Прожитковий мінімум для суддів залишиться «замороженим» – Кабмін схвалив бюджетну декларацію

Уряд постановою №774 схвалив Бюджетну декларацію на 2026-2028 роки. Як свідчить документ, для судової гілки влади приводи для оптимізму у частині збільшення фінансування відсутні.

Так, як випливає з додатків до декларації, рівень фінансування місцевих та апеляційних судів у 2026-2028 роках планується залишити у такому ж об’ємі, як і в 2025 році. А саме, 18,5 млрд грн за загальним фондом до 2028 року і загалом – 22,1 млрд грн.

При цьому питома вага вирішених справ до загальної кількості справ, що надійшли на розгляд до судів у 2026 році повинна складати 103,4%.

Не планується збільшувати у 2026 році за загальним фондом і фінансування Верховному Суду, ВАКС, КСУ та Вищій раді правосуддя.

Також уряд пропонує залишити на рівні 2102 грн прожитковий мінімум для розрахунку окладів суддів. Тобто, на тому ж рівні, на якому його «заморозили» в 2021 році.

Отже, «звичайний» прожитковий мінімум для працездатних осіб у 2026 році Мінфін пропонує дещо – на 260 грн – збільшити:

• у 2026 році – 3288 грн
• у 2027 році – 3482 грн
• у 2028 – 3667 грн

Мінімальну зарплату уряд пропонує наступну:

• з 1 січня 2026 року – у розмірі 8 688 грн;
• з 1 січня 2027 року – 9374 грн;
• з 1 січня 2028 року – 10 059 грн.

Посадовий оклад працівника І тарифного розряду Єдиної тарифної сітки:

• з 1 січня 2026 р. в розмірі 3 470 гривень;
• з 1 січня 2027 р. в розмірі 3 744 гривні;
• з 1 січня 2028 р. в розмірі 4 018 гривень.

«Розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді, посадових окладів працівників інших державних органів, оплата праці яких регулюється спеціальними законами, а також працівників податкових і митних органів залишається на рівні 2025 року» – підкреслює уряд в документі.

«Слід зазначити, що на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, серед яких продовження реформи державного управління в Україні. Так, у 2026—2028 роках продовжуватиметься здійснення оплати праці державних службовців на основі класифікації посад, запровадженої у 2024 році.

Для забезпечення продовження реформи державного управління ключові заходи буде зосереджено на продовженні роботи з впровадження комплексної реформи оплати праці, збалансуванні організаційної структури та оптимізації чисельності працівників органів виконавчої влади.

Верховна Рада та Уряд будуть спрямовувати зусилля на «відв’язку» розмірів посадових окладів від розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, зокрема для працівників державних органів» – йдеться у документі.

Водночас Кабмін згадує, що на шляху європейської інтеграції Україні висунуто ряд вимог, з-поміж яких продовження судової реформи в Україні.

«Перед українською судовою системою постають серйозні внутрішні виклики, зокрема необхідність відновлення довіри суспільства до судової системи» – підкреслив Кабмін.

Отже, як визначено у Бюджетній декларації, у 2026—2028 роках фінансові ресурси держави буде спрямовано на продовження реформи сектору правосуддя відповідно до актів права ЄС і кращих міжнародних практик, а саме на:

• оптимізацію мережі місцевих загальних судів з урахуванням адміністративно-територіального устрою, навантаження на суди, оптимальної кількості суддів у судах;
• посилення інституційної спроможності органів суддівського самоврядування та інших органів системи правосуддя, зокрема шляхом розмежування їх повноважень, реорганізації (за необхідності) на основі проведеного аудиту,
• підвищення прозорості та якості процесів відбору кандидатів на посади в органи судової влади;
• створення та функціонування Спеціалізованого окружного адміністративного суду та Спеціалізованого апеляційного адміністративного суду;
• укомплектування складу суддів Конституційного Суду України, Верховного Суду, Вищого антикорупційного суду, апеляційних та місцевих судів на основі удосконалених механізмів відбору суддів;
• забезпечення передбачуваності, сталості та відкритості дисциплінарної практики щодо суддів;
• покращення механізму доступу громадян та їх безпосередню участь у здійсненні правосуддя, зокрема шляхом впровадження інституту суду присяжних;
• впровадження судових ІТ-систем, зокрема шляхом використання спроможностей Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи, що ґрунтуватиметься на висновках і рекомендаціях, отриманих за результатами технічного та функціонального аудиту.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.