Комітет Ради надасть оцінку законопроєкту про дисциплінарну відповідальність суддів Конституційного Суду

Комітет Верховної Ради України з питань цифрової трансформації розгляне Проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення законодавчого врегулювання окремих положень функціонування Конституційного Суду України та встановлення дисциплінарної відповідальності суддів Конституційного Суду України (реєстр. № 14321 від 19.12.2025), та альтернативний проєкт Закону про внесення змін до Закону України «Про Конституційний Суд України» щодо удосконалення діяльності Конституційного Суду України (реєстр. № 14321-1 від 23.12.2025).

Про це повідомляє Прес-служба Апарату Верховної Ради України.

Однією з ключових новацій є розширення принципу відкритості.  Стаття 6 Закону України «Про Конституційний Суд України» буде викладена в новій редакції, а саме.

“1. Розгляд справ на пленарних засіданнях Великої палати, Сенату здійснюється відкрито, крім закритої частини зазначених засідань, коли ухвалюється рішення, надається висновок, постановляється ухвала Суду. Проведення закритого пленарного засідання допускається у разі, якщо розгляд справи на відкритому пленарному засіданні може призвести до розголошення державної таємниці та/або іншої інформації, що охороняється законом. Про проведення закритого пленарного засідання постановляється ухвала Великої палати, Сенату.

2. Особи, які виявили бажання бути присутніми на відкритій частині пленарного засідання Великої палати, Сенату, допускаються до приміщення Суду та до Зали засідань Суду в порядку, встановленому внутрішніми актами Суду. Особи, присутні на пленарному засіданні, представники засобів масової інформації під час відкритої частини пленарного засідання можуть проводити в Залі засідань Суду фотозйомку, відео- та аудіозапис з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів без отримання окремого дозволу Суду, але з урахуванням обмежень, встановлених внутрішніми актами Суду. Проведення в Залі засідань Суду фотозйомки, відео- та аудіозапису пленарного засідання має здійснюватися без створення перешкод для ведення засідання та для реалізації учасниками конституційного провадження їхніх процесуальних прав.
3. Учасники конституційного провадження та інші особи, присутні в Залі засідань Суду, мають право здійснювати фотозйомку, відео та аудіозапис відкритої частини пленарного засідання Сенату, Великої палати з використанням портативних відео- та аудіотехнічних засобів з урахуванням положень статті 3 цього Закону”

Законопроєкт вперше детально розписує 12 видів дисциплінарних проступків, за які суддю КСУ можна притягнути до дисциплінарної відповідальності. Серед них:

1) вчинення істотного дисциплінарного проступку суддею Конституційного Суду;

2) грубе чи систематичне нехтування суддею Конституційного Суду своїми обов’язками, що є несумісним зі статусом судді Суду або виявило його невідповідність займаній посаді;

3) допущення суддею Конституційного Суду недоброчесної поведінки;

4) порушення суддею Конституційного Суду вимог Присяги щодо незалежності або втручання суддею Конституційного Суду у процес здійснення повноважень іншим суддею Конституційного Суду;

5) розголошення суддею Конституційного Суду таємниці, що охороняється законом, зокрема інформації, що стала відомою судді Конституційного Суду під час розгляду справи на закритому пленарному засіданні, щодо змісту і перебігу закритого пленарного засідання, закритої частини пленарного засідання у справі у будь-якій формі до чи після завершення розгляду справи;

6) незаконне використання суддею Конституційного Суду у своїх інтересах чи інтересах третіх осіб таємниці, що охороняється законом, зокрема інформації, що стала відомою судді Конституційного Суду під час розгляду справи на закритому пленарному засіданні;

7) неповідомлення суддею Конституційного Суду про наявність у нього реального конфлікту інтересів або вчинення ним дій чи участь у прийнятті рішень в умовах реального конфлікту інтересів;

8) порушення суддею Конституційного Суду встановлених законом обмежень щодо одержання подарунка;

 9) допущення суддею Конституційного Суду прояву неповаги до інших суддів, учасників і залучених учасників конституційного провадження;

10) порушення суддею Конституційного Суду правил відводу (самовідводу), визначених Законом;

11) використання повноважень Голови, заступника Голови Суду для перешкоджання проведенню дисциплінарного провадження стосовно нього або іншого судді;

12) неналежне виконання суддею Конституційного Суду повноважень Голови Суду чи заступника Голови Суду.

