Кожен рік — нові правила

15:26, 2 серпня 2017
Газета: №19-26 (388-395)
На що слід звертати увагу судам, розглядаючи податкові спори з трансфертного ціноутворення.
Кожен рік — нові правила
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Останні кілька років законодавець стурбований поліпшенням інвестиційного клімату в Україні. В середині 2016 року розпорядженням Кабінету Міністрів України (КМУ) №418-р було затверджено План пріоритетних дій уряду, який передбачав ряд ключових реформ в цій галузі. Торкнулися реформатори і трансфертного ціноутворення (ТЦУ), розвиток якого, імовірно, має зменшити адміністративні витрати малого і середнього бізнесу, а також перешкодити використанню схем ухилення від оподаткування. Чи вдалося досягти поставлених завдань, постаралася розібратися «Судово-юридична газета».

Багаторазові зміни

В Україні термін ТЦУ був введений в Податковий кодекс (ПК) 1 вересня 2013 року. Тоді ж з'явилося поняття «контрольовані операції», а також «критерії визначення системи штрафів».

В кінці 2014 року в законі №72-VIII прописаний принцип «витягнутої руки», який дозволяє оцінити угоди взаємозалежних осіб з точки зору того, як би в аналогічних умовах діяли незалежні особи. Іншими словами, аналізуючи цей принцип, необхідно відповісти на два питання:

1) чи зможе фірма продати товар за тією ж ціною, якщо покупцем буде не пов'язана фірма;

2) чи зможе фірма домовитися про покупку за тією ж ціною, якщо продавати буде не пов'язана фірма?

Останні масштабні зміни в області ТЦУ були введені Законом №1797-VIII «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо поліпшення інвестиційного клімату в Україні», який вступив в силу на початку 2017 року.

Відповідно до цього акта, втричі збільшено обсяг річного доходу платника податку (з 50 млн грн до 150 млн грн) та вдвічі збільшено обсяг операцій платника з одним контрагентом (з 5 млн грн до 10 млн грн); розширено перелік нерезидентів, операції з якими будуть контролюватися; оновлені критерії для визначення «низькоподаткових» юрисдикцій, в зв'язку з чим перелік держав (територій), операції з контрагентами яких будуть визнаватися контрольованими, буде викладено в новій редакції. Цей перелік буде застосовуватися тільки з 01.01.2018 року.

Змінені також штрафні санкції за порушення, пов'язані з податковою звітністю з трансфертного ціноутворення. По-перше, штрафні санкції відтепер прив'язані до розміру прожиткового мінімуму для працездатної особи, встановленого законом на 1 січня податкового року. По-друге, п. 120.3 ПК введені нові штрафні санкції у разі неподання податкової звітності. По-третє, передбачена більш «м'яка» відповідальність за порушення в разі, якщо платник самостійно, до початку перевірки контролюючим органом, виявляє помилки і подає звіт.

Всього ж, починаючи з 2013 року, за твердженням співробітників Державної фіскальної служби, законодавство в сфері ТЦУ змінювалося кілька разів. Чергові зміни, за припущенням експертів, відбудуться в кінці поточного року.

Вердикт без складнощів

Часта зміна законодавства призводить до неоднорідності судової практики. Саме тому фахівці в області ТЦУ радять суддям уважно дивитися, за який конкретно період необхідно проводити аналіз.

Також податківці закликають власників мантій не ускладнювати мотивувальну частину вердиктів. Як приклад юристи наводять наступний кейс.

Платник податків уклав договір комісії з українською компанією. У договорі комісіонер зобов'язувався експортувати певні товари за кордон. Пізніше був укладений договір між комісіонером і нерезидентом. Постало питання про те, чи повинен платник податку включати до звіту операцію комісіонера?

Розглядаючи це питання, суди першої та другої інстанцій прийняли рішення на користь податкових органів. Таке рішення експерти вважають правильним, при цьому звертаючи увагу на мотивувальну частину вироку. Викладаючи аргументи, суд зосередився на понятті «договір комісії» і прийшов до висновку про те, що суть операції превалює над формою.

Однак можна було б зробити простіше — мову слід було вести не про договір, а про операцію. Господарська операція — це акт, який призводить до зміни в активах платника податків. Необхідно визначити, чи відбулася операція (а вона відбулася), а потім — в чиїх активах відбулися зміни.

