У Мінцифри дали пораду, що робити людям, якщо вони не задоволені послугами оператора зв’язку: «Скаржитися»

Як раніше писала «Судово-юридична газета», у Держспецзв’язку і Мінцифри відповіли, чому Vodafone та інші оператори не поспішають забезпечити генераторами власні станції зв’язку. Зокрема, порадили громадам самостійно допомогти мобільним операторам відновити зв’язок.

«Якщо є вільний генератор та людина, що може виділяти частину свого часу на його обслуговування, то мобільні оператори можуть підключити до такого генератору, запустивши базову станцію і надавши зв’язок мешканцям», зазначили у Мінцифри.

Як розповів директор департаменту з розвитку фіксованого інтернету Мінцифри Юрій Мацик у інтерв’ю ЕП, 23 листопада відбулася зустріч з віце-прем’єром Михайлом Федоровим, великими мобільними і магістральними операторами, тобто тими, які забезпечують передавання даних між українськими та закордонними операторами.

На цій зустрічі, за його словами, оператори скаржилися на той час існуючі законодавчі обмеження щодо збереження пального біля генератора.

«Якщо понад 5 літрів, то треба мати ліцензію, а отримувати ліцензію – дуже довга історія. Вони кажуть: допоможіть. Зараз зміни в законодавство внесені, можна зберігати без ліцензії дві тонни, це 1600-1800 літрів залежності від типу пального», - зазначив він.

Крім того, оператори заявили, що не можуть купити акумулятори та генератори, бо «ціна зростає через попит. Навіть за кордоном». Це питання теж було згодом вирішене.

«Ми скасували мито на генератори та акумулятори, тобто вжили заходи для того, щоб оператори могли швидше і дешевше їх купувати і встановлювати», - зазначив представник Мінцифри.

Втім, мобільні оператори все одно кажуть й про інші перепони – зокрема, під генератори треба охоронців.

Тож, як в таких умовах громадянам залишатися на зв’язку?

«Перше – максимально довго залишайтеся у wi-fi. Чим більше людей у wi-fi, тим більше користувачів отримають мобільні послуги. Друге – внутрішній роумінг. Переходьте до іншого оператора, працює навіть передавання даних.

Якщо надворі нема зв’язку – перейдіть на інший бік вулиці або пройдіть квартал-два. У цьому районі може не бути електрики і акумулятор на базовій станції вже сів. Ви прийдете в зону дії іншої соти і підключитеся до іншої станції.

Київське метро має надійну мережу мобільного зв'язку. Там майже завжди можна бути на зв'язку. Моя пропозиція для всіх: не можна думати тільки про мобільну мережу, потрібно користуватися й фіксованим інтернетом.

Якщо ваш інтернет-провайдер не може забезпечити технологію PON – міняйте його. Я це зробив. Я б теж був без інтернету, якби сидів і слухав свого оператора, який радить терпіти, бо війна», - зазначив Мацик.

Що робить Мінцифри?

За словами Юрія Мацика, Мінцифри формує політику галузі електронних комунікацій.

«Ми формуємо політику і спілкуємося з операторами. Частина операторів прилаштувалася до віялових відключень і споживачі матимуть доступ до інтернету. Інша частина операторів купує генератори або чекає, коли повернеться стале електроживлення.

Якщо терміни відсутності електропостачання триваліші, тоді є такі дії.

Перша. Той, хто має пасивну технологію передавання фіксованого інтернету (PON), генератор, акумулятор та павербанки, той уже себе підготував. Якщо хтось має доступ до інтернету, а сусіди не мають, то він каже: "Підключайтеся до мого wi-fi". Тобто люди повинні самі координуватися.

Друга. Держава має створити для оператора можливість, щоб мережа могла працювати, мати зв'язок з активною магістральною мережею.

Третя. Іти в пункт незламності. Там є генератор, тепло, фіксований оператор з wi-fi-доступом, старлінк у резерві. Там можна отримати доступ до інформації», зазначив він.

Разом з тим, громадяни не розуміють, чому вони мають платити більше за послуги операторів нижчої якості або за їх відсутність на фоні падіння рівня їх доходів.

«Слушне питання. Вартість інтернету і зв’язку у нас найнижча у світі. Якщо подивитися на доходи наших компаній, то вони заробляють немало.

Що робити людям, якщо вони не задоволені? Скаржитися. У нас відбудована система державного регулятора, який розглядає скарги абонентів. Регулятор – це Національна комісія електронних комунікацій і поштового зв’язку.

Національна комісія на підставі заяви абонента має право розпочати перевірку оператора. Повірте: жодному оператору не хочеться, щоб до нього приходили з перевіркою регуляторні органи», - зауважив він.

Наскільки можуть вирости тарифи мобільних операторів

Крім того, є ще один ризик – зростання тарифів через ріст вартості електроенергії.

«До нас надійшов лист від інтернет-асоціації ІНАУ про те, що вони бачили проєкт розрахунку вартості електроенергії на 2023 рік від «Укренерго». У проєкті цього документа передбачене зростання вартості електроенергії на 83%», - розповів Юрій Мацик.

Ці тарифи можуть зрости для бізнесу. «Якщо, не дай Боже, це відбудеться, це призведе до подорожчання всіх доступів», - підкреслив він.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.