МВФ погодив підхід, коли чиновникам не треба декларувати нерухомість в оренді ринковою вартістю менше 130 тисяч грн, - Анастасія Радіна

Як раніше писала «Судово-юридична газета», 27 липня Комітет Верховної Ради з питань антикорупційної політики схвалив до першого читання внесений день тому, 26 липня, новий законопроект 9543 про відновлення декларування. 27 липня його ухвалили в першому читанні.

Законопроект містить певні послаблення для посадовців, зокрема, можна буде не декларувати дані про володіння чи користування об’єктами нерухомості, які коштують менше 50 прожиткових мінімумів, встановлених для працездатних осіб на 1 січня звітного року (тобто, більше 134 200 грн, станом на 2023 рік). Втім, як буде визначатися реальна ринкова вартість об’єкта і відсутність заниження його вартості, поки невідомо.

За словами голови Комітету з питань антикорупційної політики Анастасії Радіної, яка є співавтором цього проекту, дана норма щодо декларування орендованого майна була додана як компромісна.

«Відкрию таємницю: це рішення виникло у перемовинах із МВФ, який погодив такий підхід.

Ідея у тому, щоб сфокусувати перевірку статків чиновників на виявленні суттєвої брехні, незаконного збагачення чи необгрунтованих активів (наразі навіть адміністративна відповідальність за брехню в декларації починається із 134 тис. грн)

Важливий момент: ця норма не має стати «діркою» для недекларування майна у безоплатному користуванні, адже вказати майно треба буде по ринковій вартості користування незалежно від того, чи сам декларант щось сплачує. Як визначати цю ринкову вартість так, щоби цим не змогли маніпулювати для приховування майна взагалі — питання для доопрацювання.

Тому цю норму і низку інших норм будемо удосконалювати поправками до другого читання так, щоб закрити можливості для зловживань недоброчесними посадовцями», - підкреслила Радіна.

За її словами, фракції і групи в парламенті погодилися розглянути законопроект невідкладно на найближчому засіданні.

«Що пропонується у тексті для першого читання:

1. Посадовці (крім військових і подібних посад у секторі оборони) мають подати раніше не подані декларації за 2021-2022 роки упродовж 90 днів з моменту набрання чинності законом. "Дірок" у періодах декларування та перевірок - не буде.
2. Військові, посадовці на окупованих територіях чи територіях ведення бойових дій – подають декларацію лише після звільнення, повернення в ппд (крім ротації), демобілізації, деокупації території тощо.
3. Відновлюються повноваження НАЗК щодо перевірки декларацій.
4. Декларувати місце проживання посадовця під час війни – потрібно! Ми прибрали контраверсійні норми про недекларування місця проживання на час війни, які обговорювалися у попередніх редакціях законопроекту. Переконана, що без декларування місця проживання і подання декларацій, і перевірки мали би небагато сенсу навіть із повним публічним доступом до декларацій. Адже НАЗК не змогло би перевірити баланс доходів/витрат на користування нерухомістю.
5. Публічний доступ до реєстру декларацій має бути поновлено, проте із обмеженнями. Наразі вдалося досягти такого компромісу: з міркувань безпеки пропонується обмежити доступ до інформації про населений пункт, де розташоване майно, а також про ідентифікуючі дані третіх осіб, вказаних у декларації. Проте подати ці дані декларанти муситимуть, а НАЗК і НАБУ/САП зможуть їх перевірити.

Чи це ідеальний компроміс? Ні.

Чи це крок у правильному напрямку порівняно із попередніми законодавчими ініціативами? Так.

Чи я свідома того, що суспільство вимагає відкриття декларацій топ-посадовців у вигляді “як до війни”? Так. Буду переконувати колег на друге читання передбачити більше публічності.

У будь-якому разі після завершення воєнного стану усі відомості (крім персональних даних, що вважалися конфіденційними і до війни) будуть відкриті.

6. Заповнення декларації стане зручнішим. Дані з інших реєстрів “підтягуватимуться” у акаунт декларанта, полегшуючи заповнення декларації. Разом з тим, декларант буде зобов’язаний перевірити достовірність усіх даних і додати те, чого немає у реєстрах.

Водночас, у законопроект була додана компромісна норма щодо декларування орендованого майна. Йдеться про те, що декларуванню не підлягатиме об’єкт з ринковою вартістю користування до 50 прожиткових мінімумів (наразі трохи менше 130 000 грн) за весь час користування», - пояснила Анастасія Радіна.

Раніше «Судово-юридична газета» писала, що чиновники, судді й інші посадовці, які у 2022 – 2023 роках не подали електронну декларацію, мають подати її не пізніше 90 календарних днів з дня набрання чинності новим законом. Але є певні виключення.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.