирішена.

Однак питання з формуванням бази присяжних досі залишається відкритим. Частково його спробували вирішити, встановивши, що до приведення у відповідність із Законом 1847-VIII інших нормативних актів, особи, які брали участь у справі в якості народних засідателів, автоматично вважаються присяжними.

З тестом закону можна ознайомитися тут http://zakon5.rada.gov.ua/laws/show/1847-viii

Податок на спадщину

23.02.2017 прийнятий Закон 1910-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо оподаткування спадщини». До прийняття цього акту нульова ставка по сплаті податку за оформлення спадщини поширювалася тільки на першу чергу спорідненості. Однак рідні брати і сестри, бабуся і дід як з боку батька, так і з боку матері, а також онуки платили 5% податку. Найбільш гостро ця проблема відчувалася при оформленні спадщини в сільській місцевості, де сплата податку за отримання майна у спадок і плата за проведення оцінки майна становила в рази більше, ніж реальна вартість такого майна. З прийняттям акта спадкоємці першої та другої черги споріднення були звільнені від сплати податку на доходи фізичних осіб.

До мінусів документа експерти відносять те, що коло спадкоємців, які звільняються від сплати податку, як і раніше залишається обмеженим. Крім цього Закон встановлює 5% ставку податку при укладенні договору дарування для всіх осіб, які не належать до родичів першої черги споріднення.

З текстом можна ознайомитися тут http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1910-viii

Право на захист

16.03.2017 прийнятий Закон 1950-VIII «Про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо удосконалення механізмів забезпечення завдань кримінального провадження». Серед іншого документ передбачає, що термін ознайомлення з матеріалами досудового розслідування сторонами кримінального провадження не зараховується до загального терміну досудового розслідування. Також акт встановлює, що в спеціальному судовому провадженні при наявності в ньому інших обвинувачених за клопотанням прокурора судовий розгляд здійснюється в судовому засіданні в одному кримінальному провадженні. Крім цього документ визначає порядок обчислення строків досудового розслідування в разі об'єднання кримінальних проваджень.

До мінусів закону експерти відносять, по-перше те, що в порівнянні з законопроектом, він був дещо скорочений. А, по-друге, звертають увагу на недоцільність обмеження термінів ознайомлення з матеріалами справи, оскільки це може трактуватися, як посягання на право особи на захист.

Опоненти такого твердження нарікають на практику свідомого затягування процесу шляхом тривалого ознайомлення і відзначають, що ще в 2012 р. Конституційний Суд України визнав подібні обмеження відповідними Конституції, а також такими, що не суперечать Європейській конвенції із захисту прав людини та основоположних свобод.

З текстом документа можна ознайомитися тут http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1950-viii

3 роки до пенсії

6.04.2017 прийнятий Закон 2005-VIII «Про внесення зміни до статті 42 Кодексу законів про працю України щодо захисту трудових прав працівників». Внесено зміни до ст. 42 Кодексу. Норма доповнена положенням, що включає в перелік категорій працівників, які мають право на залишення на роботі в разі скорочення, осіб, яким залишилося менше трьох років до настання пенсійного віку.

В цілому експерти досить скептично ставляться до цього документа, відзначаючи, що багато українців працюють неофіційно, а отже — не захищені положеннями КЗпП. І навіть якщо мова йде про офіційне працевлаштування, звільнити «небажаного» співробітника не проблема.

З текстом документа можна ознайомитися тут http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2005-viii

15 діб за стрічку

16.05.2017 прийнятий Закон 2031-VIII «Про внесення зміни до Кодексу України про адміністративні правопорушення щодо заборони виготовлення та пропаганди георгіївської (гвардійської) стрічки». Закон не дає визначення таких понять, як «використання» або «пропаганда» георгіївської стрічки, але доповнює КУпАП ст. , яка передбачає відповідальність за ці діяння у вигляді штрафу від 50 до 150 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією самої стрічки. Повторне вчинення зазначених діянь може спричинити штраф у вигляді 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і навіть адміністративний арешт на строк до 15 діб.

При цьому Закон відсилає до ст. 4 Закону «Про засудження комуністичного і націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні і заборона пропаганди їх символіки», де дається перелік випадків, в яких використання комуністичної символіки, в тому числі і георгіївської стрічки, дозволяється.

При оцінюванні Закону 2031-VIII експерти закликають абстрагуватися від того, що георгіївська стрічка означала для громадян СРСР і подумати про те, що зараз вона може асоціюватися з досить негативними явищами.

З текстом документа можна ознайомитися тут http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2031-viii

На сторожі прав дітей

17.05.2017 прийнятий Закон 2038-VIII «Про внесення зміни до статті 19 Сімейного кодексу України щодо забезпечення дотримання житлових прав дитини». Закон передбачає обов'язкову участь органу опіки та піклування при розгляді судом спорів про виселення дитини або зняття його з реєстрації за місцем проживання.

Раніше, кажуть експерти, зазначені органи ухилялися від своїх обов'язків і не бажали надавати письмовий висновок щодо розв'язання спору. В наслідок цього були нерідкі випадки, коли малолітні діти фактично залишалися без житла.

З текстом документа можна ознайомитися тут http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2038-viii

День за день

18.05.2017 прийнятий Закон 2046-VIII «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув’язнення». Автори Закону спробували виправити негативні наслідки Закону № 838-VIII, відомого, як «Закон Савченко». Нагадаємо, що після його введення в дію попередній висновок було зараховано в строк відбування покарання з розрахунку день за два. У зв'язку з цим, за даними Міністерства внутрішніх справ України, за час дії акта на вулицю України передчасно вийшли більше 10 тис. чоловік, які вчинили понад 2 тис. тяжких злочинів.

Закон 2046-VIII зобов'язав зараховувати попередньо висновок з розрахунку день за день, крім вичерпного переліку винятків.

До мінусів акту експерти відносять те, що його автори забули про неможливість прийняття закону, який погіршує становище громадян. Поки що питання відповідності документа Конституції України не піднімалося.

З текстом документа можна ознайомитися тут http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/2046-viii

Зброя по частинах

18.05.2017 прийнятий Закон 2052-VIII «Про внесення зміни до статті 201 Кримінального кодексу України щодо криміналізації контрабанди частин вогнепальної зброї». Згідно з актом, безконтрольне переміщення небезпечних речовин і частин зброї через кордон карається позбавленням волі на строк від 3 до 7 років з конфіскацією контрабанди. Порушення, вчинене повторно, тягне за собою кримінальну відповідальність у вигляді позбавлення волі на термін від 5 до 12 років з конфіскацією майна.

Прийняття даного акту обурило представників волонтерського спільноти, які займаються постачанням українських солдатів, що знаходяться в зоні АТО. За словами волонтерів, зброю, видану державними органами, постійно доводиться вдосконалювати, докуповуючи до нього необхідні запчастини. Зараз це завдання значно ускладнилася.

Крім того, підкреслюють експерти, прийняття подібного акта має на увазі наявність закону про зброю, якого в Україні немає. Нагадаємо, що зараз «збройовий питання» регулюється Наказом МВС №622.

З текстом Закону 2052-VIII можна ознайомитися тут http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2052-viii

Автор:
Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Переогляд осіб з інвалідністю у законопроекті про мобілізацію: які ризики
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Олександр Тітов
    Олександр Тітов
    суддя Харківського окружного адміністративного суду