Об’єднана палата КГС ВС визнала неправомірною відмову від оплати послуг за коригуючим актом
Відмова відповідача від оплати за коригуючим актом, що виправляє арифметично-правову помилку на підставі імперативних норм Кодексу ГТС, є неправомірною та свідчить про безпідставне ухилення від виконання обов'язку щодо оплати послуг балансування в розмірі, встановленому регулятором.
Такий висновок зробила Об’єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.
Суть спору
Суть спору полягала у стягненні боргу, що виник після того, як позивач (оператор газотранспортної системи) склав коригуючий акт, щоб виправити арифметично-правову помилку, допущену в первинному акті за травень 2022 року. Помилка полягала у неврахуванні змін до Кодексу ГТС, які набули чинності з 6 травня 2022 року (постанова НКРЕКП № 416) і передбачали збільшення плати за добовий небаланс на 10 % (величина коригування).
Суд апеляційної інстанції відмовив у стягненні, формально пославшись на те, що повторне здійснення балансування або коригування актів не передбачене положеннями договору та Кодексу ГТС.
Рішення ВС
ОП КГС ВС не погодилася з цим підходом, наголосивши на необхідності відступу від висновку, викладеного в постанові КГС ВС від 29 травня 2024 року у справі № 922/2800/23, про принципову неможливість стягнення заборгованості за послуги балансування природного газу за коригуючими актами на підставі принципу «pacta sunt servanda» (договори повинні виконуватися).
ОП КГС ВС обґрунтувала свою позицію тим, що спірні відносини регулюються не лише договірними засадами, а й нормативно-правовими актами, які зазнають регулярного впливу держави, а порядок розрахунку плати є нормативно визначеним (гл. 6 розд. XIV Кодексу ГТС). Величина коригування – складова частина остаточної плати, вона не визначається домовленістю сторін. Оскільки коригуючий акт лише усунув арифметично-правову помилку, викликану неврахуванням позивачем загальнообов’язкових нормативних змін, відмова відповідача від його оплати є неправомірною. ОП КГС ВС також зазначила, що відповідач, у силу свого професійного рівня, тривалого договірного співробітництва з позивачем та рівня державного регулювання спірних суспільних відносин, повинен був знати про ці загальнообов'язкові зміни.
Окрім того, ОП КГС ВС вказала, що практика виправлення помилок у розрахунках шляхом коригуючих актів не повинна застосовуватися без будь-яких часових обмежень. Суди зобов'язані в кожному конкретному випадку оцінювати проміжок часу, що минув між складанням первісного та коригуючого актів.
ОП КГС ВС резюмувала: оскільки сам факт надання послуг балансування в належному обсязі не оспорювався, а помилка стосувалася лише розрахунку ціни, застосування принципу «pacta sunt servanda» до наслідків арифметичної помилки не відповідає призначенню цього принципу, адже не змінює факту об’єктивного добросовісного виконання позивачем своїх договірних обов’язків.
Таким чином, ОП КГС ВС ухвалила, що коригування є правомірним, якщо воно спрямоване на приведення розрахунків у відповідність до загальнообов'язкового нормативного регулювання, у зв’язку з чим відмова відповідача від оплати за коригуючим актом є неправомірною.
Постанова ОП КГС ВС від 17 жовтня 2025 року у cправі № 908/2136/23.
Підписуйтесь на наш Telegram-канал t.me/sudua та на Google Новини SUD.UA, а також на наш VIBER, сторінку у Facebook та в Instagram, щоб бути в курсі найважливіших подій.
