Міноборони пропонує змінити умови для накладення штрафів на керівників держорганів за невиконання судових рішень

Як відомо, наразі Кодекс адміністративного судочинства передбачає, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення суд накладає штраф на керівника суб’єкта владних повноважень, а також додатково може встановити новий строк подання звіту або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Як повідомляла «Судово-юридична газета», закон про посилення судового контролю за виконанням судових рішень набув чинності відносно нещодавно – у грудні 2024 року (законопроект 9462).

Втім, Кабмін вже пропонує змінити одну з нових норм, вказавши, що керівник органу влади може особисто отримати штраф лише тоді, якщо суд зобов’язав його особисто подати звіт про виконання судового рішення.

Відповідні зміни до статті 382-3 Кодексу адміністративного судочинства Кабмін пропонує внести законопроектом 13654 щодо відповідальності керівників суб’єктів владних повноважень у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення.

Прикметно, що пояснювальна записка підписана міністром оборони Денисом Шмигалем, а у поданні до даного законопроекту прем’єр-міністр Юлія Свириденко вказує, що на засіданні парламенту представлятиме цей проект саме Денис Шмигаль (а не міністр юстиції чи міністр фінансів).

Також нагадаємо, що саме в адміністративному судочинстві розглядається чимала кількість спорів військовослужбовців та членів їх родин із державою стосовно належних їм виплат.

Чому Міноборони подало законопроект

Отже, як зазначає Денис Шмигаль в пояснювальній записці, законопроект розроблено Міністерством оборони за власною ініціативою.

«На сьогодні має місце непослідовність законодавчого врегулювання питання відповідальності боржника у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення в Кодексі адміністративного судочинства України, Господарському процесуальному кодексі та Цивільному процесуальному кодексі.

Незважаючи на те, що КАСУ, ГПК та ЦПК містять уніфіковані за змістом норми щодо можливості покладення обов’язку подавати звіт про виконання судового рішення як на боржника безпосередньо, так і покладення відповідного обов’язку персонально на керівника такого боржника, законодавче врегулювання притягнення відповідальності боржника за неподання такого звіту у КАСУ не узгоджується з відповідними підходами, які закладені для врегулювання однорідних правовідносин у нормах Господарського процесуального та Цивільного процесуального кодексів.

Зокрема, ГПК та ЦПК передбачають диференціацію відповідальності. У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту про виконання судового рішення ЦПК та ГПК передбачають застосування до боржника заходу процесуального примусу у виді штрафу. Відповідний захід процесуального примусу у виді штрафу до керівника такого боржника застосовується судом лише у випадку, якщо боржником є юридична особа та суд зобов’язав подати звіт про виконання судового рішення особисто керівника боржника.

При цьому, ч. 3 статті 3823 КАСУ передбачено, що у разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту, суд накладає штраф виключно на керівника суб’єкта владних повноважень, незважаючи на те, що нормами відповідного кодексу передбачена можливість покладення обов’язку щодо подання звіту про виконання рішення суду як на боржника (суб’єкта владних повноважень) безпосередньо, так і персонально на його керівника.

Тобто в підходах КАСУ щодо відповідальності боржника за неподання звіту про виконання рішення суду невиправдано виключена (присутня в інших процесуальних кодексах) диференціація відповідальності в залежності від того, кого саме (боржника чи його керівника) суд зобов’язував подати звіт про виконання судового рішення», зазначає міністр оборони.

Далі у пояснювальній записці до законопроект уряд чомусь посилається на норми КУпаП, хоча штрафи у КАСУ за невиконання судового рішення та штрафи у КУпАП – це різні речі.

«Згідно з ч. 2 статті 33 Кодексу про адміністративні правопорушення при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність.

Відповідно до рішення КСУ №4-р(II)/2022, аналіз норм КУпАП, що регулюють відносини з притягнення особи до адміністративної відповідальності, свідчить про те, що загалом ці норми мають розвивати, конкретизувати та деталізувати принципи Основного Закону України, зокрема принцип індивідуалізації юридичної відповідальності, визначений частиною другою статті 61 Конституції України.

В законодавчому внормуванні відносин із притягнення особи до адміністративної або кримінальної відповідальності обов’язково має бути дотриманий конституційний принцип індивідуалізації юридичної відповідальності.

Нездатність розрізнити неправомірні дії фізичної особи від тих, які спричинені дефектом інституції як такої, суперечить правовому підходу Європейського суду з прав людини, а надмірні санкції відлякують кваліфікованих осіб від обіймання посад в державному апараті», вказує уряд.

Автор: Наталя Мамченко

Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.