У Раді готуються оновити правила оренди державного й комунального майна – що передбачає документ

Як раніше повідомляла «Судово-юридична газета», у сфері земельних відносин впроваджують цифрові інструменти й системи контролю. Держгеокадастр запускає публічний моніторинг земельних ділянок: їхнього статусу, переходу прав, фактичного використання та сплачених податків. У цьому беруть участь ДПС, Мін’юст, Держстат та інші органи, які ведуть відповідні реєстри. Система автоматично обмінюється даними та перевіряє їх на помилки. Узагальнену інформацію публікують у відкритому доступі, щоб забезпечити прозорість і актуальні дані про земельний фонд.

Про що йдеться у законопроєкті №14111

Документ пропонує повернути чіткі та загальні правила продовження договорів оренди, які раніше працювали, але були призупинені.

Основна мета — зробити процес доступним, зручним і зрозумілим для всіх сторін.

Потреба в оновленні правил оренди державного майна виникла через те, що стара система була надто складною, заплутаною й залежною від рішень окремих посадовців. Вона не давала бізнесу прозорих умов, а держава втрачала можливість ефективно управляти своїми ресурсами. Тому Фонд державного майна пропонує реформу, у центрі якої — використання принципів роботи Земельного банку.

Земельний банк як основа реформи оренди

Земельний банк – це цифрова платформа з відкритими даними та електронними аукціонами, що мінімізує людський фактор і забезпечує рівні можливості для всіх. Якщо ці механізми закріпити в законі, їх можна буде застосувати до ширшого кола державного майна.

Таким чином, Земельний банк стає основою реформи: його механізми хочуть поширити на будівлі, приміщення, об’єкти інфраструктури та інші активи, щоб зробити їх оренду прозорою та однаковою для всіх. Завдяки цьому система управління державним майном має працювати за єдиними цифровими правилами, без зайвої бюрократії та з меншими корупційними ризиками.

Що отримає держава та бізнес від реформи

Законопроєкт передбачає спрощення процедур, зменшення кількості документів, чіткі правила конкурсів і швидше ухвалення рішень. У бізнесу буде можливість легше отримувати об’єкти в оренду, а державі — краще контролювати активи. Важливим напрямом є й прозорість коли держава працює над відкритими даними та автоматичним моніторингом, зокрема в земельній сфері, що дозволить бачити реальне використання ділянок і уникати порушень.

Ризики впровадження: на чому вони базуються

Водночас існують ризики: нечіткі критерії можуть залишити простір для суб’єктивності, затримка підзаконних актів — створити правову невизначеність, а неузгодженість норм — спричинити конфлікти із суміжним законодавством. ФДМУ підтримує реформу, бізнес схвально оцінює спрощення, а місцеві громади наголошують на необхідності гарантій для захисту важливих об’єктів. Всі вище описані ризики сформовані на основі аналізу тексту самого законопроєкту, публічних коментарів Фонду державного майна України, досвіду реалізації подібних цифрових ініціатив у земельній сфері та типових проблем українського правозастосування.

Для успіху реформи потрібні чіткі критерії, узгодженість законодавства та повна відкритість усіх механізмів.

Поки що до кінця не зрозуміло, яким саме буде функціонал Земельного банку та як його технічно реалізують у межах реформи. Фонд державного майна зазначає, що окремі механізми ще опрацьовуються, а детальну інформацію про роботу платформи та її можливості обіцяють оприлюднити пізніше.

Автор: Марія Долинська, юрист

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.