Верховний Суд висловився щодо застосування адміністративним судом доктрини venire contra factum proprium – заборони суперечливої поведінки

14:00, 20 липня 2024
Верховний Суд вказав на недопустимість суперечливої (непослідовної) поведінки у публічно-правових відносинах.
Верховний Суд висловився щодо застосування адміністративним судом доктрини venire contra factum proprium – заборони суперечливої поведінки
Слідкуйте за актуальними новинами у соцмережах SUD.UA

Верховний Суд переглянув у касаційному порядку адміністративну справу за позовом Держгеонадра до Товариства про припинення користування надрами шляхом анулювання спеціального дозволу на користування надрами та зустрічним позовом Товариства до Держгеонадра про визнання протиправними та скасування наказів про зупинення дії спеціального дозволу.

Спірні правовідносини у цій справі виникли у зв’язку з незгодою Товариства з наказом Держгеонадра про зупинення дії спеціального дозволу з огляду на те, що вимоги припису щодо усунення порушень законодавства у сфері надрокористування фактично були виконані.

Суди першої та апеляційної інстанцій у задоволенні позову Держгеонадра відмовили, а зустрічний позов Товариства задовольнили частково, скасувавши спірний наказ в частині зупинення дії спеціального дозволу Товариства.

Ухвалюючи такі рішення, суди керувалися тим, що Держгеонадра не доведено наявності правових підстав для анулювання спеціального дозволу, оскільки факт невнесення змін до спеціального дозволу в частині вимог, які втратили свою актуальність через зміни у законодавстві, сам по собі не може бути підставою для анулювання спеціального дозволу; встановлені пунктами 4-7 припису вимоги до спеціального дозволу та угоди про умови користування надрами в частині проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами згідно з абзацом третім пункту 26 Порядку №615 з 2015 року стали неактуальними (необов’язковими).

Верховний Суд погодився із судами попередніх інстанцій та залишив без задоволення касаційну скаргу Держгеонадра, а оскаржувані судові рішення – без змін.

Суд звернув увагу, що питання надання спеціальних дозволів на користування надрами у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, а також визначення процедури продовження строку дії, переоформлення, видачі дубліката, зупинення дії чи анулювання спеціального дозволу та внесення до нього змін врегульовані Порядком №615, який був чинним на момент виникнення спірних правовідносин.

На підставі аналізу положень цього Порядку Суд дійшов висновку, що надрокористувачі зобов`язані неухильно виконувати вимоги спеціального дозволу та Угоди про умови користування надрами. У разі встановлення за результатами заходів державного нагляду уповноваженим органом відповідних порушень, дія спеціального дозволу зупиняється, а надрокористувачу надається строк для усунення встановлених порушень.

Суди попередніх інстанцій у цій справі встановили, що недотримання Товариством умов спеціального дозволу та Угоди про умови користування надрами Держгеонадра визначило факт ненадання надрокористувачем звіту з моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов передбачених спеціальним дозволом та Угодою про умови користування надрами за 2020 рік.

Також суди попередніх інстанцій встановили, що спеціальний дозвіл та Угода про умови користування надрами дійсно містять вимогу щодо проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами державними геологічними підприємствами, установами та організаціями відповідно до абзацу третього пункту 26 Порядку №615.

Разом з тим, постановою Кабінету Міністрів України від 28 січня 2015 року №42 «Деякі питання дерегуляції господарської діяльності» (чинна з 11 лютого 2015 року) виключено абзац третій пункту 26 Порядку №615.

Крім того, Суд врахував, що наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 14 травня 2015 року №153 визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства екології та природних ресурсів України від 11 березня 2013 року №96 «Про затвердження Положення про проведення моніторингу та наукового супроводження надрокористування».

З огляду на викладене, Верховний Суд наголосив, що після 11 лютого 2015 року на надрокористувачів більше не покладається обов`язок забезпечувати проведення моніторингу та наукового супроводження виконання особливих умов користування надрами, а після 14 травня 2015 року втратив чинність сам нормативний акт, який регулював проведення вказаного моніторингу та наукового супроводження надрокористування, а тому невиконання вказаних вимог припису не може визнаватися порушенням законодавства і до цих дій не може бути застосована міра відповідальності у вигляді анулювання спеціального дозволу на користування надрами.

Суд також врахував попередні висновки Верховного Суду стосовно того, що у практиці вирішення приватно-правових спорів підлягає застосуванню доктрина venire contra factum proprium (заборона суперечливої поведінки), яка базується на римській максимі - «non concedit venire contra factum proprium» (ніхто не може діяти всупереч своїй попередній поведінці); в основі доктрини venire contra factum proprium знаходиться засада добросовісності як одна із складових верховенства права; під час вирішення деяких категорій публічно-правових спорів також слід виходити з того, що добросовісність - це певний стандарт поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю і повагою до інших суб’єктів правовідносин; поведінкою, яка суперечить добросовісності та чесній діловій практиці, є, зокрема, поведінка, що не відповідає попереднім заявам або поведінці сторони, за умови, що інша сторона, яка діє собі на шкоду, розумно покладається на них

Враховуючи вищезазначене, під час здійснення касаційного перегляду вказаної справи, Верховний Суд врахував суперечливу (непослідовну) поведінку суб`єкта владних повноважень, що, як встановлено судами попередніх інстанцій, полягає у тому, що суб`єкт приватного права намагався добросовісно виконати вимогу закону та відповідний припис суб`єкта владних повноважень, отримав відмову такого суб`єкта, а надалі цей суб`єкт владних повноважень почав вживати дії стосовно притягнення до відповідальності зазначеного суб`єкта приватного права у формі анулювання ліцензії (втручання у власність).

Постанова Верховного Суду від 28 травня 2024 року у справі №480/8344/22 (адміністративне провадження №К/990/36921/23).

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.

XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Telegram канал Sud.ua
XX з’їзд суддів України – онлайн-трансляція – день перший
Головне про суд
Сьогодні день народження святкують
  • Руслан Арсірій
    Руслан Арсірій
    суддя Окружного адміністративного суду міста Києва