Безспірне право на відстрочку не звільняє чоловіка від проходження ВЛК при оновленні даних – позиція суду

Наявне безспірне право на звільнення від військової служби під час мобілізації з підстави загибелі рідного брата на війні не звільняє від обов’язку оновити персональні дані у ТЦК і пройти ВЛК для визначення ступеню придатності до служби. На цьому наголосив Одеський окружний адміністративний суд у рішенні від 21 червня 2024 року по справі №420/13862/24.

Дана позиція цікава тим, що в Уряді заявляли про відсутність потреби проходити ВЛК для тих, хто, наприклад, заброньований. І в цілому, що оновлення військово-облікових даних і проходження ВЛК – це дві різні процедури.

Так, в Міноборони офіційно роз’яснили, що при оновленні даних не потрібно проходити ВЛК.

Обставини справи

Позивач просив суд визнати протиправними дії ТЦК в формі усної відмови у наданні відстрочки при його особистому зверненні до ТЦК, а також письмової відмови. Вказував, що має право на відстрочку на підставі ст. 23 Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» у зв`язку із загибеллю рідного брата під час війни, у 2023 році.

Також він просив суд зобов`язати ТЦК надати відстрочку у зв`язку із загибеллю його рідного брата та внести відповідні відомості про відстрочку до Єдиного електронного реєстру військовозобов`язаних «Оберіг».

Доказом особистого звернення до ТЦК є листок-перелік документів, що надаються для отримання військово-облікових документів. При цьому, йому усно було повідомлено про необхідність проходження військово-лікарської комісії (ВЛК). На прохання розглянути подану заяву про відстрочку від мобілізації, або хоча б повернути копію цієї заяви із відміткою про її реєстрацію, позивачу було усно відмовлено.

На наступне прохання позивача повернути військово-обліковий документ із відміткою про відстрочку або надати письмову відповідь на заяву, позивачу було усно відмовлено із посиланням на необхідність проходження ВЛК. В подальшому на адвокатські запити відповідач повідомив про необхідність прибуття до РТЦК особисто.

В результаті не було повернуто ані військовий квиток, ані копію заяви про надання відстрочки, і в усному порядку повідомлено (сказано), що ані помітку про реєстрацію заяви, ані запис в військовому квитку позивачу зроблено не буде.

Обставини загибелі брата позивача підтверджуються документами, зокрема довідкою про безпосередню участь особи у заходах, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку і військовою агресією російської федерації проти України, витягом з протоколу засідання 18 Регіональної військово-лікарської комісії про встановлення причинного зв`язку захворювань, поранень, контузій, травм та каліцтв, довідкою про причину смерті брата позивача від 11.02.2023 року.

У березні 2024 року ТЦК надало відповідь позивачу, що вказана заява про відстрочку не підлягає задоволенню та реалізації без особистого прибуття до ТЦК для проходження обов`язкового медичного огляду з метою визначення ступеня придатності до військової служби з наступним розглядом питання щодо надання відстрочки від призову по мобілізації.

Що вирішив суд

Суд вважає, що посилання позивача на листок-перелік документів для отримання військово-облікових документів не є належним доказом, що підтверджує подання заяви та документів про відстрочку, оскільки взагалі цей листок не є документом та жодним чином не асоціюється з позивачем.

При цьому суд зазначає, що навіть за умови і отримання такого листка, це не звільняє позивача від обов`язку особистого прибуття та повідомлення РТЦК про зміну персональних даних та надання документів, в тому числі і тих, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації.

Суд зазначає, що рішення про відмову у наданні відстрочки позивачу взагалі відповідачем не приймалось, а висновки, що така відмова викладена у письмовій відповіді від 28.03.2024 р. є помилковими, оскільки змістовий аналіз цього листа не свідчить про таке рішення, а навпаки позивачу запропоновано (далі мовою оригіналу): «прибути для вирішення питань, порушених в заяві та уточнення військово-облікових даних».

Позивач також стверджує про те, що він передав уповноваженій особі РТЦК військово-обліковий документ, але жодних доказів цього суду не надав. Посилання на лист відповідача з пропозицією забрати цей документ у особи, якій його залишив, не є визнанням його отримання.

Суд відхиляє також посилання позивача на те, що йому повідомлено про необхідність проходження ВЛК, проти чого він заперечує.

Так, на думку суду необхідність проходження чи не проходження ВЛК це є дискреційні повноваження ТЦК, які чітко визначені законом і не можуть визначатись бажанням чи його відсутністю у призовника, військовозобов`язаного чи резервіста особи. Суд вважає, що це не є порушенням прав громадянина в будь-якому випадку, оскільки це обов`язок військовозобов`язаного, а тому він не наділений правом вибору проходити чи не проходити ВЛК.

Суд зазначає, що наявне безспірне право у позивача на звільнення від військової служби під час мобілізації не звільняє його він оновлення своїх персональних даних за місцем військового обліку, якими є серед іншого і медичне обстеження.

Отже, суд відмовив чоловіку у задоволенні позовних вимог.

Автор: Наталя Мамченко 

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.