Штучний інтелект не може використовуватися для спростування зроблених судом висновків — Верховний Суд

Технологія штучного інтелекту може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень.

Учасник справи не може використовувати технологію штучного інтелекту з метою заперечення, ставлення під сумнів чи оскарження вже зроблених судом висновків.

На це вказав Касаційний господарський суд Верховного Суду у постанові від 8 липня 2025 року по справі №925/496/24.

Обставини справи

У квітні 2024 року Уманська міська рада звернулася до господарського суду з позовом до ТОВ «Епіцентр К», в якому просила суд внести зміни до договору оренди землі, укладеного між міськрадою та ТОВ, зобов`язати ТОВ «Епіцентр К» виконати пункт договору, а саме здійснити перерахунок орендної плати та подати податкові декларації по платі за землю за 2021, 2022, 2023 роки до органу податкової служби.

Рішенням Господарського Черкаської області позов задоволено частково, внесені зміни до договору. Апеляційний господарський суд погодився із висновками про задоволення позовних вимог у відповідній частині з огляду на те, що сторони обумовили в договорі право позивача як орендодавця земельної ділянки вносити в односторонньому порядку зміни до даного договору при зміні розміру ставок орендної плати протягом місяця з моменту набрання чинності прийнятого рішення міськради.

ТОВ «Епіцентр К» звернулося до Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду із касаційною скаргою. Серед іншого, скаржник звертав увагу на те, що ні суд першої, ні апеляційної інстанцій не надали належної оцінки доводам відповідача про умови й присічний строк можливого застосування (реалізації) міськрадою права вимагати від відповідача як орендаря одностороннього внесення змін до договору у зв`язку з прийняттям рішення про зміну ставки орендної плати, а лише формально вказали, що підпункт 6 пункту 23 договору є достатньою підставою для такого одностороннього внесення змін позивачем. Суди обох інстанцій детально й повноцінно не дослідили суть підпункту 6 пункту 23 договору, а вдавались, як зазначив скаржник, лише до її переписування в тексти описової та мотивувальної частин судових рішень.

ТОВ «Епіцентр К» наголошує, що умови узгодженого у підпункті 6 договору в частині одностороннього внесення змін до договору, які могли бути внесені без участі ТОВ «Епіцентр К», не були дотримані з боку орендодавця, адже лише 12.12.2022 на його адресу надійшов лист міськради, в якому позивач як орендодавець повідомив відповідача як орендаря про необхідність внесення змін до договору в частині зміни ставки.

Із посиланнями на підпункт 4.1.9 статті 4 ПК скаржник вказує, що незрозуміло, в розрізі яких приписів законодавства позивач забажав отримати від відповідача грошові кошти в якості орендної плати за новою ставкою за період, за який нова ставка застосована бути не могла.

Серед іншого, на обґрунтування підстави касаційного оскарження, скаржник вказував, що суд апеляційної інстанції не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження таких доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо трактування вищезгаданого підпункту 6 пункту 23 договору.

Верховний Суд висловив стосовно цього наступну позицію.

Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 ч. 2 статті 287 ГПК.

Таким чином, за змістом пункту 1 ч. 3 статті 310 ГПК достатньою підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є не саме по собі порушення норм процесуального права у виді недослідження судом зібраних у справі доказів, а зазначене процесуальне порушення у сукупності з належним обґрунтуванням скаржником заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини 2 статті 287 ГПК.

За таких обставин недостатніми є доводи скаржника про неповне дослідження судами попередніх інстанцій зібраних у справі доказів за умови непідтвердження підстави касаційного оскарження, передбаченої пунктом 1 ч. 2 статті 287 ГПК.

При цьому, посилання скаржника на те, що суд апеляційної інстанції необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження електронних доказів, а саме відповіді двох штучних інтелектів (GROK (розроблений компанією xAI) та ChatGPT (розроблений компанією OpenAI) щодо підтвердження буквального трактування підпункту 6 пункті 23 Договору, колегією суддів відхиляються, оскільки штучний інтелект може бути корисним та допоміжним інформативним інструментом у сфері правосуддя, але не може замінити ні роль суддів, ні принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених главою 5 ГПК.

Як зазначив КГС ВС, технологію слід використовувати лише для підтримки та посилення верховенства права.

Технологія може використовуватися лише для підтримки та допомоги судам і суддям у належному управлінні та визначенні проваджень. Ухвалення рішень має, явно чи неявно, здійснюватися лише суддями. Це не можна делегувати або виконувати за допомогою технології. Судова автономія повинна поважатися шляхом використання технологій.

Натомість у справі, що розглядається, учасник використовує технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки – з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.

Наведене узгоджується з правовою позицією, викладеною Верховним Судом в ухвалі від 8.02.2024 у справі № 925/200/22.

Отже, висновки суду апеляційної інстанції, про те, що відповідач фактично просить суд апеляційної інстанції спростувати чи підтвердити обставини встановлені судом першої інстанції, на підставі відповідей з окресленого питання, що згенерував штучний інтелект «ChatGPT», який не визнається як джерело достовірної науково доведеної інформації, на противагу висновкам, що були зроблені судом першої інстанції в судовому рішенні, є цілком правомірними.

За таких підстав, наведена скаржником підстава касаційного оскарження, передбачена пунктом 4 ч. 2 статті 287 ГПК, також не підтвердилися під час касаційного провадження, що виключає скасування оскаржуваних рішення та постанови з цієї підстави.

Врешті КГС ВС касаційну скаргу ТОВ «Епіцентр К» залишив без задоволення, а рішення судів попередніх інстанцій – без змін.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.