Притягнення судді Конституційного Суду до дисциплінарної відповідальності не буде виключати можливості його притягнення, за наявності підстав, до кримінальної та інших видів юридичної відповідальності, і навпаки.

Залежно від тяжкості провини, на суддю можуть накласти одне з трьох стягнень: попередження, догана (із позбавленням доплат на пів року) або найсуворіше — звільнення з посади. При цьому звільнений з  посади за дисциплінарний проступок суддя втрачає право на вихідну допомогу та довічне грошове утримання.

Дисциплінарне провадження може бути припинене у випадках відсутності обґрунтування звернення, закінчення строків притягнення чи припинення повноважень судді.

Для розгляду дисциплінарних справ запроваджується процедура через Постійну комісію з питань регламенту та етики Суду. Учасники та залучені учасники конституційного провадження  можуть подати письмове або електронне звернення про порушення суддею правил.

Вирішальні питання — від обрання Голови Суду до звільнення судді — відбуватимуться виключно на спеціальних пленарних засіданнях. Такі засідання вважаються повноважними, якщо на них присутні щонайменше 12 суддів.

Законопроєкт також  суттєво посилює вимоги щодо неупередженості. Суддя зобов’язаний заявити самовідвід не пізніше наступного дня, як йому стало відомо про конфлікт інтересів. Якщо він цього не зробить — це автоматично вважатиметься дисциплінарним проступком.

Цікаво, що законопроєкт також захищає процес від зловживань з боку учасників: якщо одна й та сама особа тричі подає необґрунтовану заяву про відвід того самого судді, Суд має право залишити таку заяву без розгляду.

Законопроєкт також передбачає впровадження Автоматизованої системи документообігу для випадкового розподілу справ між суддями-доповідачами, що має мінімізувати людський фактор. Крім того, встановлено, що матеріали дисциплінарних справ зберігатимуться в архіві 100 років, а рішення Суду з підписами суддів — безстроково.

Головне науково-експертне управління апарату Верховної Ради у своєму аналітичному висновку загалом підтримує ідею реформи. Експерти визнають, що зміни відповідають зобов’язанням України в рамках євроінтеграції — зокрема Дорожній карті з питань верховенства права (схвалена Кабміном у травні 2025 року), де до кінця 2025 року передбачено вдосконалення конституційної процедури відповідно до рекомендацій Венеційської комісії 2020–2021 років.

Проте, вони висловили низку серйозних застережень, які можуть суттєво послабити якість реформи або навіть створити нові проблеми.

1. Проєкт вводить нове поняття «внутрішні акти», якими регулюватимуться доступ на засідання, деталі дисциплінарного провадження, електронний підпис тощо. Водночас чинний Закон оперує лише Регламентом (ухвалюється на спеціальному пленарному засіданні) та «іншими актами, що регламентують організацію роботи Суду». Тож незрозуміло, що саме мається на увазі: чи вводиться новий вид актів, який їхній статус і порядок ухвалення.
2. Підстави для звільнення дублюються в різних статтях (ст. 21 та нові ст. 21-1, 21-9), що ускладнить правозастосування.
3. Використовуються оціночні категорії без визначення: «істотний дисциплінарний проступок», «грубе чи систематичне нехтування обов’язками», «недоброчесна поведінка», «порушення Присяги щодо незалежності».
4. Строк притягнення до відповідальності — два роки з дня вчинення проступку — вважається надмірно тривалим (для порівняння: у трудовому законодавстві — до 6 місяців).
5. Кількість голосів для звільнення судді вказана як «щонайменше 12 суддів», тоді як Конституція вимагає двох третин від конституційного складу — потрібне узгодження формулювань.
6. Правила етики затверджуються «у формі положення», але їхня юридична сила та місце в дисциплінарному механізмі неясні.
7. Наділення Секретаріату КСУ повноваженнями повертати звернення без розгляду чи перевіряти електронні підписи — сумнівне, адже Секретаріат є допоміжним органом, а не суб’єктом процесуальних рішень.

Автор: Тарас Лученко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.