Велика Палата ЄСПЛ визнала порушення свободи вираження поглядів румунського судді у справі Danileț v. Romania
Справа стосувалася накладення дисциплінарного стягнення на суддю Vasilică-Cristi Danilets за пости у Facebook, де у нього було близько 50 000 послідовників.
Він був суддею в окружному суді Клужа та відомий своєю активною участю в дебатах про демократію, верховенство права та систему правосуддя.
У січні 2019 року він опублікував у Facebook два повідомлення:
- перше – про ризик політичного контролю над державними інституціями, включаючи армію;
- друге – з посиланням на статтю про реформи судової системи, з коментарем про "прокурора з кров'ю в жилах". У ньому суддя висловив свою точку зору щодо того, як прокуратура розглядає кримінальні справи, а також щодо труднощів прокурорів у розгляді доручених їм справ.
Судова інспекційна рада розпочала розслідування 10 січня 2019 року, звинувативши його приниженні честі та іміджу судової системи.
Стосовно першого повідомлення, яке цитувалося та обговорювалося різними засобами масової інформації, інспектори вважали, що воно містить пропозицію про те, що втручання армії для захисту демократії було б конституційно прийнятним.
Щодо другого повідомлення, в якому заявник поділився посиланням на статтю в пресі, інспектори зазначили, що він додав власні коментарі, у яких він закликав суддів і прокурорів публічно висловлювати свої погляди з питань функціонування системи правосуддя.
Інспектори дійшли висновку, що є ознаки того, що заявник не виконав свій обов'язок на власний розсуд і що це було здатне заплямувати імідж системи правосуддя.
Дисциплінарна рада у травні 2019 року наклала на суддю санкцію: 5% скорочення зарплати на два місяці.
Високий касаційний суд 18 травня 2020 року підтвердив рішення, відхиливши апеляцію.
Заявник звернувся до ЄСПЛ.
Палата Четвертої секції ЄСПЛ одноголосно визнала скаргу за статтею 10 Конвенції прийнятною, а за статтею 8 – неприйнятною. Чотирма голосами проти трьох вона визнала порушення статті 10, аргументуючи, що національні органи не дотримались належного балансу інтересів і не врахували контексту дебатів.
Стосовно першого повідомлення заявника Палата розглянула його зауваження та встановила, що вони становлять оціночні судження з питання, що становить суспільний інтерес, що стосується поділу влади та необхідності збереження незалежності інститутів демократичної держави.
Що стосується другого повідомлення, Палата вважає, що зауваження заявника підпадають під контекст обговорення питання, що становить суспільний інтерес, оскільки вони стосуються системи правосуддя.
Таким чином, будь-яке втручання у свободу поширення або отримання інформації повинно було бути піддано суворій перевірці, враховуючи вузьку свободу розсуду, надану органам влади держави-відповідача.
Палата також зауважила, що, використовуючи вислів “a прокурор з кров'ю в жилах”, заявник хвалив мужність, виявлену прокурором, який висловлював публічну критику з питань, що становлять суспільний інтерес і стосуються системи правосуддя, і що його коментарі не були зневажливими.
20 травня 2024 року Уряд Румунії звернувся з проханням передати справу до Великої палати ЄСПЛ.
ЄСПЛ підкреслив, що втручання було передбачено законом, переслідувало законну мету (підтримка авторитету судової влади), але не було необхідним у демократичному суспільстві, оскільки не було пропорційним.
Велика палата визнала порушення статті 10, аргументуючи, що пости стосувалися суспільного інтересу (поділу влади, судової реформи), а санкція мала "охолоджуючий ефект" на свободу слова суддів.
ЄСПЛ наголосив, що якщо демократія чи верховенство права знаходяться під серйозною загрозою, судді мають право висловлюватися з питань, що становлять суспільний інтерес, висувати погляди і думку щодо питань, щодо яких широка громадськість має законний інтерес бути поінформованою.
Крім того, зауваження, зроблені в такому контексті, загалом користуються високим ступенем захисту відповідно до ст. 10 Конвенції.
Питання, пов'язані з функціонуванням системи правосуддя та судовими реформами, безсумнівно, становлять суспільний інтерес. Однак вони не є єдиними питаннями, щодо яких судді можуть законно здійснювати свою свободу вираження поглядів відповідно до ст. 10 Конвенції, оскільки їх ізоляція від спільноти, в якій вони живуть, не є ані можливою, ані корисною.
Наприклад, якщо демократія чи верховенство права знаходяться під серйозною загрозою, судді можуть виступати на захист незалежності судової влади, конституційного порядку та відновлення демократії, як на національному, так і на міжнародному рівнях. Така широта включає можливість для них–, якщо це виправдано історичним, політичним чи правовим контекстом дискусії з серйозними політичними наслідками– висловлювати конкретні думки з питань, щодо яких широка громадськість має законний інтерес бути поінформованою.
Однак зайняття таких позицій може поставити під загрозу їх неупередженість, а іноді навіть незалежність. Тому необхідно знайти розумний баланс між ступенем участі суддів у житті суспільства та необхідністю, щоб вони були та розглядалися як незалежні та неупереджені при виконанні своїх обов'язків.
На думку Суду, важливо, щоб судді використовували чітку мову, реалізуючи свою свободу вираження поглядів. Така ясність повинна дозволити виключити численні тлумачення, які можуть підірвати довіру суспільства до системи правосуддя.
Автор: Тарас Лученко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