Міжнародний досвід

Для того, щоб зрозуміти логіку розгляду подібних спорів, правознавці рекомендують служителям Феміди звернути увагу на міжнародний досвід.

Так, на семінарі «Аналіз актуальної судової практики з питань трансфертного ціноутворення», організованому Вищим адміністративним судом України, Національною школою суддів України, Всеукраїнською асоціацією адміністративних суддів, Асоціацією податкових радників, Асоціацією адвокатів України, було проаналізовано кілька кейсів, розглянутих в Індії.

Одним з них є справа Honda Motorcycle & Scooters Itd проти Deputy Commissioner of Income-tax про оскарження групи операцій і необґрунтоване застосування методу для цілей встановлення відповідності ціни операцій принципом «витягнутої руки». Honda Motorcycle & Scooters Itd відобразила 14 операцій, з яких 12 обґрунтувала методом контрольованої ціни, а два — методом чистого прибутку. Витрати компанія віднесла на рахунок контрольованої угоди.

Податковий орган переглянув вибірку, в якій були п'ять порівнянних компаній, і вказав, що дві компанії не можуть бути розглянуті, оскільки не подали фінансові звіти за останній рік. При цьому податковий орган включив до вибірки компанію, яку платник податків не вказав, проте вказував її в попередніх вибірках. За цими двома позиціями суд підтримав чиновників.

Далі податковий орган перелічив всі 14 операцій Honda Motorcycle & Scooters Itd за методом чистого прибутку, однак тут суд встав на бік платника податків, оскільки відмова від методу контрольованої ціни порахував необґрунтованим.

Рішення без суду

Основна складність у розгляді спорів такої категорії, як упевнені юристи, полягає в їх непростій економічній природі, розібратися в якій у судді просто не вистачить часу. Думки ж самих власників мантій з цього приводу неоднорідні. Деякі впевнені, що суддя обов'язково повинен призначати експертизу, інші говорять про те, що необхідно досліджувати надані докази, а треті впевнені, що спростовувати позицію платника податків повинен податковий орган. І якщо останній зі своїм завданням не впорається, то на рішення в свою користь йому розраховувати нема чого.

Самі ж податківці наголошують, що законодавство в сфері ТЦУ дійсно дуже складне, тому, якщо є можливість, то до суду справу краще не доводити. В Україні інститут медіації не передбачений, однак в Департаменті аудиту ДФС готові спілкуватися з платниками податків. За словами начальника відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС Миколи Мішина, мали місце випадки, коли платники податків зі своїми консультантами обговорювали позицію ДФС. В ході таких зустрічей вдавалося скоригувати претензії ДФС на значні суми.

Податківці стверджують, що інститут медіації повинен бути закріплений на законодавчому рівні. Це означає, що законодавцю ще є, над чим працювати.

«Тенденція, яку ми бачимо з практики правозастосування правил ТЦУ. У минулому році ми розглядали справи за формою, а саме формальна подача/неподання звіту, хоча в суті цих справ закладена методологія визначення — які ж операції є контрольованими, а які — ні.

Часто, виходячи з цього спору, виникає наступний спір по суті: чи порушує компанія принцип «витягнутої руки» або не порушує? Багато компаній не допускають до перевірки податкову службу, апелюючи до того, що операції у них неконтрольовані, тому перевіряти там нічого.

Перший звітний період, коли почали перевіряти, — це був 2013 рік. За цей час правила ТЦУ фактично помінялися п'ять разів, в т. ч. змінилися критерії. Судді, розглядаючи такі справи, повинні дивитися, за який конкретно період необхідно проводити аналіз. На жаль, ми бачимо рішення судів, в яких аналізується період 2015 року з посиланням, наприклад, на правила 2014 року.

Постійна зміна законодавства вимагає дуже великої уваги. Чергові зміни правил ТЦУ імовірно плануються з 1 січня 2017 року», — зазначив начальник відділу перевірок трансфертного ціноутворення Департаменту аудиту ДФС Микола Мішин.

Автор:
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Telegram канал Sud.ua
Закон про посилення мобілізації: військовий облік та інші зміни для українців за кордоном
Сьогодні день народження святкують
  • Володимир Мельничук
    Володимир Мельничук
    суддя Шостого апеляційного адміністративного суду