У жовтні 2021 року керівник Вінницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Департаменту архітектурно-будівельного контролю Вінницької міської ради (ДАБК) звернувся до суду з позовом до фізичної особи про знесення самочинно збудованого багатоквартирного будинку у місті Вінниця, посилаючись на здійснення будівництва без належних дозвільних документів на земельних ділянках малоповерхової забудови.
Вінницький окружний адміністративний суд рішенням від 30 квітня 2024 року відмовив у задоволенні позову, посилаючись на те, що ДАБК самостійно подав аналогічний позов, а також на те, що зміни до плану зонування, затверджені Вінницькою міською радою, дозволяють багатоповерхову забудову.
Сьомий апеляційний адміністративний суд постановою від 3 вересня 2024 року скасував рішення суду першої інстанції та задовольнив позов прокурора. Апеляційний суд виходив з того, що ДАБК не виконав своїх повноважень щодо звернення до суду для знесення об’єкта, а містобудівні умови та обмеження, видані фізичній особі (відповідачу), і повідомлення про початок будівельних робіт були скасовані. Суд апеляційної інстанції також наголосив, що будівництво велося з порушеннями, оскільки об’єкт не відповідав затвердженому проєкту індивідуального будинку, а фізична особа не виконала приписи ДАБК про усунення порушень.
Верховний Суд постановою від 5 березня 2025 року скасував постанову апеляційного суду та направив справу на новий розгляд до Сьомого апеляційного адміністративного суду.
Верховний Суд зауважив, що знесенню об’єкта має передувати з’ясування можливості його перебудови або відмови особи від її здійснення відповідно до частини сьомої статті 376 Цивільного кодексу України.
Суд апеляційної інстанції не встановив, чи є перебудова об'єкта технічно неможливою, або ж чи відповідач відмовляється від перебудови, тобто, чи вичерпані інші способи усунення порушень, та не з'ясував, чи ДАБК зобов’язував відповідача у приписі здійснити перебудову або знесення спірного об'єкта будівництва.
Як наслідок суд апеляційної інстанції дійшов передчасного висновку про невиконання фізичною особою вимог припису, необхідних перед ухваленням рішення про демонтаж.
Верховний Суд наголосив на тому, що для знесення без винесення припису потрібні докази здійснення будівництва на земельній ділянці, яка не відповідає певній категорії земель або її цільовому призначенню для такого виду використання, і зміна цільового призначення є неможливою, або того, що особа, яка здійснила самочинне будівництво нерухомого майна, не набула права власності (права користування) на земельну ділянку та не може отримати згоди власника (місцевого самоврядування або органу державної влади) на користування земельною ділянкою.
Скасування містобудівної документації (повідомлення про початок робіт або містобудівних умов та обмежень) змінює правовий статус будівництва, але саме собою не свідчить про необхідність знесення, якщо існує можливість легалізації шляхом отримання нових дозвільних документів та перебудови відповідно до містобудівної документації.
Верховний Суд підкреслив, що суди при вирішенні подібної категорії спорів мають враховувати, що:
Постанова Верховного Суду від 5 березня 2025 року у справі 120/13166/21-а (адміністративне провадження № К/990/39417/24, К/990/40139/24).
Автор: Наталя Мамченко
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.