Мінюст пропонує обмежити строки зберігання даних про корупціонерів у Реєстрі корупціонерів та не вносити туди дані, якщо корупціонер сплатив адмінштраф

Корупціонери, які притягнуті до адміністративної відповідальності, та сплатять штраф, не потраплять до Реєстру корупціонерів. Крім того, строки зберігання даних у Реєстрі корупціонерів обмежать. Відповідні зміни передбачив Уряд у своїх законопроектах.

Так, Кабінет Міністрів 7 серпня зареєстрував у Верховній Раді два законопроекти 9586 та 9587, які спрямовані на внесення змін до антикорупційного законодавства.

Законопроектом 9586 передбачені зміни до статті 59 Закону «Про запобігання корупції».

А саме пропонується визначити нові підстави для внесення відомостей про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупцією, до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов’язані з корупцією правопорушення (тобто, Реєстру корупціонерів).

Цими підставами також визначать постанови НАЗК і Національної поліції про накладення адміністративного стягнення, які набрали законної сили і надіслані для примусового виконання.

Нагадаємо, на сьогодні відповідно до ст. 59 Закону відомості вносяться до Реєстру корупціонерів протягом трьох робочих днів з дня надходження з Державної судової адміністрації до НАЗК електронної копії рішення суду, яке набрало законної сили, з Єдиного державного реєстру судових рішень.

Також Мінюст пропонує визначити підставу для того, аби не вносити до Реєстру корупціонерів відомості про фізичних осіб, яких притягнуто до відповідальності за адміністративне правопорушення, пов’язане з корупціє. А саме – у разі сплати штрафу, передбаченого постановою НАЗК, Національної поліції про накладення адміністративного стягнення, протягом строків, визначених ч. 1 статті 307 КпАП.

Крім того, пропонується встановити строки зберігання відомостей у Реєстрі корупціонерів:

1) відомості про притягнення до дисциплінарної або цивільно-правової відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – 1 рік;

2) відомості про накладення адміністративного стягнення на фізичну особу за вчинення корупційного або пов’язаного з корупцією правопорушення – 3 роки;

3) відомості про притягнення до кримінальної відповідальності фізичної особи за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень – до погашення або зняття судимості з особи, але не менше 5 років;

4) відомості про юридичних осіб, до яких застосовано заходи кримінально-правового характеру у зв’язку з вчиненням корупційного правопорушення – 5 років.

Після завершення строків, визначених цієї частиною, відомості про особу в Реєстрі корупціонерів, підлягатимуть виключенню.

Як зазначає Мінюст, що є автором проекту, на сьогодні є актуальним перегляд норм статті 59 Закону «Про запобігання корупції» в частині визначення строків зберігання відомостей про осіб, яких притягнуто до відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, в Реєстрі з урахуванням того, що такі відомості перебувають у вказаному Реєстрі безстроково, за винятком встановлених законодавством підстав для їх вилучення з Реєстру.

Також, як зазначає Міністерство юстиції, ним з метою ефективного розгляду справ та розвантаження судів підготовлено законопроект 9587 «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та інших законодавчих актів щодо удосконалення порядку притягнення до відповідальності осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування», положеннями якого пропонується розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами 1, 2, 4, 5 статті 172-6 КУпАП, віднести до підвідомчості НАЗК та Національної поліції, за винятком правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного Суду України.

Так, законопроектом 9587 передбачено:

• встановлення нового складу правопорушення, передбаченого статтею 172-6 КУпАП, а саме, порушення порядку подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з достовірними відомостями, передбаченого частиною четвертою статті 45 Закону України «Про запобігання корупції»;
• надання Національному агентству з питань запобігання корупції повноважень на розгляд справ про адміністративні правопорушення, передбачені частинами першою, другою, четвертою, п’ятою статті 172-6 (крім правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного Суду України) КУпАП, та органам Національної поліції (за винятком правопорушень, вчинених службовими особами, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище);
• визначення випадку, коли протокол не складатиметься, а саме у разі вчинення адміністративних правопорушень, передбачених частиною першою статті 172-6 цього Кодексу (крім правопорушень, вчинених суддею, суддею Конституційного Суду України);
• визначення особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень щодо притягнення до адміністративної відповідальності.

Зокрема, уповноваження місцевого загального суду як адміністративного під час прийняття рішень про залишення рішення суб’єкта владних повноважень без змін, а позовної заяви без задоволення, у справі про притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення корупційних або пов’язаних з корупцією правопорушень, на прийняття рішення про внесення відомостей про фізичну особу до Реєстру корупціонерів.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш telegram-канал t.me/sudua та на Twitter, а також на нашу сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.